Мовознавча спадщина Станіслава Казимировича Росовецького

Дядищева-Росовецька, Ю., Росовецький, С. (2022). Мовознавча спадщина Станіслава Казимировича Росовецького. Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика, 44, 6–27. https://doi.org/10.17721/APULTP.2022.44.6-27

У статті окреслено портрет Станіслава Росовецького, філолога широкого профілю, який усе життя працював у царині славістики, науковця, який оперував усім спектром фахового інструментарію та майстерно комбінував класичні методи з новітніми підходами. Схарактеризовано мовознавчу спадщину енциклопедично освіченого дослідника, до кола наукових інтересів якого належали розробки фахової методології, різноманітні аспекти вивчення мови фольклору, лінгвошевченкознавства, історичної лексикології, стилістики, історії української літературної мови, питання термінотворення, медіалінгвістичні студії, "точні" методи в дослідженні фольклору й літератури тощо. Розглянуто значення, із мовознавчої точки зору, його підручника "Український фольклор у теоретичному висвітленні", що став вершиною багаторічної діяльності професора Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Там автором змальовано багатопланові зв'язки фольклористики з мовознавством; наголошено на безособовості традиційного фольклору – тому, що наближує його до мови. Також зосереджено увагу на осмисленні фольклористами нових теорій та методів дослідження, розроблених лінгвістами, що збагачує теорію науки про фольклор. Крім того, обґрунтовано застосування до фольклорного мовного матеріалу методів лінгвістичної стилістики. Підкреслено важливість сумісних студій фольклористики з діалектологією. Окреслено мовознавчі аспекти фундаментальної праці "Тарас Шевченко і фольклор". Творчість Т. Шевченка, не лише геніального поета, мовотворця, основоположника нової української літературної мови, але й носія традиційного фольклору, посідала в науковому доробку С. Росовецького особливе місце. Окремо наголошено на виділенні науковцем лінгвостилістичної специфіки втілення фольклорних прийомів організації тексту в Шевченкових творах – повторів, психологічних паралелізмів, "слов'янських заперечних паралелізмів", "reservatio mentalis" тощо. Також підкреслено важливість диференціації вченим Шевченкових фольклорних записів, зроблених з пам'яті та "з голосу". Наголошено на важливості висновків розділу «Мова "Слова…"», присвячених розгляду лінгвістичної проблематики, і передусім діалектологічної, у монографії С. Росовецького «"Слово о полку Ігоревім" у взаємозв'язках із фольклором».