ЗБРОЙНІ КОНФЛІКТИ ТА ВОЛАТИЛЬНІСТЬ ЦІН НА НАФТУ: АНАЛІЗ ІСТОРИЧНИХ ДАНИХ

Колотвін, Е. О. (2024). ЗБРОЙНІ КОНФЛІКТИ ТА ВОЛАТИЛЬНІСТЬ ЦІН НА НАФТУ: АНАЛІЗ ІСТОРИЧНИХ ДАНИХ. Теоретичні та прикладні питання економіки(2 (49)), 66–77. https://doi.org/10.17721/tppe.2024.49.6

Відомо, що збройні конфлікти та інші геополітичні чинники суттєво впливають на динаміку світового ринку нафти. У цьому дослідженні ми з’ясовуємо, як розгортання військових протистоянь, зокрема значних збройних конфліктів з 1989 по 2022 рік, впливає на коливання цін на нафту. Зокрема, ми розглядаємо найбільші військові конфлікти та їхній зв’язок зі стрибками волатильності поточних цін на нафту у період з 1989 по 2022 рік. У ході дослідження було виявлено 16 виразних сплесків волатильності протягом досліджуваного періоду, половина з яких припадає на 28-денний проміжок від дати початку конфлікту. Такі результати доводять, що геополітична напруженість – насамперед у формі міждержавних конфліктів – суттєво впливає на світові ціни на нафту. В роботі також досліджено середні показники волатильності до та після початку кожного з конфліктів, а також здійснено оцінку динаміки волатильності за 30 днів до та за 180 днів після початку таких конфліктів. Отримані результати свідчать, що війни між державами, особливо ті, у яких беруть участь великі геополітичні гравці, є більш значущими чинниками посилення волатильності світових цін на нафту, аніж внутрішні конфлікти. Результати дослідження також доводять, що величина зміни волатильності залежати не лише від масштабу кофлікту або його учасників, але й від важливості регіону розгортання протистояння для глобальних ланцюгів постачання нафти. Зокрема, такі значні геополітичні події, як повномасштабне вторгнення Росії в Україну та війна в Перській Затоці, були пов'язані з одними з найпомітніших сплесків волатильності цін на нафту. Крім того, ми дослідили часовий вимір таких сплесків і виявили, що ринки зазвичай реагують на великі конфлікти в середньому протягом 26 днів після їх початку. Втім розгортання геополітичної та воєнної напруженості нерідко передбачається ринком, що призводить до передчасного зростання волатильності. Загалом, наше дослідження містить вагомі напрацювання щодо зв’язку між волатильністю цін на нафту та розгортанням збройних конфліктів, які можуть бути застосовані при оцінці ринкових ризиків, розробці стратегій хеджування та прогностичному моделюванні в контексті світових товарних ринків. Дослідження також засвідчує необхідність подальшого вивчення того, як ринки адаптуються до тривалих конфліктів і геополітичної напруженості.