Параметри
Маніпулятивні тактики в заголовках інтернет-текстів як засіб просування новинного ресурсу
Тип публікації :
Магістерська робота
Дата випуску :
2025
Автор(и) :
Шелудько, Леонід
Науковий(і) керівник(и)/редактор(и) :
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Цитування :
Шелудько Л. Маніпулятивні тактики в заголовках інтернет-текстів як засіб просування новинного ресурсу : кваліфікаційна робота : 035 Філологія / наук. кер. Ю. Цигвінцева. Київ, 2025. 93 с.
Робота присвячена аналізу заголовків у сучасних українських новинних ресурсах та маніпулятивних тактик, які є для них типовими. Дослідження сфокусоване на вивченні заголовків як потужного інструменту впливу на читацьке сприйняття, формування емоційного тла новини, а також спонукання до певних когнітивних або поведінкових реакцій. Заголовки, що є першою точкою контакту між текстом і аудиторією, можуть не лише інформувати, але й маніпулювати свідомістю читача, нав’язуючи певні інтерпретації подій, викривляючи реальність або перебільшуючи значущість повідомлення.
У межах дослідження здійснено класифікацію маніпулятивних заголовків за критеріями їхнього потенційного впливу на емоційний та когнітивний стан реципієнта. Виділено основні типи заголовків, що мають маніпулятивний потенціал: суб’єктивні, які містять певну оцінку, експресивність, або спонукають читача відчувати певні емоції від прочитання заголовка; надмірно спрощені, які оминають важливі факти або деталі щодо новини заради апеляції до цікавості або шоку; надмірно узагальнені, які створюють відчуття типовості або глобальності окремих подій; та ті, що завдяки маніпулятивним засобам створюють штучну інтригу.
Корпус дослідження сформовано на основі заголовків, відібраних із провідних українських онлайн-видань. Проаналізовано мовленнєві прийоми, які найчастіше застосовують для створення маніпулятивного ефекту, такі як використання емоційно насиченої лексики, експресивність, перебільшення, драматизація, протиставлення, риторичні питання, алюзії тощо. Результати дослідження 102 заголовків свідчать про тенденцію до експлуатації сенсаційності та драматизації подій заради привернення додаткової уваги читачів до публікацій. Отримані дані можуть бути корисними для подальших досліджень у сфері медіаграмотності, критичного мислення, журналістики та прикладної лінгвістики, а також для розроблення освітніх програм, спрямованих на протидію маніпуляціям у медіапросторі.
У межах дослідження здійснено класифікацію маніпулятивних заголовків за критеріями їхнього потенційного впливу на емоційний та когнітивний стан реципієнта. Виділено основні типи заголовків, що мають маніпулятивний потенціал: суб’єктивні, які містять певну оцінку, експресивність, або спонукають читача відчувати певні емоції від прочитання заголовка; надмірно спрощені, які оминають важливі факти або деталі щодо новини заради апеляції до цікавості або шоку; надмірно узагальнені, які створюють відчуття типовості або глобальності окремих подій; та ті, що завдяки маніпулятивним засобам створюють штучну інтригу.
Корпус дослідження сформовано на основі заголовків, відібраних із провідних українських онлайн-видань. Проаналізовано мовленнєві прийоми, які найчастіше застосовують для створення маніпулятивного ефекту, такі як використання емоційно насиченої лексики, експресивність, перебільшення, драматизація, протиставлення, риторичні питання, алюзії тощо. Результати дослідження 102 заголовків свідчать про тенденцію до експлуатації сенсаційності та драматизації подій заради привернення додаткової уваги читачів до публікацій. Отримані дані можуть бути корисними для подальших досліджень у сфері медіаграмотності, критичного мислення, журналістики та прикладної лінгвістики, а також для розроблення освітніх програм, спрямованих на протидію маніпуляціям у медіапросторі.
Галузі знань та спеціальності :
03 Гуманітарні науки
Галузі науки і техніки (FOS) :
Мови та література
Тип зібрання :
Publication
Файл(и) :
Вантажиться...
Формат
Adobe PDF
Розмір :
1.46 MB
Контрольна сума:
(MD5):3910cf9a9426be5a8abdc47c0347ea02
Ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons CC BY-NC