Інвестиційний потенціал персональних фінансів на ринку внутрішніх державних запозичень України
Тип публікації :
Дисертація
Дата випуску :
9 липня 2026 р.
Автор(и) :
Жуков, Андрій Якович
Науковий(і) керівник(и)/редактор(и) :
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Цитування :
[APA 7] Жуков, А. Я. (2026). Інвестиційний потенціал персональних фінансів на ринку внутрішніх державних запозичень України [Дис. доктора філософії, Київський національний університет імені Тараса Шевченка]. eKNUTSHIR. https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/35758
[ДСТУ] Жуков А. Я. Інвестиційний потенціал персональних фінансів на ринку внутрішніх державних запозичень України : дис. … доктора філософії : 072 Фінанси, банківська справа та страхування. Київ, 2026. 274 с. URL: https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/35758
Жуков А. Я. Інвестиційний потенціал персональних фінансів на ринку внутрішніх державних запозичень України. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 072 «Фінанси, банківська справа та страхування» (галузь знань 07 «Управління та адміністрування»). – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Міністерство освіти і науки України. – Київ, 2026.
Дисертаційна робота присвячена дослідженню теоретико-методичних засад та розробці науково-практичних рекомендацій щодо залучення інвестиційного потенціалу персональних фінансів до операцій на ринку внутрішніх державних запозичень для забезпечення фінансування потреб держави в умовах війни та повоєнного відновлення економіки України.
В умовах війни, макроекономічної та геополітичної нестабільності зростає залежність України від зовнішньої фінансової допомоги, що обумовлює зростання обслуговування державного боргу і перекладання його на майбутні покоління. Крім цього, при наданні чергових траншів міжнародні фінансові організації висувають певні вимоги, у разі невиконання яких така допомога може бути призупинена або надаватися не в повному обсязі. Затримка з отриманням міжнародної фінансової допомоги в умовах війни означає неможливість виконання видатків, передбачених державним бюджетом, зокрема, на соціальний захист населення; зростання дефіциту бюджету; зниження потенційних можливостей забезпечення обороноздатності та безпеки держави. Зменшити залежність держави від міжнародних кредиторів можливо за рахунок активізації використання інвестиційного потенціалу персональних фінансів на ринку внутрішніх державних запозичень (РВДЗ) та залучення індивідуальних інвесторів до купівлі облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). Традиційні підходи і механізми, що використовує держава для залучення інвестиційного потенціалу персональних фінансів в умовах війни та цифровізації фінансового сектора не є дієвими та потребують суттєвого вдосконалення, чим і обумовлюється актуальність обраної теми дослідження.
У роботі досліджено передумови виникнення і розвитку персональних фінансів, виявлено принципи, функції та специфічні особливості їх функціонування. Відсутність у чинних нормативно-законодавчих актах визначення поняття «персональні фінанси» обумовило необхідність опрацювання наукових праць вітчизняних та закордонних дослідників щодо обґрунтування його сутності, специфічних особливостей і взаємозв’язку з такими поняттями, як «фінанси домогосподарств» та «особисті фінанси». Наведено авторське уточнення визначення поняття «персональні фінанси» як сукупності фінансових відносин, які реалізують економічні інтереси суб’єкта, його право власності на грошові доходи шляхом їх капіталізації та перетворення на фінансові інструменти, зокрема через формування та реалізацію інвестиційного ресурсу на ринку внутрішніх державних запозичень. Доведено, що на відміну від традиційних підходів, які акцентують увагу виключно на споживчій або заощаджувальній функції, запропоноване авторське трактування виводить на перший план активну трансформаційну роль персональних фінансів – їхню здатність цілеспрямовано перетворюватися на капітал у формі ОВДП. Визначено роль і місце персональних фінансів у забезпеченні стабілізації та розвитку сфер і ланок фінансової системи України, зокрема РВДЗ. На основі дослідження існуючих наукових напрацювань в напряму залучення персональних фінансів у фінансові інструменти РВДЗ було виокремлено і обґрунтовано сім етапів становлення, функціонування та розвитку зазначеного ринку, а саме: формування і розвитку; посткризовий; скорочення обсягів внутрішніх державних запозичень; реформування і зростання; економічних потрясінь; повернення до випуску ОВДП та налагодження комунікацій між учасниками ринку; підтримка обороноздатності держави і цифровізація РВДЗ. Це дало змогу встановити що для активізації залучення інвестиційного потенціалу персональних фінансів до операцій на РВДЗ необхідно розробити нову модель взаємовідносин між індивідуальними інвесторами, іншими суб’єктами зазначеного ринку, а також регуляторами та органами законодавчої влади.
