Фінансові інструменти розвитку циркулярної економіки ЄС

Грод М.І. Фінансові інструменти розвитку циркулярної економіки ЄС : дис. ... доктора філософії : 292 Міжнародні економічні відносини. Київ, 2025. 332 с.

Грод М.І. Фінансові інструменти розвитку циркулярної економіки ЄС. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії з галузі знань 29 «Міжнародні відносини» за спеціальністю 292 «Міжнародні економічні відносини». – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2025.
Метою дисертації є системне дослідження трансформаційних процесів у розвитку циркулярної економіки в ЄС та її впливу на забезпечення сталого розвитку та зеленого зростання, що дозволило дослідити інституційно-регуляторне середовище розбудови фінансового забезпечення циркулярного переходу як складової реалізації Європейського зеленого курсу. У роботі було поставлено та вирішено такі конкретні завдання: досліджено еволюцію концептуального дискурсу циркулярної економіки; надано системну характеристику циркулярної економіки з позицій сталого розвитку та процесів цифровізації; визначено еволюційну основу трансформаційних процесів у розвитку циркулярної економіки; виокремлено новітні підходи до дослідження фінансових аспектів розвитку циркулярних бізнес-моделей; систематизовано інституційні важелі регулювання розвитку циркулярної економіки та її сталого фінансування в політиці переходів ЄС; виявлено інвестиційні інструменти розбудови кліматично нейтральної та циркулярної економіки в ЄС з позицій Європейського зеленого курсу; окреслено перспективи трансформації системи фінансового забезпечення зеленої індустріалізації в ЄС для реалізації циркулярного переходу; здійснено рейтингування країн-членів ЄС за ступенем розвитку циркулярної економіки і на його основі розкрито потенціал нарощення його фінансування; вивчено перспективи розвитку українсько-європейських кластерних ініціатив на засадах циркулярності.
Наукова новизна одержаних у дисертаційній роботі результатів полягає в поглибленні понятійно-категоріального апарату дослідження процесів фінансування розвитку циркулярної економіки, що дозволило обґрунтувати існування складної системи фінансового забезпечення циркулярного переходу в ЄС та визначити інституційно-регуляторні засади становлення екосистеми циркулярного інвестування.
Основні наукові результати, які характеризують новизну виконаного дослідження, полягають у такому:
- запропоновано визначення поняття «фінансування циркулярної економіки» як системи формування, розподілу та використання грошових ресурсів на всіх етапах життєвого циклу циркулярних бізнес-моделей в процесі реалізації циркулярних стратегій, що в сукупності сприяють здійсненню циркулярного переходу. Встановлено, що в разі, якщо у процесі реалізації сталих і зелених ініціатив передбачено впровадження циркулярних практик та реалізації циркулярних бізнес-моделей, що відповідають принципам максимізації вартості ресурсів, оптимізації запасів, еко-ефективності та інноваційності й сприяють оптимізації процесів виробництва, сталому ресурсокористуванню і розвитку продуктивних сил, «фінанси для розвитку циркулярної економіки» можуть виступати складовою: (1) зелених фінансів; (2) сталих фінансів (відповідальні інвестиції); (3) фінансів для розвитку біоекономіки; (4) фінансів для енергетичного переходу (низьковуглецеві інвестиції; інвестиції у розвиток альтернативної енергетики); (5) кліматичних фінансів (кліматичні інвестиції; еко-дружні інвестиції).
