Перейменування у сфері послуг в Україні впродовж 2022–2025 років

Титок А. В. Перейменування у сфері послуг в Україні впродовж 2022–2025 років : кваліфікаційна робота : 035 Філологія / наук. кер. Л. Кравченко. Київ, 2025. 69 с.

Актуальність дослідження зумовлена потребою аналізу процесів перейменування онімів у сфері послуг, що стало особливо важливим у контексті трансформації українського суспільства останніх десятиліть.
Об’єкт дослідження – комерційні назви до і після перейменування, предмет – їхні лексико-семантичні, структурні та мовні особливості, а також способи творення нових назв.
Мета – аналіз зміни комерційних онімів в українському суспільстві впродовж 2022–2025 років.
Завдання: зібрати змінені назв зі сфер продовольства, культури, освіти, медицини; проаналізувати причини перейменувань; визначити структуру, мовну та лексичну належність колишніх та нових назв; виявити основні способи зміни онімів.
Матеріал дослідження – 208 онімів (104 назви до та 104 назви після перейменування).
Змін передусім потребували ергоніми (68 назв закладів та установ), хрематоніми (23 назви одиниць товару) та товароніми (10 найменувань торговельних марок); найменше процес перейменування торкнувся інтернетонімів (3 оніми з мережі «Інтернет»).
Порівняльний аналіз лексико-семантичного та структурного аспектів попередніх та нових онімів показав, що після перейменування структура назв залишалася майже незмінною, натомість лексичне наповнення зазнало змін: зменшилася частка ідеологічно маркованих елементів, пов’язаних з російською культурною традицією. У назвах зросло використання української мови, а також латинки, що відображають як патріотичний, так і глобалізаційний вектори мовної поведінки українців.
Найбільше створено нових назв, які майже втратили зв’язок зі своїми попередниками. Поширеними способами перейменувань виявилися переклад, графічна адаптація та заміна морфем.
Виявлені тенденції в нових онімах свідчать про зміну вектора мовних і культурних орієнтирів споживачів, прагнення до національного самовираження власників бізнесу та адаптації їх до нових соціальних і законодавчих реалій.
У роботі застосовані загальнонаукові (індукція, дедукція, аналіз, синтез, порівняння, узагальнення) і власне лінгвістичні методи (зіставний та описовий), а також методи кількісних та статистичних підрахунків.
Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку літератури (38 позицій), списку використаних джерел (36 позицій) та додатку, що є покажчиком комерційних онімів до та після перейменування. Загальний обсяг роботи – 69 сторінок, із них основного тексту – 44 сторінки.