Свобода совісті: сутність і нові контекстуальні смисли

Нестерова, Марія Іванівна

doi:10.17721/sophia.2022.20.10

Свобода совісті: сутність і нові контекстуальні смисли

Тип публікації :

Стаття

Дата випуску :

4 березня 2023 р.

Автор(и) :

Нестерова, Марія Іванівна

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Мова основного тексту :

Ukrainian

eKNUTSHIR URL :

https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/15706

DOI :

10.17721/sophia.2022.20.10

Журнал :

Софія. Гуманітарно-релігієзнавчий вісник

Випуск :

2(20)

ISSN :

2521-6570

Початкова сторінка :

45

Кінцева сторінка :

49

Цитування :

[APA 7] Нестерова, М. І. (2023). Свобода совісті: сутність і нові контекстуальні смисли. Софія. Гуманітарно-релігієзнавчий вісник, (2(20)), 45–49. https://doi.org/10.17721/sophia.2022.20.10

[ДСТУ] Нестерова М. І. Свобода совісті: сутність і нові контекстуальні смисли. Софія. Гуманітарно-релігієзнавчий вісник. 2023. № 2(20). С. 45—49. DOI: 10.17721/sophia.2022.20.10 (дата звернення: 25.07.2026).

Розглянуто різні підходи до проблеми свободи совісті. Унаслідок сформованих підходів визначено, що сутність дослідницьких настанов щодо свободи совісті переважно була виражена в моделі відношення "релігійна організація-людина-держава". Провідною її ідеєю можна вважати поєднання двох дискурсивних напрямів осмислення свободи совісті, які безпосередньо пов'язані між собою, – правового та аксіологічного. Крізь призму різноманітних підходів, що співвідносяться з сучасними науковими дискурсами, запропоновано нові контекстуальні реалії, у межах яких свобода совісті змінює смислові нюанси, реалізуючись у просторі релігійної безпеки, у якій уможливлюється вільне сповіду- вання віри кожною людиною у межах свободи функціонування релігійних організацій. Підкреслено, що на сутнісні особливості свободи совісті впливають, по-перше, особисті чинники (світогляд, релігійні традиції тощо); по-друге, конфесійні та міжконфесійні комунікативні практики (як у межах однієї конфесії, так і на міжконфесійному рівні); по-третє, інституційні "зрізи" (взаємодії в процесах інституціалізації), по-четверте, державно-владні повноваження (дотримання законів, урахування міжнародного досвіду, недопущення зловживання релігією тощо). Їх концептуалізація ґрунтується на екзистенційно-правовій домінанті, яка значною мірою визначає зміст та основні структурно-смислові аспекти їх наукового дискурсу. Фактично ствердження й актуалізація цього дискурсу відбулася на основі синтезу вітчизняної релігієзнавчо-правової традиції і загальноєвропейських гуманістично-правових візій. Зроблено висновок, що такий синтез уможливлює осмислення свободи совісті не лише як світоглядної цінності, але і як стратегії імплементації релігійної безпеки, завдяки якій полегшується протистояння зовнішнім і внутрішнім загрозам.

Ключові слова :

legislative documents freedom of conscience religious security religious freedom right to freedom tolerance vectors of liberty of conscience законодавчі документи свобода совісті релігійна безпека релігійна свобода право на свободу толерантність вектори свободи совісті

Галузі знань та спеціальності :

03 Гуманітарні науки

Галузі науки і техніки (FOS) :

Гуманітарні науки

Файл(и) :

Завантажити

Формат :

Adobe PDF

Розмір :

408.55 KB

Контрольна сума :

(MD5):ef1e86daba3a5daf64d3baddd44bdf24

Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International