На основі дослідження суб’єктно-об’єктної характеристики персональних фінансів і їх взаємозв’язку з персональним інвестуванням у роботі розроблено етапи процесу прийняття індивідом рішень щодо розподілу персональних доходів на заощадження і інвестиції, проаналізовано, яка частка населення України може бути віднесена до потенційних індивідуальних інвесторів, має економічне підґрунтя та фінансові можливості для здійснення інвестицій в купівлю ОВДП. Встановлено взаємозв’язок між поняттями персональні фінанси та персональні інвестори, оскільки останні є безпосередніми носіями персональних фінансових ресурсів і ключовими суб’єктами їх капіталізації на фінансовому ринку. Це дозволило, на відміну від існуючих підходів, розглядати індивідуального інвестора не як зовнішнього стосовно персональних фінансів суб’єкта, а як їхню активну, дієву складову, що є ключовим для побудови ефективного механізму залучення коштів на РВДЗ. Вказано на необхідність розробки на державному рівні дієвих напрямів інвестиційної політики, яка б базувалася на індивідуальному підході, заснованому на класифікації індивідуальних інвесторів та враховувала різноманітні фактори, що впливають на прийняття останніми обґрунтованих інвестиційних рішень. Зазначено, що для зростання кількості потенційних індивідуальних інвесторів, готових вкласти частину своїх заощаджень в ОВДП, на державному рівні необхідно розробити дієві напрями інвестиційної політики, яка б базувалася на індивідуальному підході, заснованому на класифікації індивідуальних інвесторів. Для цього в роботі досліджено особливості персональної інвестиційної поведінки індивідуальних інвесторів, що дало змогу поділити їх на чотири групи: тривожні, обачливі, креативні та інвестори з диверсифікованим інвестиційним портфелем і розробити етапи формування і реалізації політики індивідуального інвестування на РВДЗ.
Проаналізовано досвід країн світу в напряму розвитку ринку ОВДП, особливо під час та після Другої світової війни. Вказано на необхідність врахування Україною існуючого позитивного і негативного вітчизняного та закордонного досвіду в напряму підвищення ліквідності РВДЗ, диверсифікації ОВДП та розширення географії залучення індивідуальних інвесторів.
Проведено аналіз показників обсягу і структури державного боргу, розміщення та купівлі ОВДП індивідуальними інвесторами, а також оцінювання альтернативних варіантів вкладання інвестицій індивідуальними інвесторами – депозити, готівкова валюта, банківські метали, криптовалюта тощо. Визначено, що не дивлячись на зростання обсягів купівлі ОВДП, індивідуальні інвестори надають пріоритет вкладанню заощаджень на депозитні рахунки в банках, особливо в національній валюті, доходи по яких підлягають оподаткуванню. Обґрунтовано переваги вкладання коштів індивідуальних інвесторів в купівлю ОВДП порівняно з іншими фінансовими інструментами. Зазначено на необхідності підвищення рівня фінансової грамотності та цифрової фінансової інклюзії індивідуальних інвесторів, а також проведенню заходів з патріотичного виховання, що дозволять сформувати свідому поведінку індивідуальних інвесторів і розуміння необхідності вкладання коштів у фінансування перемоги та повоєнного відновлення економіки держави шляхом купівлі ОВДП.
