Особливості міфологізації суб’єктів політики в мережі «Інтернет»

Ковалевська Т. А. Особливості міфологізації суб’єктів політики в мережі «Інтернет» : дис. ... доктора філософії : 052 Політологія. Київ, 2025. 197 с.

Ковалевська Т.А. Особливості міфологізації суб’єктів політики в мережі «Інтернет». - На правах рукопису.
Дисертація на здобуття доктора філософії за спеціальністю 052. «Політологія», галузь знань 05 «Соціальні та поведінкові науки». - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Міністерство освіти і науки України. Київ. 2025
У сучасному світі, позначеному стрімким розвитком цифрових технологій та поширенням мережі «Інтернет», питання політичної комунікації та формування громадської думки набувають особливої актуальності. Інтернет став не просто інструментом комунікації, а повноцінним середовищем, що кардинально трансформує традиційні форми політичної взаємодії, зокрема, процеси міфотворчості та міфологізації суб’єктів політики. Це впливає на сприйняття електоратом політичних діячів, обумовлюючи необхідність глибокого та всебічного аналізу даного феномену. Стрімке зростання ролі Інтернету як основного джерела політичної інформації та арени для політичних комунікацій призводить до трансформації традиційних форм міфотворчості та посилення їх впливу на політичні процеси.
В умовах інформаційних війн та гібридних загроз, міфологізація використовується як потужний засіб маніпуляції, здатний формувати як позитивні образи, так і негативні політичних акторів, що безпосередньо впливає на стабільність суспільства та легітимність влади. Глибоке розуміння особливостей міфологізації в Інтернеті є критично важливим для розробки ефективних стратегій протидії дезінформації, зміцнення медіаграмотності громадян та забезпечення інформаційної безпеки держави.
Дисертаційне дослідження присвячене аналізу феномену міфологізації суб'єктів політики в мережі «Інтернет», зокрема в соціальних мережах, блогах та
онлайн-медіа. У роботі розкрито теоретико-методологічні засади розуміння політичного міфу та міфологізації в контексті сучасних цифрових комунікацій, виявлено специфічні особливості та механізми цього процесу в онлайн-середовищі, а також окреслено його вплив на формування політичної свідомості та поведінки громадян. Дане дисертаційне дослідження є одним із небагатьох наукових проектів, що глибоко аналізує концепції та механізми міфологізації політичних суб’єктів, з акцентом на вивченні її проявів та наслідків саме в цифровому просторі. Робота вносить інноваційний внесок для розуміння ключової ролі міфологізації в сучасному політичному контексті, пропонуючи нові підходи до визначення і розуміння її суті й значення в умовах домінування Інтернету як політичної арени.
У межах дослідження розглянуті фундаментальні концепції політичного міфу, його природа, функції та еволюція. Проведено аналіз класичних і сучасних підходів до вивчення політичного міфу у працях зарубіжних та вітчизняних вчених. Особлива увага приділяється типології політичних міфів, їх структурі та елементам, що формують міфологічний образ. Досліджено механізми функціонування міфу в політиці, його здатність легітимізувати владу, мобілізувати маси, консолідувати суспільство або, навпаки, поляризувати його. Виокремлено ключові функції політичного міфу, серед яких роз'яснювальна, апологетична, інтегративна, нормоутворюча, терапевтична, маніпулятивна.
Дослідження висвітлює розвиток політичного міфу, його цифрову трансформацію та роль у сучасному політичному діалозі, вказуючи на новітні механізми та форми створення й поширення міфологічних наративів, що забезпечують ефективний вплив на громадську свідомість. Проєкт дослідження розширює теоретичні рамки розуміння міфологізації, впроваджуючи авторське визначення, яке дозволяє глибше зануритися в її концептуальну суть та практичне застосування в сучасних політичних системах.
Важливою складовою дослідження є аналіз диджиталізації механізмів міфологізації, що виявляє нові можливості для створення та поширення міфів через електронні платформи, соціальні мережі, вірусний контент, меми та інші цифрові канали. Особлива увага приділяється впливу цифрових медіа на розширення сфери створення та споживання міфів. У межах роботи розглянуто основні інструменти міфологізації суб’єктів політики у сучасних комунікаціях: меми, візуальний контент, блогерів, каскад інформації, альтернативні медіа, ефект якоря, використання емоційно заряджених меседжів та провокаційної риторики, використання скандалів та неполіткоректних висловлювань, використання теорій змов. Було виокремлено ключові технології міфологізації суб’єктів політики у сучасних комунікаціях (персоніфікація лідерства, створення образу ворога, використання історичних паралелей, сакралізація, деміфологізація, нейролінгвістичне програмування).
Дисертаційна робота уточнює роль міфологізації не лише як інструменту впливу на громадську думку, але й як ефективного інструменту влади, що дозволяє формувати легітимність, мобілізувати прихильників та дискредитувати опонентів. Наголошується на зростаючій прозорості та можливості масової участі громадян у процесах міфотворчості через обмін інформацією в соціальних мережах. Вплив міфологізації на політичну свідомість і поведінку громадян у мережі «Інтернет» обґрунтований через виявлення ключових факторів, що посилюють або послаблюють цей вплив, таких як медіаграмотність, критичне мислення та рівень довіри до джерел інформації.
На конкретних прикладах міфологізації образів зарубіжних (Дональд Трамп, Джо Байден, Емманюель Макрон, Борис Джонсон, Олаф Шольц, Джорджа Мелоні) та вітчизняних (Петро Порошенко, Юлія Тимошенко, Володимир Зеленський) політиків у дослідженні уточнено її особливості, зокрема персоніфікація національних ідеалів, створення образу ворога,
сакралізація політичного дискурсу, формування образу національного лідера, що підкреслює універсальність та водночас національну специфіку міфологізації.
Сформульовані у дисертації наукові положення, висновки та практичні пропозиції є цінною теоретичною базою для подальшого дослідження міфологізації та інформаційних впливів на політичні процеси.
Розроблені в дисертації рекомендації можуть бути використані органами законодавчої та виконавчої влади з метою формування ефективної інформаційної політики, розробки стратегій протидії дезінформації та маніпуляціям, а також для підвищення стійкості суспільства до зовнішніх інформаційних впливів. Наведені дані та висновки дослідження можуть бути застосовані аналітичними центрами, політичними партіями та медіаструктурами для розроблення стратегій та моделей з управління політичними комунікаціями, формування позитивного іміджу та ефективної взаємодії з цільовими аудиторіями в онлайн-середовищі.
На основі результатів дослідження можуть бути розроблені нові навчальні курси з політології в межах дисциплін, які стосуються політичної комунікації, інформаційної безпеки, медіаграмотності, політичної психології, сучасних інформаційних воєн, управління репутацією, політичного прогнозування та моделювання. Дисертація може служити основою для програм з підвищення кваліфікації державних службовців та спеціалістів у сфері PR та політичних технологій, які працюють з цифровими комунікаціями.