Виникнення трудових правовідносин з науково-педагогічними працівниками закладів вищої освіти
Тип публікації :
Дисертація
Дата випуску :
9 серпня 2026 р.
Автор(и) :
Верхолаз, Катерина Олегівна
Науковий(і) керівник(и)/редактор(и) :
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Цитування :
[APA 7] Верхолаз, К. О. (2026). Виникнення трудових правовідносин з науково-педагогічними працівниками закладів вищої освіти [Дис. доктора філософії, Київський національний університет імені Тараса Шевченка]. eKNUTSHIR. https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/35739
[ДСТУ] Верхолаз К. О. Виникнення трудових правовідносин з науково-педагогічними працівниками закладів вищої освіти : дис. … доктора філософії : 081 Право. Київ, 2026. 235 с. URL: https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/35739
Верхолаз К. О. Виникнення трудових правовідносин з науково-педагогічними працівниками закладів вищої освіти. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії у галузі 08 – «Право» за спеціальністю 081 «Право». – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Міністерство освіти і науки України. Київ, 2026.
У дисертації досліджено правові проблеми виникнення трудових правовідносин з участю науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти; висвітлено історичні аспекти та сучасні засади правового регулювання виникнення таких трудових правовідносин і критеріїв добору на посади науково-педагогічних працівників. Внаслідок історико-правового аналізу вирізнено чотири періоди розвитку правового інституту відбору на посади науково-педагогічних працівників: імперський (до 1917 р.; «радянської» доби (1918-1991 рр.); початковий період незалежної України (1992-2014 рр.); новітній період незалежної України (з 2014 р. – по теперішній час).
В результаті вивчення питання про перелік посад науково-педагогічних працівників доведено, що: нормативне закріплення цього переліку зазнало пониження рівня правового регулювання та на сьогодні здійснюється на підзаконному рівні; у цьому переліку за критерієм пов’язаності з адміністративно-управлінською діяльністю об’єктивно вирізняються дві категорії посад – керівний склад і викладачі закладів вищої освіти; останню категорію варто структурувати за трьома рівнями посад – старші (професор), середні (доцент), молодші (викладач).
Вирізнено критерії відбору на посади та умови допуску до зайняття науково-педагогічною діяльністю; критерії визначено як обумовлені особливостями трудової функції науково-педагогічних працівників нормативно визначені характеристики (ознаки), яким має відповідати претендент на зайняття такою діяльністю, вибір яких підпорядкований вимогам, що ставляться до таких працівників. Серед умов допуску до зайняття науково-педагогічною діяльністю виділено: такі, що визначаються законодавством про вищу освіту та локальними нормативно-правовими актами закладів вищої освіти; позитивні та негативні умови допуску до зайняття науково-педагогічною діяльністю. Негативні умови унеможливлюють зайняття науково-педагогічною діяльністю; з огляду на трудову функцію науково-педагогічних працівників негативні умови варто поширити на порядок добору на всі посади науково-педагогічних працівників.
На основі порівняльного аналізу законодавства України, зарубіжних країн та міжнародних угод у дисертації доведено, що критерії допуску до зайняття науково-педагогічною діяльністю, які визначені законодавством України, відображають міжнародні стандарти, що сформовані в рамках Болонського процесу і Європейські принципи навчання та викладання. Встановлені в Україні Ліцензійними умовами провадження освітньої діяльності показники професійних досягнень науково-педагогічних працівників за змістом відповідають напрямам, визначеним у міжнародних стандартах – наукова діяльність і здобуття наукового ступеня; практична діяльність у предметно-професійній сфері; володіння методами та технологіями освітньої діяльності; здатність професійно діяти в міжнародному освітньому контексті.
Критерії добору на посади науково-педагогічних працівників в Україні конкретизуються в локальних нормативно-правових актах закладів вищої освіти; основні з цих критеріїв відображають вимоги щодо ступеня вищої освіти та наявності вченого звання, а додаткові – щодо стажу науково-педагогічної роботи та показників наукової і професійної активності претендента на посаду.
