Агрохімічний аналіз ґрунтів у технологіях прецизійного землеробства на прикладі Чернігівської області

Zatserkovnyi, V., Vorokh, V., Hloba, O., Mironchuk, T., & Siuiva, I. (2025). Agrochemical analysis of soils in precision farming technologies: a case study of the Chernihiv region. Visnyk of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Geology, 1(108), 85-93. http://doi.org/10.17721/1728-2713.108.12

Вступ. Прецизійне землеробство спрямоване на створення комплексної системи підтримки прийняття рішень, що підвищує ефективність і стійкість сільськогосподарських методів. Воно ґрунтується на принципі, що поля не є однорідними та мають різні ділянки з різними характеристиками. Різноманітність ґрунтів, рельєфу, кліматичних умов та інших факторів призводить до того, що потреби рослин на різних ділянках поля відрізняються. Точне землеробство дає змогу врахувати цю різноманітність і застосовувати індивідуальний підхід до кожної ділянки. Представлено комплексний підхід до аналізу всіх ключових етапів агрохімічного обстеження: від підготовчого етапу до лабораторного аналізу, створення агрохімічних картограм і розробки карт потреби в добривах та карт завдань для сільськогосподарської техніки. Особливу увагу приділено можливостям використання даних ДЗЗ та геоінформаційних технологій для обробки та візуалізації результатів.

Методи. Відбір ґрунту починається з визначення конфігурації та площі елементарних ділянок. Розглянуто кілька стратегій відбору проб ґрунту, кожне агропідприємство обирає найкращу для себе, залежно від мети та особливостей конкретного поля. Агрохімічні властивості ґрунту здатні істотно змінюватися навіть на невеликих ділянках поля, що потребує ретельного підходу до відбору проб для аналізу.

Результати. Розроблені агрохімічні картограми – додаткові наочні матеріали, які сучасні лабораторії видають разом з агрохімічним звітом ґрунту. Це зображення на паперових та електронних носіях різних рівнів вмісту гумусу, поживних речовин у ґрунті та реакції ґрунтового розчину.

Висновки. Агрохімічний аналіз ґрунту забезпечує інформацією, необхідною для оптимізації процесу диференційованого внесення добрив та насіння. На основі отриманих даних про тип ґрунту, вміст макро- та мікроелементів, органічної речовини, рівень зволоженості та інші ключові показники можна точно визначити потреби елементарних ділянок у поживних речовинах. Це дає змогу розробити ефективну стратегію агротехнічних заходів, адаптовану до конкретних умов поля.