Комунікативна подія та її репрезентація в дискурсах різного типу (на матеріалі мов європейського культурного ареалу)

Радзієвська, Т. (2025). Комунікативна подія та її репрезентація в дискурсах різного типу (на матеріалі мов європейського культурного ареалу). Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика, 49, 6-22. https://doi.org/10.17721/APULTP.2024.49.6-22

Статтю присвячено лексико-синтаксичним засобам репрезентації комунікативної події в дискурсах різних типів. Основну увагу в межах статті приділено художньо-белетристичному та медійному дискурсам. Предметом розгляду є синтаксичні структури, які складаються з двох компонентів – т.зв. прямої мови та супутніх слів автора (ремарки). Ці компоненти відображають мовлення з різними суб'єктно-адресатними координатами, внаслідок цього з лінгвосеміотичного погляду структури, що з них складаються, відзначаються лінгвосеміотичною гетерогенністю. Матеріал дослідження охоплює українські, англійські, французькі, італійські, німецькі тексти.
Структури зазначеного типу розглядаються як лінгвокультурний стереотип, вироблений у процесі розвитку мови й культури. Водночас матеріал різних мов діагностує значну варіативність структур у їх текстовому оформленні. В одних національних традиціях спостерігається тенденція до "зближення" двох компонентів синтаксичної структури за рахунок вживання пунктуаційних знаків, у інших, навпаки, тенденція до їх сегментації та автономізації.
У художньо-белетристичному дискурсі представлено численні випадки простого й ускладненого комбінування структурних компонентів, з ініціальною, медіальною або фінальною позицією одного з них. Лексичний інструментарій при репрезентації комунікативної події в ремарці спрямований на відображення сутнісних характеристик мовлення та мовленнєвої поведінки комуніканта. Це дієслова, в семантиці яких представлено інформацію про спосіб дії, а також інтенціональний складник мовлення. Значне місце належить лексичним засобам, які відображають паралінгвістичний аспект мовлення, різноманітні жести, рухи, голос, тон.
Сучасний медійний дискурс також засвідчує звернення до подібних структурних одиниць та їх широку варіативність. Показано, що їх функціональне навантаження в сучасних медіа пов'язане з актуалізацією інформації певного типу та читацькими очікуваннями. Зазначено, що структури цього типу не властиві довідково-інформаційному дискурсу (енциклопедії, довідники), юридичному дискурсу (кодекси), науковому дискурсу і обмежено представлені в дискурсах інших типів.