ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ ТА ЦИФРОВІЗАЦІЯ: ВИКЛИКИ ТА МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ БУДІВЕЛЬНОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ В УМОВАХ ЕНЕРГЕТИЧНОГО ДЕФІЦИТУ

Піменов, С. (2024). ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ ТА ЦИФРОВІЗАЦІЯ: ВИКЛИКИ ТА МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ БУДІВЕЛЬНОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ В УМОВАХ ЕНЕРГЕТИЧНОГО ДЕФІЦИТУ. Теоретичні та прикладні питання економіки(2 (49)), 150–166. https://doi.org/10.17721/tppe.2024.49.14

На тлі глобальних викликів, таких як геополітична нестабільність, екологічні загрози та соціальні кризи, енергетична система України опинилася під безпрецедентним тиском, що вимагає тактичного реагування на руйнування енергетичної інфраструктури, а також довгострокових стратегічних рішень для забезпечення її стійкості та енергоефективності. Наразі зусилля держави зосереджені на оперативних заходах, зокрема відновленні пошкоджених електростанцій, підтримці децентралізованих джерел енергії та залученні іноземної допомоги для покриття сезонних потреб. Однак, попри наявні національні програми, зокрема Національний план з енергоефективності, існує низка невирішених аспектів, що потребують деталізації та адаптації до поточних умов. Зокрема, не вистачає конкретних кроків для інтеграції децентралізованих джерел у будівельні проекти, гнучких механізмів роботи під час руйнувань інфраструктури, а також стимулів для широкого використання зелених технологій у масовій забудові. Дослідження спрямоване на аналіз можливостей і викликів щодо підвищення енергоефективності українського будівельного сектору за допомогою інноваційних рішень, таких як штучний інтелект (ШІ), машинне навчання (МН), цифрові двійники та екологічні матеріали. У роботі застосовані методи контент-аналізу, порівняльного та ситуаційного аналізу, а також експертного оцінювання для визначення практичних рекомендацій як для будівельних компаній, так і для урядових структур. Результати свідчать, що найефективнішими в умовах війни є технології, які підвищують автономність та стійкість будівель, зокрема цифрові двійники та інтернет речей (IoT). Масштабніші рішення, такі як розумні енергоефективні будівлі, потребують іноземних інвестицій і можуть бути реалізовані в післявоєнний період. Впровадження ШІ та МН не лише підвищує енергоефективність, а й сприяє зниженню вуглецевого сліду, що має позитивний вплив на екологію та сприяє адаптації до змін клімату.