Вплив міжнародної трудової міграції на фінансування економік країн, що розвиваються

У дисертації досліджено міжнародну трудову міграцію, яка являє собою багатогранне явище, що перебуває під впливом численних екзогенних та ендогенних факторів. Її багатовимірний характер визначається сукупністю соціально-економічних, соціально-політичних, соціально-культурних та інших детермінант, які формують тренди розвитку, структуру та механізми стимулювання трудової міграції в контексті національних цілей та пріоритетів, включаючи фінансове забезпечення національної економіки. Відповідно, застосування різноманітних теорій міжнародної трудової міграції породжує різноаспектні науково-практичні наслідки для розвитку міграційної політики як на мікро-, так і на макрорівнях. Зокрема, формування всебічного фінансового комплексу національної економіки через трансферти від міжнародних трудових мігрантів ускладнюється глобалізацією та інтеграцією в економічні механізми як на глобальному, так і на національному рівнях.
Дослідження міграційних явищ є надзвичайно важливим у сучасному глобальному контексті, оскільки ці динамічні процеси справляють глибокий вплив на національні економічні системи, державні шляхи розвитку, якість життя та освітні стандарти, показники добробуту, геополітичну стабільність та безліч інших соціально-економічних аспектів. Зростаючий інтерес світових популяцій до різних геополітичних регіонів тісно пов'язаний зі складнощами та нюансами формування і використання трудового потенціалу. Це, в свою чергу, суттєво підсилює вплив транскордонної трудової мобільності на еволюцію глобальної економічної системи. Міжнародні міграційні потоки трудових ресурсів зазнають значних структурних та напрямних трансформацій під впливом глобалізації, асиметричного регіонального розвитку, демографічних змін, політичної нестабільності та макроекономічних умов залучених країн.
Провідні лідери глобального розвитку, застосовуючи розумний підхід та чітко визначаючи стратегічні пріоритети, намагаються використати міграцію як ключовий інструмент для зростання національного людського капіталу, економічної життєздатності та всього соціального інфраструктурного комплексу. Багатофакторний вплив міграційних рухів на соціально-економічний ландшафт країни вимагає постійного вдосконалення регуляторних механізмів, що керують міжнародною трудовою міграцією. Це забезпечує оптимізацію соціально-економічних переваг, які країна отримує від активної участі у міграційних процесах.
Наукова новизна проведеного дослідження полягає в розробці прогнозу розвитку національної економіки (на прикладі України, як країни, що розвивається) в умовах посилення збройної агресії з точки зору впливу короткострокових і довгострокових тенденцій міжнародної міграції робочої сили. В результаті чого було запропоновано оптимістичний, базовий та песимістичний сценарії розвитку національної економіки в повоєнні часи з урахуванням кількості осіб, які повернуться в країну і будуть працевлаштовані.
Вивчено теоретико-методологічні підходи фінансування економічного розвитку країн, що розвиваються, у сфері міжнародної міграції трудових ресурсів, у результаті чого поглиблено основні теоретичні концепції міждержавного руху робочої сили в контексті існуючих реалій та перешкод, досліджено основні положення, що стосуються сегментації ринку робочої сили з точки зору держави, трудових мігрантів та приймаючого суспільства. Проаналізовано відповідність сучасних трендів в сфері міграційної політики Цілям сталого розвитку, а також виявлено схильність країн в регіональному вимірі збільшити, зменшити чи залишити на тому ж рівні потоки мігрантів.
Запропоновано підходи міграційної політики, які допомагають ефективнішому залученню мігрантів на ринок праці приймаючих держав, та інтеграційної політики, які сприяють кращій асиміляції трудових мігрантів в країнах-реципієнтах робочої сили.
Проаналізовано сучасні тенденції та динаміку потоків міжнародного руху робочої сили та обсягів грошових переказів, що надходять від міжнародних трудових мігрантів, а також сучасні канали переказу грошових коштів. Виділено основні чинники, які мають вплив на сучасні потоки грошових трансферів міжнародних трудових мігрантів, до яких належать: зниження впливу пандемії COVID-19 та поступове відкриття національних економік, зростання рівня інфляції у світі, включаючи країни-реципієнти робочої сили, девальвацію євро і дефіцит іноземної валюти та валютні дисбаланси в країнах-донорах робочої сили. Це, у свою чергу, впливає на динаміку, структуру та тенденції грошових переказів, а також визначає особливості споживчої та фінансової поведінки домогосподарств, члени яких працюють за кордоном. Виявлення цих тенденцій та факторів дозволило надати рекомендації щодо вдосконалення фінансової та цифрової інфраструктури здійснення грошових переказів, зменшити вартість грошових переказів, збільшити частку переказів офіційними каналами переказу коштів та підвищити рівень прозорості в здійсненні валютних операцій.
