Komponentenkonsistenz als ein qualitätssichernder Aspekt der deutsch-ukrainischen Fachübersetzung

Saiko, K., Saiko, M. (2024). Komponentenkonsistenz als ein qualitätssichernder Aspekt der deutsch-ukrainischen Fachübersetzung. Alfred Nobel University Journal of Philology, Band 28 (2), S. 363-379, DOI: https://doi.org/10.32342/3041-217X-2024-2-28-22

У статті висвітлено результати комплексного емпірико-теоретичного дослідження, мета якого полягала у вирізненні, описі й пошуку шляхів розв’язання проблеми компонентної послідовности на матеріялі перекладового замовлення та його множинних перекладів для висвітлення регулювального впливу на якість і забезпечення якости німецько-українського галузевого перекладу. Методологія дослідження ґрунтувалася на застосуванні низки теоретичних та емпіричних метод́, зокрема сліпого перекладацького експерименту зі змінними виконавцями, порівняльно-перекладознавчого та зіставно-описового розслідів, індуктивнодедуктивної методи, узагальнення, а також компонентного, дериваційного та зіставно-лексикографічного розслідів. Застосування комплексного методологічного справилля уможливило всебічне вивчення інваріянтних властивостей об’єкта на перекладовій площині та забезпечило достотність результатів дослідження, про що свідчить серед иншого публічний доступ до спробних матеріялів. Глибинний підхід до розгляду внутрішньотекстової термінологічної неоднорідности, що суперечить вимогам чинних міжнародних стандартів щодо якости перекладу, спричинився до вирізнення понять компонентна послідовність відтворення/відтворювання та компонентна непослідовність відтворення/відтворювання похідних термінів. Встановлено, що повторювана стратегічна термінологічно-дискурсивна помилка на рівні тексту множинних перекладів є вислідом браку уваги перекладознавців до порушеної проблематики, оскільки некатегоризований критерій якости перекладу, особливо значущий на площині юридичного перекладу, зумовлює ухвалення несвідомих перекладацьких рішень, незалежно від досвіду та статусного становища виконавця перекладу. Зіставний розслід німецько-українських галузевих лексикографічних джерел засвідчив їхні обмежені можливості щодо забезпечення компонентної послідовности, а тому вони можуть правити радше за знаряддя реалізації терміновибірної компетентности перекладача. Пропонований німецькоукраїнський глосарій термінополя Unterhalt із верифікованими відповідниками проілюстрував перспективу дотримання принципу компонентної послідовности під час відтворювання похідних німецьких термінів українською мовою, а тому вважаємо його практичним утіленням результатів дослідження та потенційним інструментом регулювання німецько-українського юридичного перекладу.