Розглянуто існуючі методики оцінки інвестиційного потенціалу персональних фінансів, які, в основному, базуються на врахуванні доходів індивідуальних інвесторів, витрат, рівня їхнього добробуту, наявності житла, накопичень тощо. Вказано на пріоритетність оцінювання інвестиційного потенціалу персональних фінансів для макроекономічного планування і прогнозування, що дає змогу достовірно оцінити можливості фінансування потреб забезпечення обороноздатності держави та відновлення національної економіки. Доведено, що при оцінці інвестиційного потенціалу персональних фінансів держава повинна проводити факторну стратифікацію інвестиційної поведінки індивідуальних інвесторів на РВДЗ. Методика дозволяє кількісно ранжувати групи факторів (правові, економічні, фіскальні, особистісні, демографічні) за допомогою експертних оцінок, що створює підґрунтя для цілеспрямованого впливу на окремі групи факторів з метою збільшення частки персональних інвесторів на РВДЗ в умовах воєнного стану. Зазначено, що за допомогою факторної стратифікації органи державної влади можуть здійснювати розподіл індивідуальних інвесторів і на цій основі розробляти стратегії залучення їх особистих заощаджень до операцій з купівлі ОВДП, враховуючи вплив економічних, демографічних, фіскальних, правових факторів, а також особистісних факторів опосередкованого і прямого впливу, які можуть суттєво змінюватися під плином часу або під дією форс-мажорних обставин, зокрема, військових дій. На основі проведення факторної стратифікації обґрунтовано методичні підходи до оцінки ефектів використання інвестиційного потенціалу персональних фінансів, які отримає держава, РВДЗ та безпосередньо індивідуальні інвестори, які владають вільні кошти у купівлю ОВДП.
Виявлено відсутність у чинних нормативно-законодавчих актах поняття механізму залучення інвестиційного потенціалу персональних фінансів до операцій на РВДЗ, що обумовило необхідність наукового обґрунтування його сутності та структурної будови складових елементів. Надано авторське визначення такого механізму, який являє собою сукупність взаємодіючих і взаємозалежних між собою форм, методів, принципів, важелів, інструментів, за допомогою яких держава заохочує індивідуальних інвесторів вкладати свої заощадження та вільні кошти в купівлю ОВДП, отримуючи тим самим доходи й підтримуючи обороноздатність і відновлення вітчизняної економіки. Вказано, що практична реалізація зазначеного механізму має двояку природу функціонування, що з однієї сторони, сприяє отриманню індивідуальними інвесторами доходів від купівлі продажу відсоткових або дисконтних облігацій, а з іншої сприяє переходу національної економіки на інвестиційно-інноваційну модель розвитку, підвищуючи її конкурентоспроможність і забезпечуючи сталий розвиток.
Доведено, що механізм залучення інвестиційного потенціалу персональних фінансів до операцій на РВДЗ потребує розроблення відповідної стратегії його реалізації, яка повинна бути спрямована на реформування системи національного законодавства у сфері регулювання зазначеного ринку та його гармонізації з міжнародним правом, зокрема, законодавством країн ЄС. В основі розробки концептуальної схеми стратегії залучення інвестиційного потенціалу персональних фінансів до операцій на РВДЗ повинні бути заходи, спрямовані на підвищення довіри індивідуальних інвесторів до держави та її фінансових інструментів. Така комбінація виступає ключовою умовою сегментації персональних інвесторів з урахуванням рівня їхньої фінансової інклюзії. Схема відображає подвійну природу механізму: капіталізація доходів інвестора (прибутковість, збереження коштів) та фінансування обороноздатності й післявоєнної відбудови держави (з урахуванням патріотизму, довіри до влади, соціальної відповідальності), що дозволяє гармонізувати економічні інтереси індивідуальних інвесторів зі стратегічними завданнями держави стосовно оптимізації запозичень на ринку ОВДП в умовах воєнного стану. Зазначено, що стале фінансування передбачає інтеграцію принципів ESG у діяльність РВДЗ і пов’язане з принципом ефективності, що базується на визначені бюджетної, екологічної, соціальної ефективності залучення інвестиційного потенціалу персональних фінансів до операцій з купівлі ОВДП, а також передбачає порівняння результатів використання залучених державою коштів індивідуальних інвесторів із витратами, пов’язаними з обслуговуванням боргових зобов’язань.