Проведено дослідження впливу грошових переказів на економіки країн, що розвиваються, в результаті чого було виявлено, що грошові перекази можуть мати позитивний вплив на економічну стійкість домогосподарств у складі яких є міжнародні трудові мігранти, варто відмітити, що особливу роль для даних домогосподарств перекази відіграють в часи криз та несприятливих подій. Проте грошові перекази не чинять значного позитивного впливу на розв’язання макроекономічних проблем в країнах-донорах міжнародних трудових мігрантів, оскільки значна залежність від грошових переказів в цих країнах може призвести до зростання залежності від даного джерела фінансування, що в результаті може викликати явище «пастки грошових переказів», притаманне економіці Мексики. Цей вид трансферту перевищив за вагою в структурі фінансування національної економіки Мексики більш традиційні джерела, такі як прямі іноземні інвестиції.
Основні вектори впливу грошових трансфертів від міжнародних трудових мігрантів на макроекономічний стан країн-донорів робочої сили на глобальному ринку праці можна охарактеризувати таким чином: по-перше, грошові перекази сприяють макроекономічній стабільності національної економіки країн походження мігрантів, забезпечуючи стабілізацію балансу поточних рахунків; по-друге, вони мають анти-циклічний характер і є стабільним джерелом екзогенного доходу, що допомагає пом'якшити вплив економічних спадів; по-третє, грошові перекази від міжнародних трудових мігрантів можуть покращити кредитоспроможність національної економіки шляхом збільшення фінансової ліквідності та зниження вартості запозичень на міжнародних ринках капіталу; нарешті, значні обсяги надходжень грошових переказів можуть спричинити підвищення курсу національної валюти, що, у свою чергу, знижує конкурентоспроможність експорту країни походження трудових мігрантів. Саме тому, стимулювання цього джерела надходження коштів в економіку держави повинно корелювати зі спроможностями та адаптивністю фінансової системи країни, яка застосовує подібні заходи, забезпечуючи стійкість до потенційних макроекономічних ризиків.
Виявлено основні сфери використання грошових коштів міжнародних трудових мігрантів, які охоплюють поточне споживання, що включає покриття базових потреб мігрантів та членів їх сімей в країнах-донорах робочої сили, а також інвестиційну діяльність в довгостроковій перспективі, яка може бути виражена як в купівлі речей довготривалого використання, будівництві нерухомості або започаткування малого та середнього бізнесу. Сфери використання грошових коштів залежать від поведінкових аспектів діяльності домогосподарств. На прикладі аналізу домогосподарств В’єтнаму, які отримували та не отримували грошові перекази від трудових мігрантів, працевлаштованих в інших країнах, було продемонстровано, що частка витрат за основними статтями була приблизно на одному рівні в обох груп домогосподарств, незначні відмінності спостерігались лише в сфері витрат на медичні послуги. Що стосується схильності до заощаджень, то домогосподарства, які отримували грошові перекази від міжнародних трудових мігрантів, мали вищу схильність до заощаджень, а домогосподарства, що не отримували грошові кошти з-за кордону, навпаки витрачали ще й частину своїх заощаджень, оскільки їх витрати перевищували рівень доходів.
Практичні результати проведеного дослідження в сфері фінансування економік країн, що розвиваються, за рахунок грошових надходжень від міжнародних трудових мігрантів було конкретизовано в ряді рекомендацій, які підлягають широкому використанню основними стейкхолдерами на ринках праці приймаючих країн. Особливий аспект було присвячено комплексу заходів міграційної політики, які варто застосувати до мігрантів, щоб стимулювати економічне зростання економік та підвищення добробуту домогосподарств. Дані заходи включають програми підтримки підприємницької діяльності та інвестиційні стимули, реформування системи освіти та соціального захисту, які спрямовані на підвищення добробуту населення та розвиток національної економіки.

Шепель О.С. Вплив міжнародної трудової міграції на фінансування економік країн, що розвиваються : дис. ... доктора філософії : 292 Міжнародні економічні відносини / наук. кер. Р. О. Заблоцька. Київ, 2024. 236 с.