ПРИРОДНІСТЬ ЯК КРИТЕРІЙ ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТИ ГАЛУЗЕВОГО ПЕРЕКЛАДУ

САЙКО, К. (2025). NATURALNESS AS AN EVALUATION CRITERION OF SPECIALIZED TRANSLATION QUALITY. Linguistic and Conceptual Worldviews, 2(78), 73–88. https://doi.org/10.17721/2520-6397.2025.2.04

Вступ. Розвиток малого ШІ та технологічний поступ зумовив потребу в підходах, що забезпечують об’єктивне оцінювання якости галузевого перекладу. Ключовим чинником у цьому контексті стають чітко окреслені критерії оцінювання. Однак певні критерії, серед яких передусім природність, є неоднозначними. Так, природності художнього перекладу присвячено низку досліджень. Водночас бракує розвідок, у яких окреслено сутність природности як критерію оцінювання галузевого перекладу. Метою цього дослідження є розгляд та систематизація перекладознавчих поглядів на критерій природности та його окреслення в контексті оцінювання якости галузевого перекладу.
Результати. Природність як критерій оцінювання якости перекладу вперше згадують у працях лінгвістичної парадигми. Її ототожнюють з нормами цільової мови та культури, а також з відповідністю контекстові перекладу та потребам цільової авдиторії. З иншого ж боку, неприродний переклад, написаний штучною формою мови, "перекладацькою мовою", пов’язаний з інтерференціями та лексичною одноманітністю. У межах дескриптивної парадигми природність пов’язують з цільовими нормами. Перекладні тексти не можуть повністю відповідати цим нормам через вплив оригіналу, а тому мають ознаки "проміжної мови" та посідають особливе місце в цільовій культурі. Власне пошук цих ознак, "універсалій", різниці між вихідним текстом (ВТ) та цільовим текстом (ЦТ), а також різниці між перекладними та неперекладними текстами, спричинився до виникнення корпусного перекладознавства. Представники діяльнісної парадигми не розглядають неприродні елементи як негативну характеристику, адже вони не перешкоджають досягненню мети перекладу. У сучасніших розвідках природність стає об’єктом різних експериментальних досліджень, до яких також залучають машинний переклад (МП). Її ототожнюють водночас і з мовною нормою, і з різними видами узусу.
Висновки. Природність – це інтегральна динамічна характеристика перекладу, що відображає баланс між відповідністю узусові та дотриманням мовних норм з огляду на прагматичні чинники комунікативної ситуації та зміст ВТ. Для створення природного перекладу необхідно уникати інтерференцій, брати до уваги контекст повідомлення, авдиторію, а також норми цільової мови та культури, посеред того й особливості видотекстового узусу. Відступ від цих принципів може бути свідомим рішенням, зумовленим особливостями контекстуальних чинників. Також ключовим для створення природного перекладу є знання узусу та вміння ухвалити інтерсуб’єктивно верифіковні рішення.
_____________
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Білодід, І. Бурячок, А., Винник, В. та ин. (Ред.). (1977). Словник української мови: [в 11 т.]. Т. 8: П–Р. Наукова думка.
Дорофеєва, М. (2014). Nomen est omen? Про зміст і назву дисципліни жанрові теорії перекладу. Актуальні питання гуманітарних наук, 10, 105–112.
Загнітко, А. П. (2012). Словник сучасної лінгвістики: поняття і терміни. Том 2. ДонНУ.
Засєкін, С. В., & Розенгарт, Ю. (2018). Психолінгвістичні комп’ютерні інструменти лінгвістичного та перекладознавчого аналізу дискурсу. Psycholinguistics, 23(2), 94–106. https://doi.org/10.5281/zenodo.1204994
Карабан, В. І. (2017). Роль узусу в перекладі. Мовні і концептуальні картини світу, 1(59), 76–82.
Коптілов, В. В. (1982). Теорія і практика перекладу. Вища школа.
Ременцова, М. В., & Ребрій, О. В. (2022). Природність як чинник перекладацьких рішень. In Statu Nascendi. Актуальні проблеми перекладознавства, 1 (22), 186–192.
Селіванова, О. О. (2008). Сучасна лінгвістика: напрями та проблеми. Довкiлля-К.
Стефурак, О. В., & Наместюк, С. В. (2021). Онтологічні характеристики перекладу як "третього коду". Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету, 4(48), 104–107. https://doi.org/10.32841/2409-1154.2021.48-4.26 
Beekman, J., & Callow, J. (1974). Translating the Word of God, with scripture and topical indexes. Zondervan Pub. House.
Chesterman, A. (2011). Translation universals. In Handbook of Translation Studies (pp. 175–179). John Benjamins Publishing Company. https://doi.org/10.1075/hts.2.tra12
Daems, J. (2016). A translation robot for each translator?: A comparative study of manual translation and post-editing of machine translations: Process, quality and translator attitude. doctoral dissertation. [PhD Thesis, Ghent University]. Universiteit Gent. https://biblio.ugent.be/publication/8058017
Duff, A. (1981). The third language: recurrent problems of translation into english. Pergamon Press.
Frawley, W. (2000). Prolegomenon to a theory of translation. The Translation Studies Reader. 250–264.
Gellerstam, M. (2005). Chapter 13. Fingerprints in Translation. In G. Anderman & M. Rogers (Ed..), In and Out of English (pp. 201–213). Multilingual Matters. https://doi.org/10.21832/9781853597893-016
International Organization for Standardization. (2024). Translation services – Evaluation of translation output – General guidance (ISO Standard № 5060:2024). https://www.iso.org/standard/80701.html
Lai, H., Ploeger, E., van Noord, R., & Toral, A. (2024). Multi-perspective Alignment for Increasing Naturalness in Neural Machine Translation. arXiv preprint arXiv:2412.08473. https://arxiv.org/html/2412.08473v1
McDonald, S. V. (2022). Accuracy, readability, and acceptability in translation. Applied Translation, 16 (2), 1–9. https://doi.org/10.51708/apptrans.v14n2.1238
Newmark P. A. (1991). About Translation. Multilingual Matters.
Newmark, P. A. (1988). Textbook of Translation. Prentice Hall.
Nida, E. A. (1964). Toward a Science of Translating. E. J. BRILL.
Nida, E. A., & Taber C. R. (2003). The Theory and Practice of Translation. Koninklijke Brill NV.
Obeidat, A. M., Ayyad, G. R., & Sepora, T. M. (2020). The tension between naturalness and accuracy in translating lexical collocations in literary text. Jurnal Sains Sosial dan Kemanusiaan, 17(8), 123–134.
Schäffner, C., & Adab, B. (1997). Translation as intercultural communication – contact as conflict. In Benjamins Translation Library (p. 325). John Benjamins Publishing Company. https://doi.org/10.1075/btl.20.33sch
Steiner, G. (1975). After Babel: Aspects of language and translation. Oxford University Press.
The MQM Error Typology – MQM (Multidimensional Quality Metrics). (б. д.). MQM (Multidimensional Quality Metrics) – The place to go to learn about MQM. https://themqm.org/error-types-2/typology/
Toury, G. (1995). Descriptive translation studies and beyond. John Benjamins Publishing Company.