Параметри
Буття в сільській культурі та мистецтві: перспектива литовської філософії
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2018
Автор(и) :
Kavaliauskas T.
Vytautas Magnus University
Мова основного тексту :
English
eKNUTSHIR URL :
Випуск :
1 (2)
ISSN :
2616-9975
Початкова сторінка :
68
Кінцева сторінка :
71
Цитування :
Kavaliauskas T. Being in countryside culture and art: the perspective of lithuanian philosophy. Українські культурологічні студії. 2018. № 1 (2). С. 68-71.
У статті аналізується литовська філософія буття в сільській культурі і мистецтві. Литовський філософ Арвідас Шльогеріс, слідуючи за Мартіном Гайдеґґером, перебуває в онтологічному прагненні схопити Буття поза містом, в сільській місцевості та у візуальному мистецтві живопису, яке виражає Буття в природі. Французький живописець Поль Сезанн служить йому прикладом у такому прагненні. Картина сосни, на його думку, повинна мати більшу глибину Буття, ніж оригінальна сосна в Провансі, де Сезанн писав її. Якщо у Гайдеґґера прикладом Буття в живописі була пара черевиків Ван Гога, то приклад Шльогеріса ‒ сосна Сезанна. Критичний пафос статті заснований на аргументі, що Гайдеґґер і його литовський послідовник Шльогеріс не торкалися того, як розвивалися імпресіоністська концепція і техніка живопису і як залишилася тільки одна художня концепція з багатьох. Гайдеґґер використовував пару черевиків Ван Гога, а Шльогеріс використовував сосну Сезанна для того, щоб проілюструвати філософію мистецтва буття. Однак такий підхід нехтує тим фактом, що обидва ці художники належать до однієї й тієї ж школи в історії європейського живопису ‒ імпресіонізму, тому несправедливо звеличувати їх як єдино здатних виразити Буття в живописі.
Галузі знань та спеціальності :
034 Культурологія
Галузі науки і техніки (FOS) :
Гуманітарні науки
Тип зібрання :
Publication
Файл(и) :
Вантажиться...
Формат
Adobe PDF
Розмір :
307.54 KB
Контрольна сума:
(MD5):d1f167fd55a44c200c145b0ce6c4d3cb
Ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons CC BY
https://doi.org/10.17721/UCS.2018.1(2).16