Документування атак держави-агресора на об’єкти критичної інфраструктури України: методика інтелектуального аналізу мультисенсортних даних та використання його результатів у кримінальному процесуальному доказуванні

Погорецький М. А., Меленті Є. О. Документування атак держави-агресора на об’єкти критичної інфраструктури України: методика інтелектуального аналізу мультисенсортних даних та використання його результатів у кримінальному процесуальному доказуванні. Право і суспільство. 2025. № 4. Т. 1. С. 251-274.

Стаття присвячена обґрунтуванню та розробці методики інтелектуального аналізу мультисенсорних даних для документування воєнних злочинів і використання результатів такого аналізу у кримінальному процесуальному доказуванні. Запропоновано інтегровану архітектуру програмно-апаратного комплексу (сенсорне ядро, OSINT-ядро, інтегратор даних), що забезпечує повний цикл роботи з даними: від отримання, синхронізації та алгоритмічної обробки до формування доказових пакетів, їх верифікації та стандартизації. Новизна полягає у процесуалізації технічних процедур: методика з самого проєктування «перекладає» сенсорні результати у юридично значимі цифрові докази через фіксацію метаданих, забезпечення автентичності та безперервності ланцюга збереження цифрових доказів, прозорість алгоритмічних процедур та можливість незалежної перевірки. Практичне значення полягає у скороченні часу на опрацювання великих масивів інформації, уніфікації доказових пакетів і форму- ванні централізованої бази цифрових доказів, що підвищує стійкість матеріалів до процесуального оскарження та полегшує судову оцінку. Методика узгоджується з вимогами кримінального процесуального законодавства України та європейськими стандартами захисту прав людини, а також із технічними настановами щодо цифрових доказів; доведено її спроможність інтегрувати результати мультисенсорного спостереження в систему доказування у справах про атаки на об’єкти критичної інфраструктури. Сформульовано підходи до SOP і валідації (precision/recall/FPR/FNR) та окреслено напрями подальшого розвитку (нейромережеві модулі, математичне моделювання, міжвідомча верифікація).