"Якщо куля в лоб...": про маніпулятивні тактики нових фразеологізмів ідіоматичного характеру

Сизонов, Д. (2025). "Якщо куля в лоб...": про маніпулятивні тактики нових фразеологізмів ідіоматичного характеру. Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика, 36, 76-90. https://doi.org/10.17721/APULTP.2018.36.76-90

У статті визначені маніпулятивні тактики та стратегії, які використовуються у ЗМІ за допомогою стилістичного потенціалу нової фразеології. Доводиться теза, що одним із базисів формування суспільно-політичної реальності за допомогою медіадискурсу є створення образів політичних діячів, формування якого відбувається в процесі залучення до політичної комунікації різноманітних стилістичних засобів, зокрема і різних типів фразеологізмів. На прикладі мовлення політичної фігури А. Яценюка подається аналіз фразеологізмів, якими досягається вплив на потенційний електорат. Нова політична фразеологія виникає у зв’язку із екстралінгвальними чинниками, особливо важливими серед яких є Помаранчева революція 2004 р. та Революція Гідності 2014 р. Аналізується інноваційна фразеологія, що виникає у зв’язку із розвитком світових суспільно-політичних подій, виборчих кампаній, описом військових  конфліктів та ін. На прикладі яскравого фразеологізма ідіоматичного характеру «Якщо куля в лоб, то куля в лоб…», висловлена А. Яценюком під час Євромайдану, показуються моделі вдалого використання фразеологізм  / трансформованого фразеологізма в політичних медіа з різною метою, передусім маніпулятивною. Доведено, що нова фразеологія є найпродуктивнішою саме у політичних ЗМІ, адже діє не на індивідуального, а на масового реципієнта. Серед найефективніших маніпулятивних тактик в політичних ЗМІ, в яких використовується інноваційна фразеологія, є тактика позитивного сприйняття (glittering generalities), тактика навішування ярликів (name calling), тактика смислової трансформації (semantic transfer), тактика вербальної алюзії (verbal allusion) та ін. Роль фразеологічних інновацій в межах цих тактик настільки висока, що журналісти, використовуючи їх, досягають не стільки інформаційної, скільки маніпулятивно-стратегічної  мети.