Повсякдення полонених вояків-українців у таборі Кассіно, Італія очима ілюстраторів таборових видань (1919 – перша половина 1920 рр.)

Срібняк, І. (2019). Visualization of the Daily Life of Prisoner Ukrainian Officers in the Camp of Cassino (Italy) Through the Eyes of Illustrators of the Camp Editions, 1919 – first half of 1920. Текст і образ: Актуальні проблеми історії мистецтва, 2(8), 116–139. https://doi.org/10.17721/2519-4801.2019.2.07

У статті здійснено спробу візуального представлення основних проявів життя та повсякдення громади полонених старшин-українців у таборі Кассіно, Італія у 1919 – першій половині 1920 рр. Остання посідає особливо місце в історії українського полону в Італії, що було обумовлено як рівнем національної свідомості її членів, так і тими вагомими здобутками у царині культурно-просвітнього життя, які стали можливими завдяки їх морально-громадянській позиції. В умовах таборової ізоляції та майже повній відірваності від національного життя, полонені старшини-українці спромоглись організувати роботу шкіл та освітніх курсів, заснували хор, оркестр і аматорський театр, відзначали національні свята. Більша частина з них була готова надати дієву допомогу УНР у боротьбі з більшовицькою Росією, приєднавшись до складу національної армії. Яскравим виявом національного «я» полонених старшин-українців весь час залишались таборова преса, яка об’єднувала таборян та додавала сил для подолання життєвих негараздів у таборовому повсякденні. Попри всі труднощі її виготовлення – вручну в кількості одного (кількох) примірників кожного випуску таборових видань (журналів «Полонений» і сатирично-гумористичного додатку до нього «Лазароні») – останні ефективно задовольняли попит полонених на інформацію, а крім того виконували надзвичайно важливі в умовах полону організаційно-мобілізаційну та виховну функції. Вже з огляду тільки на саме лише існування таборової «Української громади» мала велике значення не тільки для її членів, але й для усього українського загалу в Кассіно. Її діяльність стала прикладом відданого служіння національній справі, яскравим зразком послідовного обстоювання державно-політичних принципів українського самостійництва.