Специфіка науково-педагогічної діяльності вимагає диференціації правового регулювання виникнення трудових правовідносин науково-педагогічних працівників; диференціація за об’єктивним критерієм здійснюється на галузевому рівні, а за суб’єктним критерієм – на рівні трудового договору/контракту з науково-педагогічним працівником.
У дисертації проаналізовано особливості правового статусу науково-педагогічного працівника та обґрунтовано висновок, що такий статус має визнаватися виключно за особою, яка здійснює науково-педагогічну діяльність за основним місцем роботи. Здійснення викладацької діяльності в закладах вищої освіти на умовах сумісництва не дає підстав для визнання особи науково-педагогічним працівником в буквальному розумінні Закону України «Про вищу освіту»; а процедура присвоєння вчених звань особам, які здійснюють науково-педагогічну діяльність на умовах сумісництва (погодинної оплати праці), ставить у нерівні умови здобувачів учених звань.
Дослідження проблем конкурсного відбору на посади науково-педагогічних працівників дозволило виділити такі стадії процедури конкурсу: оголошення конкурсу; подання заявок для участі в конкурсі; допуск претендентів до участі в конкурсі; попереднє обговорення кандидатур; безпосереднє обрання за конкурсом; введення в дію результатів конкурсу та укладення трудового договору/контракту з науково-педагогічним працівником.
В результаті аналізу проблем змісту та процедур укладення трудового договору/контракту з науково-педагогічним працівником у змісті трудового договору/контракту виокремлено умови: звичайні – визначені законом, у т. ч. загальні та галузеві; особливі – корпоративні та персоніфіковані, які індивідуалізують умови трудового договору/контракту; серед останніх виділено головну – умову про посаду науково-педагогічного працівника, яка визначається результатами конкурсу. Доведено, що права та обов’язки викладача закладу вищої освіти в умовах трудового договору/контракту визначаються: напрямами діяльності – наукова та педагогічна; видами освітньої діяльності – навчальна, методична, наукова, організаційна робота; диференціацією функцій за посадами відповідно до Професійного стандарту на групу професій «Викладачі закладів вищої освіти».
Окрему увагу у дослідженні відведено умові про строк трудового договору/ контракту з науково-педагогічним працівником і доведено, що вона залежить від посади; для посад керівного складу закладу вищої освіти умова про строк належить до загальних умов, визначених Законом України «Про вищу освіту», а для посад викладачів – до персоніфікованих умов трудового договору/контракту. Обґрунтовано висновок, що короткострокові трудові договори/контракти з науково-педагогічним працівником ставлять працівника у невигідне становище, зашкоджують стабільності трудових правовідносин і зумовлюють дисбаланс у гарантіях права на працю у сфері вищої освіти. Конкретний строк трудового договору/контракту з науково-педагогічним працівником має корелюватися з поняттям розумних строків, які встановлюються індивідуально, з урахуванням наявних особистих здобутків переможця конкурсу, функціональних обов’язків за посадою, додаткових умов та персональних зобов’язань працівника за трудовим договором/контрактом.
Внаслідок вивчення питання про соціально-правові гарантії науково-педагогічним працівникам у дисертації відзначено, що закон встановлює для них три групи спеціальних гарантій – щодо створення належних умов праці; щодо доплат за наукові ступені і вчені звання; щодо спеціальних відпусток. Доведено, що на підзаконному рівні встановлено обмеження гарантії доплат науково-педагогічним працівникам за наукові ступені і вчені звання, які суперечать закону. З огляду на специфіку науково-педагогічної діяльності зроблено висновок, що гарантія захисту честі та гідності науково-педагогічного працівника при здійсненні ним трудової діяльності має бути розширена та включати захист ділової репутації. Відсутність у законодавстві про освіту норми про відповідальність за порушення закладу вищої освіти обов’язку проводити конкурс на заміщення вакантних посад в поточному навчальному році унеможливлює реалізацію права науково-педагогічного працівника на працю та шкодить гарантії права на працю.
