Актуальні питання масової комунікації. Випуск 28

7 травня 2015 р. термін «esports» був офіційно доданий до одного з найбільших онлайнсловників англійської мови «Dictionary.com». Історія кіберспорту почалася наприкінці 20 століття з гри Quake, яка дозволила користувачам грати разом через локальну мережу або мережу Інтернету. З тих пір з’явилася велика кількість нових кіберліг. Щороку видавці ігор презентують та пропагують кіберспортивні дисципліни; створюють для них медіапростір та роблять конкурентно орієнтовані ігри, що створює навколо них активну аудиторію. Популярність кіберспорту зростає з кожним роком зі зростаючою швидкістю. Тому не дивно, що традиційна для традиційних видів спорту (футбол, баскетбол, волейбол та ін.) модель взаємодії між професійними гравцями (кіберспортсмени) та спортивними клубами (кіберспортивні організації) виникла досить швидко. Ця взаємодія спрямована не лише на оптимізацію тренувального процесу , а також для розвитку медійного компонента як для гравців, так і для клубів. У цій статті ми аналізуємо, як функціонують кіберспортивні клуби в медіапросторі: які їх цілі, інструменти, стратегії, результати та перспективи розвитку на прикладах та досвіді професійних кіберспортивних організацій у Німеччині, Фінляндії та Китаї

У статті викладені результати історіографічного дослідження категорії правди в українсь кій журналістиці в перехідний період від радянської до пострадянської журналістики. Ак туальність пояснюється поглибленням кризи правди як комунікаційної категорії та на станням ери постправди у світовому масштабі. З метою наукового вирішення комплексної проблеми правди в соціальних комунікаціях і журналістиці поставлено завдання з’ясувати складники проблеми правди в українській журналістиці на зламі епох і виявити причино во-наслідкові закономірності трансформацій правди та соціальних наслідків цього проце су. Методологічною основою дослідження є аналіз наукових джерел, присвячених фено менові правди в рамках соціальнокомунікаційного підходу. Виділено чотири складники проблеми правди: «проблема розуміння правди», «проблема встановлення правди», «про блема донесення правди», «проблема сприйняття правди». Зроблено висновки про необ хідність: визнання категорії правди – ключовою аксіологічною й комунікаційною катего рією соціальних комунікацій і журналістики.

У статті розкрито підготовку до проведення дослідження латентного впливу медіаповідомлень про COVID-19 на соціальні групи. В рамках наукового проєкту Інституту журналістики, фінансованого Національним фондом досліджень України, показано, як за допомогою моніторингу медіа сформувати експериментальну вибірку повідомлень на тему COVID-19, здійснити соціологічний та психологічний опис методики формування груп піддослідних. Метою цього дослідження є сформувати методологічну основу для проведення експериментів. Дослідницько-пошукова робота на першому етапі реалізації дослідження виявилася досить важливою з точки зору планування наступних, експериментальних етапів проєкту, а також із погляду формування теоретичної та методологічної бази дослідження. Фактично апробована джерельна база отримання РМП, методика їх виділення, а також закладено основи формування соціальних груп. Усе це буде запущено як апробований інструментарій організації експериментів на наступних етапах дослідження.

Відповідно до важливості та їх значного внеску у розвиток суспільства, існують громади, де жінки все ще непропорційно страждають від нерівності у медіа. Особливо через ті програми, які ігноруються засобами масової інформації, незважаючи на меншу кількість контенту, що демонструє їх недостатній досвід та погляди чи навіть їхнє ставлення, а також через відсутність академічних досліджень у цій галузі в Алжирі. На додаток до потреб алжирських жінок у медіа-вмісті, це дослідження має на меті обговорити зміст алжирського місцевого радіо «Аль-Худхна» для жінок. Це дослідження має на меті визначити їх різноманітні проблеми ЗМІ та основні потреби, включаючи економічні, культурні, охоронні та розважальні потреби, створити платформу для стратегічного планування засобів масової інформації та використати медіа-повідомлення для задоволення цих потреб для алжирських жінок.