Визначено класифікацію ризиків участі персональних фінансів в операціях на РВДЗ шляхом виділення трьох рівнів виникнення (макро-, мезо- та мікрорівні) з наданням кожної групи ризиків кількісних характеристик – експертно визначених ймовірностей настання та діапазонів можливих втрат. На основі цієї класифікації розроблено комплексну систему управління ризиками, яка структурує процес у вигляді послідовних етапів: моніторинг, ідентифікація, ризик-аналіз, вибір методів мінімізації (диверсифікація, хеджування, страхування, прийняття ризику), що дозволяє підвищити обґрунтованість рішень щодо залучення персональних фінансів на РВДЗ в умовах воєнного стану.
Обґрунтовано доцільність використання критерію Севіджа для оцінювання переваг та недоліків вкладання коштів індивідуальних інвесторів в купівлю ОВДП та альтернативні фінансові інструменти, а саме банківські депозити та іноземну валюту за різними варіантами. Проведено кількісне оцінювання вказаного критерію від нераціонального рішення індивідуальних інвесторів при визначенні пріоритетів їхньої інвестиційної діяльності.
Удосконалено методику систематизації критеріїв оцінки поведінки індивідуальних інвесторів на ринку внутрішніх державних запозичень на основі тригерно-векторного підходу, який, на відміну від існуючих моделей (очікуваної корисності, теорії перспектив), поєднує кількісні (дохідність, термін обігу, поріг входу, оподаткування, комісія) та якісні (державна гарантія, ліквідність, патріотизм, фінансова грамотність) фактори інвестиційних рішень. Порівняння інтегральних оцінок переваг і ризиків дозволяє визначити момент «спрацювання тригера» – прийняття позитивного рішення про інвестування на РВДЗ.
Практичне значення отриманих в дисертаційній роботі результатів полягає у їх використанні при розробці напрямів державної інвестиційної політики, вдосконаленні нормативно-правового регулювання РВДЗ та діяльності фінансових установ – первинних дилерів ОВДП.
Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 072 «Фінанси, банківська справа та страхування» (галузь знань 07 «Управління та адміністрування»). – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Міністерство освіти і науки України. – Київ, 2026.
Дисертаційна робота присвячена дослідженню теоретико-методичних засад та розробці науково-практичних рекомендацій щодо залучення інвестиційного потенціалу персональних фінансів до операцій на ринку внутрішніх державних запозичень для забезпечення фінансування потреб держави в умовах війни та повоєнного відновлення економіки України.
В умовах війни, макроекономічної та геополітичної нестабільності зростає залежність України від зовнішньої фінансової допомоги, що обумовлює зростання обслуговування державного боргу і перекладання його на майбутні покоління. Крім цього, при наданні чергових траншів міжнародні фінансові організації висувають певні вимоги, у разі невиконання яких така допомога може бути призупинена або надаватися не в повному обсязі. Затримка з отриманням міжнародної фінансової допомоги в умовах війни означає неможливість виконання видатків, передбачених державним бюджетом, зокрема, на соціальний захист населення; зростання дефіциту бюджету; зниження потенційних можливостей забезпечення обороноздатності та безпеки держави. Зменшити залежність держави від міжнародних кредиторів можливо за рахунок активізації використання інвестиційного потенціалу персональних фінансів на ринку внутрішніх державних запозичень (РВДЗ) та залучення індивідуальних інвесторів до купівлі облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). Традиційні підходи і механізми, що використовує держава для залучення інвестиційного потенціалу персональних фінансів в умовах війни та цифровізації фінансового сектора не є дієвими та потребують суттєвого вдосконалення, чим і обумовлюється актуальність обраної теми дослідження.
