Соціальні медіа-платформи як дискурсивне середовище в контексті російсько-української війни
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2025
Автор(и) :
Соклаков, Максим
Мова основного тексту :
Англійська
eKNUTSHIR URL :
Журнал :
Випуск :
1 (16)
ISSN :
2616-9975
Початкова сторінка :
30
Кінцева сторінка :
36
Цитування :
[APA 7] Соклаков, М. (2025). Social media platforms as discursive environments in the context of Russo-Ukrainian war. Українські культурологічні студії, (1 (16)), 30–36. https://doi.org/10.17721/UCS.2025.1(16).04
[ДСТУ] Соклаков М. Social media platforms as discursive environments in the context of Russo-Ukrainian war. Українські культурологічні студії. 2025. no. 1 (16). P. 30—36. URL: https://doi.org/10.17721/UCS.2025.1(16).04 (date of access: 18.07.2026).
Вступ . Соціальні медіа-платформи стали основними каналами медіа-споживання та основним полем битви для інформаційної війни. Їхні соціально-технічні можливості демократизують культурне виробництво, підживлюючи нові форми вираження, політичну мобілізацію та навіть участь у військових операціях, а також уможливлюючи масштабну пропаганду, культурний вплив та історичну документацію по обидва боки російсько-українського фронту. Діючи поза державним контролем, ці платформи обслуговують не лише потреби тактичної комунікації, але й ширші процеси формування ідентичності, культурного опору та збереження колективної пам'яті. Посилений затяжним конфліктом та постійними тенденціями медіатизації, цей унікальний цифровий ландшафт вимагає термінового соціально-гуманітарного аналізу.
Методи . Це дослідження використовує багатометодний дизайн для вивчення культурного виробництва та дискурсивних практик під час російсько-української війни. Ми картографували можливості соціальних мереж за допомогою медіа-досліджень; зібрали публічні публікації, метадані, хештеги та профілі за допомогою OSINT; а також провели неформальний контент-аналіз. Наративний та критичний дискурс-аналіз виявив сюжетні арки та ідеологічні стратегії, тоді як аналіз пам'яті та просторовий аналіз досліджували пам'ятні пости та символічне переосмислення міських просторів.
Результати . Російсько-українська війна дуже медіатизована, завдяки смартфонам і соцмережам, які перетворюють мирних жителів на активних учасників. Ці платформи дозволяють створювати контент, проводити OSINT-розслідування, пропаганду та чинити опір, змінюючи культурні практики та інформаційні потоки. На окупованих територіях виникають конкуруючі медіа-наративи – окупаційні канали прагнуть легітимізувати контроль, тоді як низовий опір документує реалії та зміцнює українську ідентичність. Соціальні мережі стають одночасно полем бою та архівом війни.
Висновки . Соціальні медіа-платформи формують цифровий образ міста через виробництво повсякденного контенту. Медіаконтент використовується для культурного впливу та встановлення контролю над новоствореною цифровою публічною сферою. Публікація цифрового контенту, по суті, є процесом культурного виробництва в соціальних мережах. Таким чином, соціальні медіа є цінним джерелом для досліджень, оскільки вони дозволяють нам вивчати трансформації, які відбуваються під час окупації, а також прогнозувати розвиток політики реінтеграції.
Методи . Це дослідження використовує багатометодний дизайн для вивчення культурного виробництва та дискурсивних практик під час російсько-української війни. Ми картографували можливості соціальних мереж за допомогою медіа-досліджень; зібрали публічні публікації, метадані, хештеги та профілі за допомогою OSINT; а також провели неформальний контент-аналіз. Наративний та критичний дискурс-аналіз виявив сюжетні арки та ідеологічні стратегії, тоді як аналіз пам'яті та просторовий аналіз досліджували пам'ятні пости та символічне переосмислення міських просторів.
Результати . Російсько-українська війна дуже медіатизована, завдяки смартфонам і соцмережам, які перетворюють мирних жителів на активних учасників. Ці платформи дозволяють створювати контент, проводити OSINT-розслідування, пропаганду та чинити опір, змінюючи культурні практики та інформаційні потоки. На окупованих територіях виникають конкуруючі медіа-наративи – окупаційні канали прагнуть легітимізувати контроль, тоді як низовий опір документує реалії та зміцнює українську ідентичність. Соціальні мережі стають одночасно полем бою та архівом війни.
Висновки . Соціальні медіа-платформи формують цифровий образ міста через виробництво повсякденного контенту. Медіаконтент використовується для культурного впливу та встановлення контролю над новоствореною цифровою публічною сферою. Публікація цифрового контенту, по суті, є процесом культурного виробництва в соціальних мережах. Таким чином, соціальні медіа є цінним джерелом для досліджень, оскільки вони дозволяють нам вивчати трансформації, які відбуваються під час окупації, а також прогнозувати розвиток політики реінтеграції.
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
347.57 KB
Контрольна сума :
(MD5):555a38b57ffa9e29bd48c0876b0f716c
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International