Українське питання в зовнішній політиці Другої Чехо-Словацької Республіки на зламі 1938–1939 років
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
1 січня 2020 р.
Автор(и) :
Пагіря, О.
Меморіальний музей тоталітарних режимів "Територія Терору"
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Випуск :
2(145)
ISSN :
1728-2640
Початкова сторінка :
62
Кінцева сторінка :
69
Цитування :
[APA 7] Пагіря, О. (2020). Українське питання в зовнішній політиці Другої Чехо-Словацької Республіки на зламі 1938–1939 років. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія, (2(145)), 62–69. https://doi.org/10.17721/1728-2640.2020.145.11
[ДСТУ] Пагіря О. Українське питання в зовнішній політиці Другої Чехо-Словацької Республіки на зламі 1938–1939 років. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія. 2020. № 2(145). С. 62—69. DOI: 10.17721/1728-2640.2020.145.11 (дата звернення: 25.07.2026).
Розглянуто місце та роль українського питання в зовнішній політиці Другої Чехо-Словацької республіки у постмюнхенський період. Поява цього питання на порядку денному чехословацької дипломатії у 1938–1939 рр. була пов'язана із формуванням автономії Підкарпатської Русі/Карпатської України на сході республіки та жвавим обговоренням у міжнародних колах можливих планів агресії Німеччини у Східній Європі із використанням української карти. На основі невідомих документів з архівів чехословацького МЗС проаналізовано ставлення Праги до перспективи формування "Великої України" на базі Карпатської України. Позиція чехословацького уряду в українському питанні була неоднозначною і визначалася кількома міжнародними факрами: 1) політикою Німеччини, що використовувала українське питання як "розмінну монету" у своїй дипломатії; 2) прагненням Польщі та Угорщини встановити спільний кордон у Карпатах; 3) позицією Румунії як ключового союзника ЧСР, що до певного часу був стратегічно зацікавлений у збереженні сухопутного коридору з Прагою через Підкарпатську Русь; 4) політикою країн Заходу, які в межах політики "умиротворення" прагнули відвернути агресію Гітлера на схід із використанням української карти. Якщо раніше Прага з підозрою ставилася до українського питання як до певної загрози для своєї територіальної цілісності з огляду на чинник Підкарпатської Русі, то в умовах 1939 р. українську карту розглядали вже як можливий порятунок для самої ЧСР. На початку 1939 р. у стінах Чернінського палацу розробляли декілька проєктів, у яких пропонувалося використати українське питання для збереження республіки. Цей план підтримували певні кола британської дипломатії, зацікавлені спрямувати Німеччину на схід, у бік природних ресурсів України. На жаль, цей період був занадто коротким, щоби призвести до появи довготермінових стратегій Праги в українському питанні. Зрештою, Гітлер вирішив інакше розпорядитися долею Карпатської України, віддавши її Угорщині.
Галузі знань та спеціальності :
03 Гуманітарні науки
Галузі науки і техніки (FOS) :
Гуманітарні науки
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
361.8 KB
Контрольна сума :
(MD5):ab3a94424f7e297199879e67428309da
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International