У роботі досліджено передумови виникнення і розвитку персональних фінансів, виявлено принципи, функції та специфічні особливості їх функціонування. Відсутність у чинних нормативно-законодавчих актах визначення поняття «персональні фінанси» обумовило необхідність опрацювання наукових праць вітчизняних та закордонних дослідників щодо обґрунтування його сутності, специфічних особливостей і взаємозв’язку з такими поняттями, як «фінанси домогосподарств» та «особисті фінанси». Наведено авторське уточнення визначення поняття «персональні фінанси» як сукупності фінансових відносин, які реалізують економічні інтереси суб’єкта, його право власності на грошові доходи шляхом їх капіталізації та перетворення на фінансові інструменти, зокрема через формування та реалізацію інвестиційного ресурсу на ринку внутрішніх державних запозичень. Доведено, що на відміну від традиційних підходів, які акцентують увагу виключно на споживчій або заощаджувальній функції, запропоноване авторське трактування виводить на перший план активну трансформаційну роль персональних фінансів – їхню здатність цілеспрямовано перетворюватися на капітал у формі ОВДП. Визначено роль і місце персональних фінансів у забезпеченні стабілізації та розвитку сфер і ланок фінансової системи України, зокрема РВДЗ. На основі дослідження існуючих наукових напрацювань в напряму залучення персональних фінансів у фінансові інструменти РВДЗ було виокремлено і обґрунтовано сім етапів становлення, функціонування та розвитку зазначеного ринку, а саме: формування і розвитку; посткризовий; скорочення обсягів внутрішніх державних запозичень; реформування і зростання; економічних потрясінь; повернення до випуску ОВДП та налагодження комунікацій між учасниками ринку; підтримка обороноздатності держави і цифровізація РВДЗ. Це дало змогу встановити що для активізації залучення інвестиційного потенціалу персональних фінансів до операцій на РВДЗ необхідно розробити нову модель взаємовідносин між індивідуальними інвесторами, іншими суб’єктами зазначеного ринку, а також регуляторами та органами законодавчої влади.
На основі дослідження суб’єктно-об’єктної характеристики персональних фінансів і їх взаємозв’язку з персональним інвестуванням у роботі розроблено етапи процесу прийняття індивідом рішень щодо розподілу персональних доходів на заощадження і інвестиції, проаналізовано, яка частка населення України може бути віднесена до потенційних індивідуальних інвесторів, має економічне підґрунтя та фінансові можливості для здійснення інвестицій в купівлю ОВДП. Встановлено взаємозв’язок між поняттями персональні фінанси та персональні інвестори, оскільки останні є безпосередніми носіями персональних фінансових ресурсів і ключовими суб’єктами їх капіталізації на фінансовому ринку. Це дозволило, на відміну від існуючих підходів, розглядати індивідуального інвестора не як зовнішнього стосовно персональних фінансів суб’єкта, а як їхню активну, дієву складову, що є ключовим для побудови ефективного механізму залучення коштів на РВДЗ. Вказано на необхідність розробки на державному рівні дієвих напрямів інвестиційної політики, яка б базувалася на індивідуальному підході, заснованому на класифікації індивідуальних інвесторів та враховувала різноманітні фактори, що впливають на прийняття останніми обґрунтованих інвестиційних рішень. Зазначено, що для зростання кількості потенційних індивідуальних інвесторів, готових вкласти частину своїх заощаджень в ОВДП, на державному рівні необхідно розробити дієві напрями інвестиційної політики, яка б базувалася на індивідуальному підході, заснованому на класифікації індивідуальних інвесторів. Для цього в роботі досліджено особливості персональної інвестиційної поведінки індивідуальних інвесторів, що дало змогу поділити їх на чотири групи: тривожні, обачливі, креативні та інвестори з диверсифікованим інвестиційним портфелем і розробити етапи формування і реалізації політики індивідуального інвестування на РВДЗ.
Проаналізовано досвід країн світу в напряму розвитку ринку ОВДП, особливо під час та після Другої світової війни. Вказано на необхідність врахування Україною існуючого позитивного і негативного вітчизняного та закордонного досвіду в напряму підвищення ліквідності РВДЗ, диверсифікації ОВДП та розширення географії залучення індивідуальних інвесторів.
