Параметри
Процесоорієнтовані дослідження в методологічній системі координат емпіричного перекладознавства
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2025
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Випуск :
2(78)
ISSN :
2520-6397
Початкова сторінка :
9
Кінцева сторінка :
32
Цитування :
Сайко, М., & Дорофеєва, М. (2025). Процесоорієнтовані дослідження в методологічній системі координат емпіричного перекладознавства. Мовні і концептуальні картини світу, (2), 9–32. https://doi.org/10.17721/2520-6397.2025.2.01
Вступ. Актуальність пропонованої розвідки зумовлена розривом між кількісним збільшенням методологічних праць та їхньою якісною систематизацією, що створює перешкоди для формування цілісної методологічної парадигми. Мета дослідження полягає в спробі впорядкувати методологію процесоорієнтованих перекладознавчих досліджень.
Методи. У цій розвідці застосовано системну індуктивно-дедуктивну методу, а також методи-операції аналізи, синтези й моделювання.
Результати. Глибинне вивчення методологічних праць, присвячених процесоорієнтованим дослідженням, уможливило висновки про наявність лакун у систематизації наукових підходів до вивчення перекладацьких, перекладових і споріднених процесів. Потреба у впорядкуванні методології процесоорієнтованих перекладознавчих досліджень спонукали авторів змоделювати методологічну систему координат емпіричного перекладознавства. Модель методологічної системи створено за принципом ієрархії. Вона містить шість ключових характеристик: (1) орієнтація, (2) парадигма, (3) теорія, (4) дизайн, (5) методи та методики збору даних, (6) методи та методики розбору даних. Віддаючи перевагу конвергентному підходові замість принципу відштовхувального розрізнення, автори запропонували власну класифікацію найголовніших дизайнових параметрів перекладознавчих процесоорієнтованих досліджень: (1) гіпотеза, (2) умови, (3) середовище, (4) час, (5) підхід. Усім характеристикам та параметрам надано дефініції, а також окреслено їхню сутність. Окрім того, у статті подано покращену класифікацію метод і методик збору та розбору даних.
Висновки. Напрацьована модель є спробною, однак уможливлює формування чіткої методологічної основи для емпіричних досліджень, розширює межі процесоорієнтованого перекладознавства, а також може правити за підложжя для дальшого розвитку методології перекладознавчих досліджень.
Методи. У цій розвідці застосовано системну індуктивно-дедуктивну методу, а також методи-операції аналізи, синтези й моделювання.
Результати. Глибинне вивчення методологічних праць, присвячених процесоорієнтованим дослідженням, уможливило висновки про наявність лакун у систематизації наукових підходів до вивчення перекладацьких, перекладових і споріднених процесів. Потреба у впорядкуванні методології процесоорієнтованих перекладознавчих досліджень спонукали авторів змоделювати методологічну систему координат емпіричного перекладознавства. Модель методологічної системи створено за принципом ієрархії. Вона містить шість ключових характеристик: (1) орієнтація, (2) парадигма, (3) теорія, (4) дизайн, (5) методи та методики збору даних, (6) методи та методики розбору даних. Віддаючи перевагу конвергентному підходові замість принципу відштовхувального розрізнення, автори запропонували власну класифікацію найголовніших дизайнових параметрів перекладознавчих процесоорієнтованих досліджень: (1) гіпотеза, (2) умови, (3) середовище, (4) час, (5) підхід. Усім характеристикам та параметрам надано дефініції, а також окреслено їхню сутність. Окрім того, у статті подано покращену класифікацію метод і методик збору та розбору даних.
Висновки. Напрацьована модель є спробною, однак уможливлює формування чіткої методологічної основи для емпіричних досліджень, розширює межі процесоорієнтованого перекладознавства, а також може правити за підложжя для дальшого розвитку методології перекладознавчих досліджень.
Галузі знань та спеціальності :
035 Філологія
Галузі науки і техніки (FOS) :
Гуманітарні науки
Тип зібрання :
Publication
Файл(и) :
Вантажиться...
Формат
Adobe PDF
Розмір :
425.88 KB
Контрольна сума:
(MD5):3ef00c428ce5be967609b7dc541dd462
Ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons CC BY
https://doi.org/10.17721/2520-6397.2025.2.01