- структуровано систему фінансування циркулярної економіки, що дозволило запропонувати класифікаційний підхід до ідентифікації інструментів фінансування циркулярної економіки, їхніх джерел та доступності для реципієнтів (стартапи, МСП, корпорації, державний сектор), виокремивши: (1) власне фінансування (статутний капітал, додатковий капітал, резервний капітал, чистий прибуток, амортизаційний фонд, інші фонди)); (2) бюджетне фінансування (бюджетні інвестиції, субсидії, бюджетні стимули; схеми гарантування кредитів); (3) змішане фінансування (статутний, позиковий, благодійний капітал); (4) фінансування через кредитно-фінансові інститути та венчурне фінансування (кредитні ресурси, контракти на різницю); (5) міжнародне фінансування (кредитні ресурси); (6) пільгове фінансування (гранти; лотереї; діаспоральне фінансування; краудфандинг); (7) безоплатне фінансування (венчурна філантропія)
удосконалено:
- визначення циркулярного фінансування як планомірного, цілеспрямованого залучення грошових коштів і забезпечення необхідними фінансовими ресурсами витрат підприємства, що виникають в процесі впровадження ним циркулярних бізнес-моделей і трансформації його діяльності на принципи максимізації вартості ресурсів, оптимізації запасів, еко-ефективності та інноваційності; способом його реалізації виступає циркулярне імпакт-інвестування як напрям фінансової діяльності, що передбачає генерування або поповнення грошових ресурсів в компаніях, спрямованих на отримання фінансової віддачі/повернення інвестованого капіталу від діяльності, що сприяє створенню суспільного блага /здійсненню соціального і екологічно корисного впливу, а також за рахунок реалізації проєктів, спрямованих на елімінування негативних екстерналій від господарської діяльності, коли «цінність діяльності та послуг» виходить за межі економічних уявлень про благо як таке. Це дозволило ідентифікувати екосистему циркулярного інвестування як сукупність інвестицій (відповідальних інвестицій, сталих інвестицій, соціальних інвестицій, інвестицій на грантовій основі, венчурної філантропії) у нефінансові активи, відбір яких здійснюється із врахуванням ESG-підходу до управління активами, в результаті здійснення яких реалізуються циркулярні бізнес-моделі і адаптуються циркулярні стратегії;
- понятійно-категоріальний апарат дослідження процесів фінансування розвитку циркулярної економіки в ЄС, що дозволило ідентифікувати: (1) місію ЦЕ; (2) завдання ЦЕ; (3) тригери розвитку ЦЕ; (4) прояви актуалізації ЦЕ; (5) принципи реалізації ЦБ; (6) стратегії ЦБ; (7) ключове цілепокладання ЦЕ; (8) цілепокладання ЦЕ для суб’єктів господарювання; (9) цілепокладання ЦЕ для споживачів; (10) середовище реалізації R-страте¬гій та бізнес-моделей ЦЕ. Вищезазначені класифікаційні ознаки лягли в основу авторського визначення циркулярної економіки як нової системи відносин, що відповідає запитам триєдності соціальної, економічної та екологічної систем, і формується під впливом сукупності факторів (кліматична криза, ресурсна криза, енергетична криза; розрив ланцюгів створення вартості; шоки попиту і пропозиції) і тенденцій розвитку (зелений, енергетичний і цифровий перехід; Індустрія 4.0; зростання залежності від стратегічних ресурсів), базується на сукупності правил, норм, інститутів, що визначають на всіх фазах економічного циклу (виробництво, розподіл, обмін, споживання) стратегії реалізації економічних відносин на принципах максимізації вартості ресурсів, оптимізації запасів, еко-ефективності та інноваційності, що уможливлює поступову відмову від екстенсивного спожи¬ван¬ня природних ресурсів, формування нових способів створення вартості і отримання доходів, нових можливостей зниження витрат, сприяння інноватизації процесів виробництва, сталому ресурсокористуванню, розвитку продуктивних сил і досягнення якісно нового зеленого економічного зростання, забезпеченого інноваційними аспектами збалансованого та сталого розвитку;
дістало подальшого розвитку:
- дослідження процесів переходу до циркулярної економіки з позицій переходу до сталого розвитку, що дозволило запропонувати авторське визначення поняття «циркулярний перехід» як процес втілення сукупності намірів зі зміни сутності, принципів і форм здійснення економічної діяльності та становлення альтернативних механізмів реалізації економічних відносин у процесі виробництва, розподілу, обміну та споживання благ з метою зміни якісних та кількісних характеристик моделей росту та розвитку, який наряду із енергетичним (що символізує собою перехід на відновлювані джерела енергії та зниження частки викопних видів енергії в енергетичному балансі), біоекономічним (дотримання принципу цілісності людських та природних систем, що солідаризуються в концепції зеленого переходу) та цифровим переходами виступає складовою «переходу до сталого розвитку». При цьому: (1) функціональною основою розвитку циркулярної економіки та біоекономіки виступає енергетичний перехід; (2) розвиток циркулярної економіки залежить від розвитку цифрової економки та біоекономіки; (3) динаміка циркулярного переходу залежить від динаміки переходу до сталого розвитку;
