Параметри
Оцінка ризиків втрати екосистемної послуги з регулювання ерозії міськими зеленими зонами
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
30 грудня 2022 р.
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Том :
45
Випуск :
1-6 (111-116)
ISSN :
0868-6939
Початкова сторінка :
49
Кінцева сторінка :
56
Цитування :
Корогода Н. Оцінка ризиків втрати екосистемної послуги з регулювання ерозії міськими зеленими зонами. Фізична географія та геоморфологія. 2022. Т. 45, вип. 1–6 (111–116). С. 49-56.
У роботі наводяться положення методики і результати оцінки обсягів надання екосистемної послуги (ЕП) з регулювання ерозії та ризиків
її втрати. Кількісна оцінка ризиків проводилась виходячи з того, що зелена зона виконує наразі або виконуватиме в майбутньому свою
послугу у менших обсягах. Відповідно, оцінка складалась з: а) визначення втрати ЕП сьогодні та б) розрахунку ймовірності настання втрати в майбутньому. Для оцінки було визначено фактори, які впливають на обсяги надання ЕП та обґрунтовано набір відповідних розрахункових параметрів оцінки. Їх було включено у якості атрибутів до бази даних зелених зон м. Києва. Оцінка обсягів ЕП відбувалась на основі порівняння темпів ерозії, обумовлених природними та антропогенними факторами, зі швидкістю ґрунтоутворення. Оцінка ймовірностей настання ризиків розраховувалася на основі функції бажаності Харрінгтона, адаптованої до оцінювання екосистемних послуг. Вихідними матеріалами в роботі стали векторні набори геоданих: «Ґрунти», «Рослинність», цифрова модель рельєфу. Набори були створені на основі відомостей про ландшафти міста, даних дистанційного зондування, польових та лабораторних досліджень. Оцінка проводилась для 50 міських зелених зон Києва. В результаті аналізу геоданих було визначено, що більшість з досліджених об’єктів є такими, які надають свій максимум ЕП та, відповідно, мають дуже низькі ризики її втрати на сьогодні. Проте 30% досліджених територій мають помірні ризики втрати ЕП в майбутньому. Таке оцінювання може стати ефективним інструментом у прийнятті природоохоронних рішень. Адже, по-перше, дозволяє виокремити території, що потребують найактивніших дій щодо покращення можливостей надання ними ЕП на сьогодні. По-друге, представлена методика дозволяє визначати чинники, які створюють небезпеку для ЕП, а отже - й ризики їх втрати в майбутньому. Отже, така оцінка, на відміну від інших, направлена на вирішення питання забезпечення сталого функціонування зелених зон міста. По-третє, дана методика є застосовною до будь-якої території та є необхідною складовою в процесі визначення загального обсягу ЕП, що їх надають міські зелені зони. Адже «окремі» методики з розрахунку кожної ЕП, при переведенні показників в унормовані величини, дозволяють уникнути труднощів в загальній оцінці ЕП, що виникають через багатоманітність та неспівставність одиниць вимірювання.
її втрати. Кількісна оцінка ризиків проводилась виходячи з того, що зелена зона виконує наразі або виконуватиме в майбутньому свою
послугу у менших обсягах. Відповідно, оцінка складалась з: а) визначення втрати ЕП сьогодні та б) розрахунку ймовірності настання втрати в майбутньому. Для оцінки було визначено фактори, які впливають на обсяги надання ЕП та обґрунтовано набір відповідних розрахункових параметрів оцінки. Їх було включено у якості атрибутів до бази даних зелених зон м. Києва. Оцінка обсягів ЕП відбувалась на основі порівняння темпів ерозії, обумовлених природними та антропогенними факторами, зі швидкістю ґрунтоутворення. Оцінка ймовірностей настання ризиків розраховувалася на основі функції бажаності Харрінгтона, адаптованої до оцінювання екосистемних послуг. Вихідними матеріалами в роботі стали векторні набори геоданих: «Ґрунти», «Рослинність», цифрова модель рельєфу. Набори були створені на основі відомостей про ландшафти міста, даних дистанційного зондування, польових та лабораторних досліджень. Оцінка проводилась для 50 міських зелених зон Києва. В результаті аналізу геоданих було визначено, що більшість з досліджених об’єктів є такими, які надають свій максимум ЕП та, відповідно, мають дуже низькі ризики її втрати на сьогодні. Проте 30% досліджених територій мають помірні ризики втрати ЕП в майбутньому. Таке оцінювання може стати ефективним інструментом у прийнятті природоохоронних рішень. Адже, по-перше, дозволяє виокремити території, що потребують найактивніших дій щодо покращення можливостей надання ними ЕП на сьогодні. По-друге, представлена методика дозволяє визначати чинники, які створюють небезпеку для ЕП, а отже - й ризики їх втрати в майбутньому. Отже, така оцінка, на відміну від інших, направлена на вирішення питання забезпечення сталого функціонування зелених зон міста. По-третє, дана методика є застосовною до будь-якої території та є необхідною складовою в процесі визначення загального обсягу ЕП, що їх надають міські зелені зони. Адже «окремі» методики з розрахунку кожної ЕП, при переведенні показників в унормовані величини, дозволяють уникнути труднощів в загальній оцінці ЕП, що виникають через багатоманітність та неспівставність одиниць вимірювання.
Галузі знань та спеціальності :
10 Природничі науки
Галузі науки і техніки (FOS) :
Природничі науки
Тип зібрання :
Publication
Файл(и) :
Вантажиться...
Формат
Adobe PDF
Розмір :
995.45 KB
Контрольна сума:
(MD5):99cf6aa5b82f530c104b68a4d6079089
Ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons CC BY-NC
10.17721/phgg.2022.1-6.06