У дисертації висвітлено результати вивчення досвіду європейських країн щодо відбору на посади науково-педагогічних працівників. Доведено, що європейські процедури виникнення трудових правовідносин на посадах академічного персоналу істотно відрізняються від українських. Європейським процедурам притаманні: обов’язкова участь в оцінюванні претендента незалежних зовнішніх, у тому числі, зарубіжних експертів; обов’язкова педагогічна підготовка претендентів на посади; обов’язкове оцінювання попереднього досвіду претендента на академічних посадах; прийняття рішень щодо кандидатур переможців конкурсу керівником закладу вищої освіти на підставі пропозиції комісій з призначення або самими комісіями; укладення постійних (безстрокових) трудових договорів/контрактів з науково-педагогічними працівниками на старших штатних посадах академічного персоналу.
У підсумку дослідження, з урахуванням існуючих в Україні проблем та досвіду європейських країн, сформовано напрями модернізації правового регулювання процедур виникнення трудових правовідносин з науково-педагогічними працівниками закладів вищої освіти. Зокрема, відзначено необхідність: впорядкування системи посад науково-педагогічних працівників, їх гармонізації з європейськими системами та підвищення рівня правового регулювання їх переліку; нормативного закріплення підстав для обмеження зайняття науково-педагогічною діяльностю; вдосконалення критеріїв добору на посади, зокрема, встановлення вимоги про підвищення педагогічної компетентності, та оцінювання попередньої науково-педагогічної діяльності; перегляду нормативного визначення строків дії трудових договорів/контрактів з науково-педагогічними працівниками; розширення соціально-правових гарантій для науково-педагогічних працівників та підстав для заміщення посад поза конкурсом.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії у галузі 08 – «Право» за спеціальністю 081 «Право». – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Міністерство освіти і науки України. Київ, 2026.
У дисертації досліджено правові проблеми виникнення трудових правовідносин з участю науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти; висвітлено історичні аспекти та сучасні засади правового регулювання виникнення таких трудових правовідносин і критеріїв добору на посади науково-педагогічних працівників. Внаслідок історико-правового аналізу вирізнено чотири періоди розвитку правового інституту відбору на посади науково-педагогічних працівників: імперський (до 1917 р.; «радянської» доби (1918-1991 рр.); початковий період незалежної України (1992-2014 рр.); новітній період незалежної України (з 2014 р. – по теперішній час).
В результаті вивчення питання про перелік посад науково-педагогічних працівників доведено, що: нормативне закріплення цього переліку зазнало пониження рівня правового регулювання та на сьогодні здійснюється на підзаконному рівні; у цьому переліку за критерієм пов’язаності з адміністративно-управлінською діяльністю об’єктивно вирізняються дві категорії посад – керівний склад і викладачі закладів вищої освіти; останню категорію варто структурувати за трьома рівнями посад – старші (професор), середні (доцент), молодші (викладач).
Вирізнено критерії відбору на посади та умови допуску до зайняття науково-педагогічною діяльністю; критерії визначено як обумовлені особливостями трудової функції науково-педагогічних працівників нормативно визначені характеристики (ознаки), яким має відповідати претендент на зайняття такою діяльністю, вибір яких підпорядкований вимогам, що ставляться до таких працівників. Серед умов допуску до зайняття науково-педагогічною діяльністю виділено: такі, що визначаються законодавством про вищу освіту та локальними нормативно-правовими актами закладів вищої освіти; позитивні та негативні умови допуску до зайняття науково-педагогічною діяльністю. Негативні умови унеможливлюють зайняття науково-педагогічною діяльністю; з огляду на трудову функцію науково-педагогічних працівників негативні умови варто поширити на порядок добору на всі посади науково-педагогічних працівників.