- аналіз інституційного забезпечення розвитку циркулярної економіки в ЄС, який засвідчив стратифікацію його фінансового супроводу за багатьма факторами (потенційні реципієнти, потенційні наслідки, очікувані ефекти) внаслідок невідповідності Таксономії ЄС для сталої діяльності та понад двадцятьох Таксономій сталого фінансування, якими послуговуються міжнародні фінансові та інвестиційні фонди, що акумулюють ресурси для реалізації політики переходів, що ускладнює доступ до інвестиційних ресурсів європейським компаніям. Така регуляторна фрагментарність частково пояснюється декоординованістю взаємодії стейкхолдерів на мега- (ООН), мета- (ЄС) і макро- (країни-члени ЄС) рівнях генерування та реалізації політики переходів. Встановлено, що конкуренція за міжнародні інвестиційні ресурси між представниками МСП, що реалізують проєкти у сфері зеленої економіки, біоекономіки, циркулярної економіки, боротьби зі змінами клімату і наслідками глобального потепління, альтернативної відновлюваної енергетики, лише посилюватиметься з огляду на множинність таксономій сталих і зелених фінансів, які обмежують коло потенційних реципієнтів капіталу. Такі регуляторні колізії можуть збільшити запит на державно-приватне партнерство у ЄС і загострити суперництво за доступ до зелених державних закупівель, які відіграватимуть ключову роль у розвитку ЦЕ;
- конкретизація системи фінансування циркулярної економіки в ЄС шляхом класифікації фінансових інструментів за критерієм: (1) приналежності до компанії: внутрішні джерела (статутний капітал; чистий прибуток; резервний капітал; інші фонди) і зовнішні джерела (банківські кредити; кредити, залучені від МФІ, Фондів ЄС, Багатосторонніх банків розвитку, державних фінансових інститутів, приватних фінансових інститутів та керуючих активами); (2) за джерелом походження: власне фінансування (статутний капітал; додатковий капітал; резервний капітал; чистий прибуток; амортизаційний фонд; інші фонди); фінансування через ринок капіталу (пайове фінансування; боргове фінансування); бюджетне фінансування (бюджетні інвестиції; бюджетні субсидії; бюджетні стимули; державні зелені закупівлі; схеми гарантування кредитів); фінансування через кредитно-фінансові інститути (банківські кредити); фінансування небанківськими фінансовими посередниками (змішане фінансування; лізинг; пільгове фінансування; благодійний капітал; діаспоральний капітал; венчурна філантропія); міжнародне кредитування (кредити МФО; кредити ЄІБ, ЄБРР; кредити з Фондів ЄС; кредити міжнародних фондів). Запропонована класифікація дозволяє системно осягнути джерела фінансування циркулярної економіки в ЄС у сучасних умовах;
- дослідження динаміки здійснення циркулярного переходу країнами-членами ЄС шляхом розрахунку індексу циркулярного переходу (на основі порівняння даних 2017 року і 2023 років), що дозволило встановити наявність циркулярного розриву за визначеними показниками (швидкість циркуляції, ресурсоеефективність, рівень інвестицій в циркулярну економіку відносно ВВП, рівень утворення і переробки відходів, частка відновлювальної енергетики, міжнародна торгівля вторсировиною, рівень зелених облігацій в структурі загальної емісії) та виокремити три групи країн за рівнем здійснення циркулярного переходу (країни ЄС зі значним рівнем циркулярного переходу (Італія, Латвія, Нідерланди, Литва, Хорватія, Бельгія, Іспанія, Німеччина, Франція, Словаччина, Австрія, Польща, Словаччина, Угорщина); країни ЄС із помірним рівнем циркулярного переходу (Чехія, Естонія, Швеція, Португалія, Болгарія, Данія, Мальта, Греція, Румунія, Ірландія, Кіпр, Фінляндія); країни ЄС із низьким рівнем циркулярного переходу (Люксембург)).
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що наукові результати, отримані автором у дисертаційній роботі, мають методологічну цінність для розробки дієвого інструментарію імплементації в Україні Європейського зеленого курсу в умовах повоєнного розвитку. Наукові розробки, висновки і практичні рекомендації автора були використані: ФОП Панченко Володимир Григорович на замовлення німецької федеральної компанії Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH у 2023 році (довідка про впровадження від 07.04.2022 р. , 24.12.2012 р.); Навчально-науковим інститутом міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка (акти про впровадження № 048-352 від 14.11.2024 р.; № 048-353 від 14.11.2024 р.; № 048-385 від 29.11.2024 р.); ТОВ «РІВНЕЕНЕРГОАЛЬЯНС» (акт впровадження № 02/12 від 02.12.2024 р.); Федерація роботодавців України (акт впровадження № 24-1-968 від 02.12.2024 р.); ТОВ «КОСТОПІЛЬСЬКИЙ ЗАВОД СКЛОВИРОБІВ» (акт впровадження № 18/672 від 06.12.2024 р.); Громадська спілка «Український кластерний альянс» (акт впровадження № 06-25 від 27.12.2024).