ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ЗГУРТОВАНОСТІ В КОНТЕКСТІ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ

ЧУЙКО, О., ІЛЬЧУК, А. (2025). THEORETICAL AND METHODOLOGICAL FOUNDATIONS FOR THE STUDYOF SOCIAL COHESION IN THE CONTEXT OF SOCIAL WORK. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Social Work, 1(11), 87–95. https://doi.org/10.17721/2616-7786.2025/11-1/10

Вступ. Соціальна згуртованість як багатовимірний суспільний феномен набуває особливої актуальності в сучасних умовах глобальних трансформацій та кризових явищ. В українському контексті повномасштабної війни та масштабного внутрішнього переміщення населення (близько 3,6 мільйонів осіб) концептуалізація цього феномену стає не лише теоретичним завданням, але й практичною необхідністю для розробки ефективних стратегій інтеграції та консолідації суспільства. Метою дослідження є комплексний аналіз поняття "соціальна згуртованість", його еволюції в науковому дискурсі, визначення основних теоретичних підходів до його розуміння, а також розкриття структурних компонентів та їх взаємозв'язку в контексті інтеграції внутрішньо переміщених осіб у приймаючі громади.
Методи. У дослідженні використано теоретичний аналіз наукових джерел, порівняльний аналіз різних концептуальних підходів, систематизаціz та узагальнення теоретичних положень, структурно-функціональний аналіз компонентів соціальної згуртованості.
Результати. Простежено історичну еволюцію концепту соціальної згуртованості від античних філософських ідей до сучасних міждисциплінарних теорій. Систематизовано теоретичні підходи (соціологічний, психологічний, економічний, політологічний та міждисциплінарні) до вивчення соціальної згуртованості. Виокремлено та проаналізовано чотири структурні компоненти соціальної згуртованості: ціннісно-нормативний (спільні цінності, норми, моральні зобов'язання), соціально-реляційний (соціальні зв'язки, довіра, інклюзія), афективний (почуття приналежності, солідарність, емоційна прив'язаність) та функціональний (кооперація, взаємодопомога, колективна дія). 
Висновки. Сформовано комплексне розуміння феномену соціальної згуртованості як динамічного процесу формування та підтримки якісних соціальних зв'язків, спільних цінностей, почуття приналежності та здатності до колективної дії. Виявлено чотири взаємопов'язані структурні компоненти соціальної згуртованості, які формують цілісну теоретичну рамку для розуміння механізмів групової інтеграції. Створено теоретико-методологічне підґрунтя для подальшого дослідження соціальної роботи як інструменту розвитку соціальної згуртованості в умовах масштабного внутрішнього переміщення населення.