Проведено аналіз показників обсягу і структури державного боргу, розміщення та купівлі ОВДП індивідуальними інвесторами, а також оцінювання альтернативних варіантів вкладання інвестицій індивідуальними інвесторами – депозити, готівкова валюта, банківські метали, криптовалюта тощо. Визначено, що не дивлячись на зростання обсягів купівлі ОВДП, індивідуальні інвестори надають пріоритет вкладанню заощаджень на депозитні рахунки в банках, особливо в національній валюті, доходи по яких підлягають оподаткуванню. Обґрунтовано переваги вкладання коштів індивідуальних інвесторів в купівлю ОВДП порівняно з іншими фінансовими інструментами. Зазначено на необхідності підвищення рівня фінансової грамотності та цифрової фінансової інклюзії індивідуальних інвесторів, а також проведенню заходів з патріотичного виховання, що дозволять сформувати свідому поведінку індивідуальних інвесторів і розуміння необхідності вкладання коштів у фінансування перемоги та повоєнного відновлення економіки держави шляхом купівлі ОВДП.
Розглянуто існуючі методики оцінки інвестиційного потенціалу персональних фінансів, які, в основному, базуються на врахуванні доходів індивідуальних інвесторів, витрат, рівня їхнього добробуту, наявності житла, накопичень тощо. Вказано на пріоритетність оцінювання інвестиційного потенціалу персональних фінансів для макроекономічного планування і прогнозування, що дає змогу достовірно оцінити можливості фінансування потреб забезпечення обороноздатності держави та відновлення національної економіки. Доведено, що при оцінці інвестиційного потенціалу персональних фінансів держава повинна проводити факторну стратифікацію інвестиційної поведінки індивідуальних інвесторів на РВДЗ. Методика дозволяє кількісно ранжувати групи факторів (правові, економічні, фіскальні, особистісні, демографічні) за допомогою експертних оцінок, що створює підґрунтя для цілеспрямованого впливу на окремі групи факторів з метою збільшення частки персональних інвесторів на РВДЗ в умовах воєнного стану. Зазначено, що за допомогою факторної стратифікації органи державної влади можуть здійснювати розподіл індивідуальних інвесторів і на цій основі розробляти стратегії залучення їх особистих заощаджень до операцій з купівлі ОВДП, враховуючи вплив економічних, демографічних, фіскальних, правових факторів, а також особистісних факторів опосередкованого і прямого впливу, які можуть суттєво змінюватися під плином часу або під дією форс-мажорних обставин, зокрема, військових дій. На основі проведення факторної стратифікації обґрунтовано методичні підходи до оцінки ефектів використання інвестиційного потенціалу персональних фінансів, які отримає держава, РВДЗ та безпосередньо індивідуальні інвестори, які владають вільні кошти у купівлю ОВДП.
Виявлено відсутність у чинних нормативно-законодавчих актах поняття механізму залучення інвестиційного потенціалу персональних фінансів до операцій на РВДЗ, що обумовило необхідність наукового обґрунтування його сутності та структурної будови складових елементів. Надано авторське визначення такого механізму, який являє собою сукупність взаємодіючих і взаємозалежних між собою форм, методів, принципів, важелів, інструментів, за допомогою яких держава заохочує індивідуальних інвесторів вкладати свої заощадження та вільні кошти в купівлю ОВДП, отримуючи тим самим доходи й підтримуючи обороноздатність і відновлення вітчизняної економіки. Вказано, що практична реалізація зазначеного механізму має двояку природу функціонування, що з однієї сторони, сприяє отриманню індивідуальними інвесторами доходів від купівлі продажу відсоткових або дисконтних облігацій, а з іншої сприяє переходу національної економіки на інвестиційно-інноваційну модель розвитку, підвищуючи її конкурентоспроможність і забезпечуючи сталий розвиток.
