Художня символіка втраченого інтер’єру каплиці Греко-католицької духовної академії у Львові

Авдикович, Р. (2019). The Artistic Symbolism of the Chapel’s Lost Interior of the Greek-Catholic Theological Academy in Lviv. Текст і образ: Актуальні проблеми історії мистецтва, 2(8), 99–115. https://doi.org/10.17721/2519-4801.2019.2.06

Стаття розглядає проблеми мистецького вирішення інтер’єру каплиці Греко-католицької духовної семінарії у Львові та його змістове наповнення після руйнувань храму в ході військових подій 1918 р. Уявлення про особливості оновлення сакрального середовища дають дописи y пресі журналістів, щo прибули на урочистість відкриття храму і зафіксували промови духовних провідників навчального закладу та мистецтвознавців, які дали професійні оцінки. Ці наративи доповнюються нечисленними збережені світлинами іконостасу, фрагментів стінописів та фрагментарною фотофіксацією етапів їх виконання. Окремі фрагменти іконостасу зберігаються у фондовій збірці Національного музею у Львові. Саме цим творам Петра Холодного-старшого вдалося пережити акцію нищення «неблагонадійних творів», яка розгорнулася 1952 р. Стінописи в радянський період забілили, і на даний момент їх неможливо оглянути, що ускладнює роботу дослідників. У статті прослідковано наміри і формaційні цілі замовників проекту оновленого інтер’єру каплиці. Проаналізовано серію композицій з використанням давньохристиянських символів та елементів української національної культури. Для аналізу та інтерпретації зображень каплиці застосовано вчення Ю. Лотмана про особливості побудови внутрішніх просторів, семіосфери, їхні межі, а також роль окремих символів і знаків у мистецтві. В дослідженні наводяться фрагменти біблійних текстів, що відповідають зображеним композиціям, аналізується семантика окремих символів. Окрему увагу звернено на розуміння і формулювання замовниками завдань церковного мистецтва. Мова йде про особливості використання елементів візантійського стилю в ході мистецьких робіт в каплиці. Подано інтерпретацію візантійського стилю в тогочасному релігійному мистецтві, а також міркування окремих представників духовних і мистецьких інтелектуальних середовищ щодо потреби й доречності його застосування.