Погляд на взаємовідносини батьків і дітей у доробку Демокріта: історико-філософська реконструкція
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
8 березня 2026 р.
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Випуск :
2(26)
Початкова сторінка :
94
Кінцева сторінка :
98
Цитування :
[APA 7] Туренко, В. Е., & Сєрова, Ю. (2026). Погляд на взаємовідносини батьків і дітей у доробку Демокріта: історико-філософська реконструкція. Софія. Гуманітарно-релігієзнавчий вісник, (2(26)), 94–98. https://doi.org/10.17721/sophia.2025.26.16
[ДСТУ] Туренко В. Е., Сєрова Ю. Погляд на взаємовідносини батьків і дітей у доробку Демокріта: історико-філософська реконструкція. Софія. Гуманітарно-релігієзнавчий вісник. 2026. № 2(26). С. 94—98. DOI: 10.17721/sophia.2025.26.16 (дата звернення: 25.07.2026).
В с т у п. Здійснено історико-філософську реконструкцію поглядів Демокріта на феномени батьківства та дитинства. Вихідним пунктом дослідження є амбівалентне ставлення мислителя до дітонародження, яке розглядається ним і як природна потреба живого, і як джерело численних страждань. Показано, що демокрітівська концепція містить глибинний зв'язок біологічних інстинктів і культурних норм, а також окреслює важливі аспекти відповідальності батьків у вихованні майбутніх поколінь.
М е т о д и. Застосовано доксографічний метод, а також історико-філософський, герменевтичний та етико-антропологічний підходи. Аналіз здійснено на основі фрагментів, збережених у творах Стобея, Климента Олександрійського, Феодоріта та інших авторів, а також у контексті порівняння з античною педагогічною та етичною традицією. Така методологія дозволила виявити як онтологічні виміри демокрітівського вчення про дітонародження, так і соціально-культурні наслідки його бачення виховання й спадкування.
Р е з у л ь т а т и. Підкреслено, що для Демокріта дітонародження є водночас природною необхідністю й соціальною умовністю: воно притаманне всім живим істотам, але в людини набуває форми культурної норми. Водночас філософ акцентує на ризиках і небезпеках батьківства, що можуть перешкоджати духовному самоздійсненню. У його висловлюваннях простежується подвійність оцінки: від визнання універсальності батьківського інстинкту до радикальної критики сімейних обов'язків як чинників, що відволікають від філософського життя.
В и с н о в к и. Визначено, що спадщина Демокріта щодо батьківства та виховання окреслює фундаментальні питання співвідношення природи і культури, інстинкту і морального вибору. Його вчення демонструє, що батьківство є не лише біологічним фактом, а й етичним завданням, пов'язаним із формуванням доброчесної особистості. Цей підхід зберігає актуальність і в сучасному гуманітарному дискурсі, адже висвітлює природу відповідальності, роль виховання та межі матеріального забезпечення у контексті становлення гармонійної особистості.
М е т о д и. Застосовано доксографічний метод, а також історико-філософський, герменевтичний та етико-антропологічний підходи. Аналіз здійснено на основі фрагментів, збережених у творах Стобея, Климента Олександрійського, Феодоріта та інших авторів, а також у контексті порівняння з античною педагогічною та етичною традицією. Така методологія дозволила виявити як онтологічні виміри демокрітівського вчення про дітонародження, так і соціально-культурні наслідки його бачення виховання й спадкування.
Р е з у л ь т а т и. Підкреслено, що для Демокріта дітонародження є водночас природною необхідністю й соціальною умовністю: воно притаманне всім живим істотам, але в людини набуває форми культурної норми. Водночас філософ акцентує на ризиках і небезпеках батьківства, що можуть перешкоджати духовному самоздійсненню. У його висловлюваннях простежується подвійність оцінки: від визнання універсальності батьківського інстинкту до радикальної критики сімейних обов'язків як чинників, що відволікають від філософського життя.
В и с н о в к и. Визначено, що спадщина Демокріта щодо батьківства та виховання окреслює фундаментальні питання співвідношення природи і культури, інстинкту і морального вибору. Його вчення демонструє, що батьківство є не лише біологічним фактом, а й етичним завданням, пов'язаним із формуванням доброчесної особистості. Цей підхід зберігає актуальність і в сучасному гуманітарному дискурсі, адже висвітлює природу відповідальності, роль виховання та межі матеріального забезпечення у контексті становлення гармонійної особистості.
Галузі знань та спеціальності :
03 Гуманітарні науки
Галузі науки і техніки (FOS) :
Гуманітарні науки
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
381.55 KB
Контрольна сума :
(MD5):e95931d1a63034114c830506924cecb4
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International