На основі порівняльного аналізу законодавства України, зарубіжних країн та міжнародних угод у дисертації доведено, що критерії допуску до зайняття науково-педагогічною діяльністю, які визначені законодавством України, відображають міжнародні стандарти, що сформовані в рамках Болонського процесу і Європейські принципи навчання та викладання. Встановлені в Україні Ліцензійними умовами провадження освітньої діяльності показники професійних досягнень науково-педагогічних працівників за змістом відповідають напрямам, визначеним у міжнародних стандартах – наукова діяльність і здобуття наукового ступеня; практична діяльність у предметно-професійній сфері; володіння методами та технологіями освітньої діяльності; здатність професійно діяти в міжнародному освітньому контексті.
Критерії добору на посади науково-педагогічних працівників в Україні конкретизуються в локальних нормативно-правових актах закладів вищої освіти; основні з цих критеріїв відображають вимоги щодо ступеня вищої освіти та наявності вченого звання, а додаткові – щодо стажу науково-педагогічної роботи та показників наукової і професійної активності претендента на посаду.
Специфіка науково-педагогічної діяльності вимагає диференціації правового регулювання виникнення трудових правовідносин науково-педагогічних працівників; диференціація за об’єктивним критерієм здійснюється на галузевому рівні, а за суб’єктним критерієм – на рівні трудового договору/контракту з науково-педагогічним працівником.
У дисертації проаналізовано особливості правового статусу науково-педагогічного працівника та обґрунтовано висновок, що такий статус має визнаватися виключно за особою, яка здійснює науково-педагогічну діяльність за основним місцем роботи. Здійснення викладацької діяльності в закладах вищої освіти на умовах сумісництва не дає підстав для визнання особи науково-педагогічним працівником в буквальному розумінні Закону України «Про вищу освіту»; а процедура присвоєння вчених звань особам, які здійснюють науково-педагогічну діяльність на умовах сумісництва (погодинної оплати праці), ставить у нерівні умови здобувачів учених звань.
Дослідження проблем конкурсного відбору на посади науково-педагогічних працівників дозволило виділити такі стадії процедури конкурсу: оголошення конкурсу; подання заявок для участі в конкурсі; допуск претендентів до участі в конкурсі; попереднє обговорення кандидатур; безпосереднє обрання за конкурсом; введення в дію результатів конкурсу та укладення трудового договору/контракту з науково-педагогічним працівником.
В результаті аналізу проблем змісту та процедур укладення трудового договору/контракту з науково-педагогічним працівником у змісті трудового договору/контракту виокремлено умови: звичайні – визначені законом, у т. ч. загальні та галузеві; особливі – корпоративні та персоніфіковані, які індивідуалізують умови трудового договору/контракту; серед останніх виділено головну – умову про посаду науково-педагогічного працівника, яка визначається результатами конкурсу. Доведено, що права та обов’язки викладача закладу вищої освіти в умовах трудового договору/контракту визначаються: напрямами діяльності – наукова та педагогічна; видами освітньої діяльності – навчальна, методична, наукова, організаційна робота; диференціацією функцій за посадами відповідно до Професійного стандарту на групу професій «Викладачі закладів вищої освіти».
Окрему увагу у дослідженні відведено умові про строк трудового договору/ контракту з науково-педагогічним працівником і доведено, що вона залежить від посади; для посад керівного складу закладу вищої освіти умова про строк належить до загальних умов, визначених Законом України «Про вищу освіту», а для посад викладачів – до персоніфікованих умов трудового договору/контракту. Обґрунтовано висновок, що короткострокові трудові договори/контракти з науково-педагогічним працівником ставлять працівника у невигідне становище, зашкоджують стабільності трудових правовідносин і зумовлюють дисбаланс у гарантіях права на працю у сфері вищої освіти. Конкретний строк трудового договору/контракту з науково-педагогічним працівником має корелюватися з поняттям розумних строків, які встановлюються індивідуально, з урахуванням наявних особистих здобутків переможця конкурсу, функціональних обов’язків за посадою, додаткових умов та персональних зобов’язань працівника за трудовим договором/контрактом.
