Геолого-палеоокеанографічні умови нагромадження керлеутських відкладів Азово-Чорноморського сегменту Паратетісу

Гнідець, В., Григорчук, К., Вижва, С., Ревер, А., Кохан, О. (2026). Geological and paleooceanographic conditions of the accumulation of Kerleut sediments of the Azov-Black Sea segment of Paratethys. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 1(112), 5–16. https://doi.org/10.17721/1728-2713.112.01

Вступ. Середньомайкопські відклади Азово-Чорноморського осадово-породного басейну в об'ємі нижнього та верхнього підгоризонтів керлеутського регіоярусу (Вернигорова, & Рябоконь, 2018) є цікавими в економічному аспекті, що доведено відкриттям низки родовищ нафти та газу. Найбільш повні розрізи (товщина понад 2500 м) розкрито на Керченському півострові (Слюсарівська, Горностаєвська, Селезнівська та інші площі) та в південно-східній частині Рівнинного Криму (Владиславівська, Тамбовська, Шубінська та інші площі). У північних районах останнього, в Азовському морі та у Присивашші розрізи середнього майкопу скорочені (150–700 м). У тектонічному відношенні район досліджень охоплює Індоло-Кубанський та Південнокерченський прогини. Метою роботи є реконструкція палеоокеанографічних умов седиментогенезу відкладів керлеуту Азово-Чорноморського сегменту Паратетісу.
Методи. Фаціальна діагностика кластогенних акумулятивних утворень здійснено на основі встановлених літолого-літмологічних особливостей керлеутської товщі, мінералого-петрографічних, гранулометричних даних (Гнідець та ін., 2025) та за результатами інтерпретації геофізичних досліджень свердловин (ГДС), згідно з методикою (Муромцев, 1983; Porębski, 1999), з урахуванням принципу фаціальної збалансованості (Селли, 1989). В роботі застосовано стратиграфічне розчленування розрізів за даними КП "Південьекогеоцентр".
Результати. З'ясовано просторово-вікові особливості літологічної будови нижньо- та верхньокерлеутських відкладів Азово-Чорноморського осадово-породного басейну. Виділено чотири літологічні комплекси: піщано-алевролітовий (кластогенів понад 60 %); алевролітовий (50–60 %); аргіліто-алевролітовий (40–60 %) та аргілітовий (менше 40 %), які в такій послідовності закономірно заміщуються в напрямку від периферії до депоцентрів депресій. Співвідношення гранулометричних параметрів порід засвідчують поширення в розрізі керлеуту утворень трьох фаціальних обстановок: відкритий шельфовий басейн зі спокійною гідродинамікою, локальні спрямовані потоки (алювіально-дельтова система, русло, гирловий бар) та припідняті ділянки шельфу (акумулятивні вали). На основі проведених досліджень створено моделі умов ранньо- та пізньокерлеутського осадонагромадження в межах Азово-Чорноморського басейну. Виокремлено утворення п'яти фаціальних асоціацій: алювіально-дельтова, літоральних барів, конусів виносу, міжбасейнових проток та шельфових рівнин; схарактеризовано особливості їх просторово-вікового поширення та обґрунтовано провідну роль північного суходолу в постачанні уламкового матеріалу в північно-західні ділянки басейну та суттєву роль у перерозподілі матеріалу гідродинамічно активних міжбасейнових проток – у центральних.
Висновки. З'ясовано літолого-фаціальну зональність нижньо- та верхньокерлеутських відкладів, визначено геолого-палеоокеанографічні особливості їх нагромадження в межах Азово-Чорноморського сегменту Паратетісу.