ПОДОЛАННЯ НОВІТНЬОЮ УКРАЇНСЬКОЮ ІСТОРІОГРАФІЄЮ УПЕРЕДЖЕНОСТІ РАДЯНСЬКИХ ДОСЛІДНИКІВ ЩОДО ВИСВІТЛЕННЯ ПОСТАТІ М. Г. РЄПНІНА
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
4 лютого 2020 р.
Автор(и) :
Vuyko, Bohdan
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Журнал :
Випуск :
24
ISSN :
2520-2626
Початкова сторінка :
46
Кінцева сторінка :
51
Цитування :
[APA 7] Vuyko, B. (2020). ПОДОЛАННЯ НОВІТНЬОЮ УКРАЇНСЬКОЮ ІСТОРІОГРАФІЄЮ УПЕРЕДЖЕНОСТІ РАДЯНСЬКИХ ДОСЛІДНИКІВ ЩОДО ВИСВІТЛЕННЯ ПОСТАТІ М. Г. РЄПНІНА. Almanac of Ukrainian Studies, (24), 46–51. https://doi.org/10.17721/2520-2626/2019.24.8
[ДСТУ] Vuyko B. ПОДОЛАННЯ НОВІТНЬОЮ УКРАЇНСЬКОЮ ІСТОРІОГРАФІЄЮ УПЕРЕДЖЕНОСТІ РАДЯНСЬКИХ ДОСЛІДНИКІВ ЩОДО ВИСВІТЛЕННЯ ПОСТАТІ М. Г. РЄПНІНА. Almanac of Ukrainian Studies. 2020. № 24. С. 46—51. DOI: 10.17721/2520-2626/2019.24.8 (дата звернення: 25.07.2026).
У статті простежено подолання новітньою українською історіографією упередженості радянських дослідників щодо висвітлення постаті М. Г. Рєпніна. Встановлено, що з ідеологічних міркувань радянські дослідники мало писали про представників правлячої еліти імперської доби. Генерал-губернаторська форма правління висвітлювалася лише як реакційна, груба сила самодержавства та кріпосної системи у регіонах. У такому ж контексті розглядалася й посада військових губернаторів. До уваги не бралися індивідуальні риси військових управителів, не досліджувалися матеріали, які розкривали їхній світогляд, громадсько-політичні переконання. Їхнє бачення перспектив розвитку ввіреного краю розглядалися виключно з упереджених класових позицій. Доведено, що позитивним моментом новітньої української історіографії стало те, що при залученні нової джерельної інформації вона спростувала радянський підхід у ставленні до генерал-губернаторів як до царських сатрапів, які намагалися лише зберегти самодержавство у віддалених регіонах Російської імперії. Звернення до головних постатей генерал-губернаторів, їхніх індивідуальних рис, дало змогу сучасним дослідникам перервати традицію радянської історіографії у цьому питанні. Генерал-губернаторська форма правління і самі урядовці розглядаються вже як посередники у налагодженні конструктивних відносин між центром та регіонами. Так, основна діяльність генерал-губернаторів, у тому числі і М. Г. Рєпніна, переконані дослідники, була спрямована на користь регіонів. Важливим досягненням новітньої української історіографії стало і те, що вийшли праці, спеціально присвячені постаті генерал-губернатора Малоросії М. Г. Рєпніна. Сучасні дослідники переконані, що М. Г. Рєпнін був видатною особистістю не лише для свого часу, але й значною мірою випереджав його. Його світогляд і реальні справи не вписувалися в загальноприйняті на той час імперські канони, а намагання європеїзувати ввірений йому регіон, став тим фактором, який зрештою призвів до його відставки та звинувачення у прагненні до автономізму.
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
326.66 KB
Контрольна сума :
(MD5):e7e71fd15c6e56934e10348a4a1ee1c2
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International