Внаслідок вивчення питання про соціально-правові гарантії науково-педагогічним працівникам у дисертації відзначено, що закон встановлює для них три групи спеціальних гарантій – щодо створення належних умов праці; щодо доплат за наукові ступені і вчені звання; щодо спеціальних відпусток. Доведено, що на підзаконному рівні встановлено обмеження гарантії доплат науково-педагогічним працівникам за наукові ступені і вчені звання, які суперечать закону. З огляду на специфіку науково-педагогічної діяльності зроблено висновок, що гарантія захисту честі та гідності науково-педагогічного працівника при здійсненні ним трудової діяльності має бути розширена та включати захист ділової репутації. Відсутність у законодавстві про освіту норми про відповідальність за порушення закладу вищої освіти обов’язку проводити конкурс на заміщення вакантних посад в поточному навчальному році унеможливлює реалізацію права науково-педагогічного працівника на працю та шкодить гарантії права на працю.
У дисертації висвітлено результати вивчення досвіду європейських країн щодо відбору на посади науково-педагогічних працівників. Доведено, що європейські процедури виникнення трудових правовідносин на посадах академічного персоналу істотно відрізняються від українських. Європейським процедурам притаманні: обов’язкова участь в оцінюванні претендента незалежних зовнішніх, у тому числі, зарубіжних експертів; обов’язкова педагогічна підготовка претендентів на посади; обов’язкове оцінювання попереднього досвіду претендента на академічних посадах; прийняття рішень щодо кандидатур переможців конкурсу керівником закладу вищої освіти на підставі пропозиції комісій з призначення або самими комісіями; укладення постійних (безстрокових) трудових договорів/контрактів з науково-педагогічними працівниками на старших штатних посадах академічного персоналу.
У підсумку дослідження, з урахуванням існуючих в Україні проблем та досвіду європейських країн, сформовано напрями модернізації правового регулювання процедур виникнення трудових правовідносин з науково-педагогічними працівниками закладів вищої освіти. Зокрема, відзначено необхідність: впорядкування системи посад науково-педагогічних працівників, їх гармонізації з європейськими системами та підвищення рівня правового регулювання їх переліку; нормативного закріплення підстав для обмеження зайняття науково-педагогічною діяльностю; вдосконалення критеріїв добору на посади, зокрема, встановлення вимоги про підвищення педагогічної компетентності, та оцінювання попередньої науково-педагогічної діяльності; перегляду нормативного визначення строків дії трудових договорів/контрактів з науково-педагогічними працівниками; розширення соціально-правових гарантій для науково-педагогічних працівників та підстав для заміщення посад поза конкурсом.
Ключові слова :
виникнення трудових правовідносин трудові правовідносини з науково-педагогічним працівником науково-педагогічний працівник трудові відносини науковий працівник критерії добору на посади конкурс на заміщення вакантних посад трудовий договір/контракт з науково-педагогічним працівником гарантії трудових прав академічна свобода соціально-правові гарантії науково-педагогічним працівникам судова практика вища освіта трудові права emergence of labor relations labor relations with a member of the research and teaching staff of higher education research and teaching staff of higher education labor relations scientific worker selection criteria for positions competition for filling vacant positions employment agreement/contract with a member of the research and teaching staff 12 of higher education guarantees of labor rights academic freedom social and legal guarantees for the research and teaching staff of higher education judicial practice higher education labor rights
Галузі знань та спеціальності :
D8 Право
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
4.78 MB
Контрольна сума :
(MD5):d2d0607a1f06d548b9b4414f67866636
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International