САД І ПЛОДОВІ ДЕРЕВА У СВІТОГЛЯДІ БАЛТІВ

БАЛЬСИС, Р. (2022). GARDEN AND FRUIT TREES IN THE BALTIC WORLDVIEW. Folia Philologica(3), 10–21. https://doi.org/10.17721/folia.philologica/2022/3/2

Статтю присвячено дослідженню специфіки відображення у світогляді балтів садів і плодових дерев крізь призму звичаїв, фольклору та вірувань сусідніх слов’янських народів на основі джерел XVI–XVII ст. – писемних пам’яток, різножанрових фольклорних текстів, календарних звичаїв і родинно-святкових традицій. Перші достовірні відомості про окремі плодові дерева чи сади в балтів зафіксовано в писемних пам’ятках лише з початку XVI ст. Наприкінці XVI ст. сади вже були не лише в монастирях, а й у господарських садибах і парафіяльних будинках. Час вирощування садів більшменш збігається зі згадками в писемних пам’ятках тих божеств, що оберігають сади (Кірніс, Мати Садів, Бібчу Бобеліс). Незважаючи на те, що в середині ХІХ століття плодові дерева були ще великою рідкістю в садибах бідноти, зафіксовано багато різноманітних вірувань, магічних дій, заборон тощо, спрямованих на цвітіння та гарний врожай посаджених плодових дерев. Наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. сади та окремі плодові дерева стають важливими символами календарних і родинних свят, а також використовуються у фольклорних текстах для вираження ідей родючості, шлюбу, народження, смерті. Окремі вірування та магічні дії, пов’язані з садовими деревами, ймовірно, були запозичені в різні часи з інших країн (греків, римлян, слов’ян), а частина символічних значень походить від архетипової концепції дерева, спільної для всіх балтійських народів.