Доведено, що механізм залучення інвестиційного потенціалу персональних фінансів до операцій на РВДЗ потребує розроблення відповідної стратегії його реалізації, яка повинна бути спрямована на реформування системи національного законодавства у сфері регулювання зазначеного ринку та його гармонізації з міжнародним правом, зокрема, законодавством країн ЄС. В основі розробки концептуальної схеми стратегії залучення інвестиційного потенціалу персональних фінансів до операцій на РВДЗ повинні бути заходи, спрямовані на підвищення довіри індивідуальних інвесторів до держави та її фінансових інструментів. Така комбінація виступає ключовою умовою сегментації персональних інвесторів з урахуванням рівня їхньої фінансової інклюзії. Схема відображає подвійну природу механізму: капіталізація доходів інвестора (прибутковість, збереження коштів) та фінансування обороноздатності й післявоєнної відбудови держави (з урахуванням патріотизму, довіри до влади, соціальної відповідальності), що дозволяє гармонізувати економічні інтереси індивідуальних інвесторів зі стратегічними завданнями держави стосовно оптимізації запозичень на ринку ОВДП в умовах воєнного стану. Зазначено, що стале фінансування передбачає інтеграцію принципів ESG у діяльність РВДЗ і пов’язане з принципом ефективності, що базується на визначені бюджетної, екологічної, соціальної ефективності залучення інвестиційного потенціалу персональних фінансів до операцій з купівлі ОВДП, а також передбачає порівняння результатів використання залучених державою коштів індивідуальних інвесторів із витратами, пов’язаними з обслуговуванням боргових зобов’язань.
Визначено класифікацію ризиків участі персональних фінансів в операціях на РВДЗ шляхом виділення трьох рівнів виникнення (макро-, мезо- та мікрорівні) з наданням кожної групи ризиків кількісних характеристик – експертно визначених ймовірностей настання та діапазонів можливих втрат. На основі цієї класифікації розроблено комплексну систему управління ризиками, яка структурує процес у вигляді послідовних етапів: моніторинг, ідентифікація, ризик-аналіз, вибір методів мінімізації (диверсифікація, хеджування, страхування, прийняття ризику), що дозволяє підвищити обґрунтованість рішень щодо залучення персональних фінансів на РВДЗ в умовах воєнного стану.
Обґрунтовано доцільність використання критерію Севіджа для оцінювання переваг та недоліків вкладання коштів індивідуальних інвесторів в купівлю ОВДП та альтернативні фінансові інструменти, а саме банківські депозити та іноземну валюту за різними варіантами. Проведено кількісне оцінювання вказаного критерію від нераціонального рішення індивідуальних інвесторів при визначенні пріоритетів їхньої інвестиційної діяльності.
Удосконалено методику систематизації критеріїв оцінки поведінки індивідуальних інвесторів на ринку внутрішніх державних запозичень на основі тригерно-векторного підходу, який, на відміну від існуючих моделей (очікуваної корисності, теорії перспектив), поєднує кількісні (дохідність, термін обігу, поріг входу, оподаткування, комісія) та якісні (державна гарантія, ліквідність, патріотизм, фінансова грамотність) фактори інвестиційних рішень. Порівняння інтегральних оцінок переваг і ризиків дозволяє визначити момент «спрацювання тригера» – прийняття позитивного рішення про інвестування на РВДЗ.
Практичне значення отриманих в дисертаційній роботі результатів полягає у їх використанні при розробці напрямів державної інвестиційної політики, вдосконаленні нормативно-правового регулювання РВДЗ та діяльності фінансових установ – первинних дилерів ОВДП.
Ключові слова :
персональні фінанси інвестиційний потенціал індивідуальні інвестори ринок внутрішніх державних запозичень облігації внутрішньої державної позики механізм залучення державний борг дефіцит бюджету цифровізація фінансова інклюзія ризики фінансова система відновлення фінансові інструменти довіра personal finances investment potential individual investors domestic government borrowing market domestic government bonds mobilisation mechanism public debt budget deficit digitalisation financial inclusion risks financial system recovery financial instruments trust
Галузі знань та спеціальності :
D2 Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
3.4 MB
Контрольна сума :
(MD5):7b9aeb2883f40efb445a746fdd84acd0
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International