Валютні ризики та управління ними в умовах глобальної нестабільності
Тип публікації :
Дисертація
Дата випуску :
27 квітня 2026 р.
Автор(и) :
Яценко, Валерія Олександрівна
Науковий(і) керівник(и)/редактор(и) :
Камінський, Андрій Борисович
Мова основного тексту :
eKNUTSHIR URL :
Цитування :
[APA 7] Яценко, В. О. (2026). Валютні ризики та управління ними в умовах глобальної нестабільності [Дис. доктора філософії, Київський національний університет імені Тараса Шевченка]. eKNUTSHIR. https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/34884
[ДСТУ] Яценко В. О. Валютні ризики та управління ними в умовах глобальної нестабільності : дис. … доктора філософії : 053 Економіка. Київ, 2026. 346 с.
Яценко В.О. Валютні ризики та управління ними в умовах глобальної нестабільності.– Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі знань 05– соціальні та поведінкові науки, за спеціальністю 051– Економіка.– Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Міністерство освіти і науки України, Київ, 2026.
Роботу присвячено комплексному дослідженню теоретичних засад, кількісному оцінюванню та розробці рекомендацій з управління валютними ризиками держави, в особі уповноважених органів влади, в процесі її участі у міжнародній торгівлі, а також експозиціями до валютних ризиків діяльності публічних компаній агропромислового комплексу, що здійснюють господарську діяльність в Україні, а фінансову, в контексті емісії акцій, за кордоном.
Малі відкриті економіки здатні «імпортувати» фінансові шоки екзогенного походження, включно із валютними, завдяки високому рівню взаємопов’язаності з іншими країнами та механізму «зараження», що часто призводить до викликів пов’язаних із непрогнозованою волатильністю валютних курсів. Особливо актуальною ця проблема постає для України, якій притаманний хронічний дефіцит торговельного балансу, недостатній обсяг залучення прямих іноземних інвестицій, сталий девальваційний тренд гривні, значне боргове навантаження, що продовжує зростати задля фінансування, в тому числі військових витрат, та невизначеність протягом воєнного стану та у період післявоєнного відновлення, окреслюючи актуальність представленого дослідження.
З метою всебічного аналізу дуальної сутності валютних курсів, а, відтак, і валютних ризиків, та формулювання рекомендацій для прийняття зважених управлінських рішень, автором було застосовано і модифіковано 4-рівневий спосіб організації економічних досліджень шляхом його інтеграції з методом концептуального моделювання– єдиною фундаментальною онтологією Дж.Гiзарді. Такий підхід забезпечив можливість здійснення вірної ідентифікації, глибинного аналізу, достовірного вимірювання та виявлення шляхів обґрунтованого управління ризиками, що забезпечило формулювання результатів і висновків, які містять наукову новизну теоретичного, практичного та управлінського характеру і апелюють до наступних положень.
Визначено, що валютні ризики на макрорiвнi зароджуються в результаті участі країни у системі міжнародних економічних відносин, насамперед, міжнародній торгівлі або міжнародному русі капіталу, що окреслює можливий трансфер валютних шоків від держав-партнерів, наприклад, членів інтеграційних об’єднань, провідних донорів капіталу або країн-ринків збуту продукції, обумовлюючи необхідність врахування коливань їхніх обмінних курсів при аналізі ризиків національної валюти. Саме тому статистична вибірка валютних курсів, окрім дохідності гривні та ключових резервних валют– долара США та євро, була доповнена грошовими одиницями 23 країн-імпортерів, на які припадає близько 64,5% продажів українських товарів за кордон протягом останніх 10 років.
Для кількісного вимірювання ризиків був застосований набір статистичних (традиційних) та альтернативних показників оцінювання варіації, запозичених з теорії нелінійних динамічних систем, що розкривають нові якості та закономірності аналізованого об’єкту– ентропію, що віддзеркалює ступінь невизначеності та зрілості валютного ринку, та показник чутливості до початкових умов, що вказує на рівень складності системи та визначає горизонт прогнозування обмінного курсу.
Результати застосування кластерного аналізу для інтеграції традиційних та альтернативних показників органічно доповнюють існуючий масив праць, присвяченого пошуку новітніх способів оцінювання волатильності фінансових часових рядів, оскільки забезпечують точніші оцінки ризиків нелінійних процесів, проявляючись у позитивному зв'язку стандартного відхилення з індикатором хаотичності, за негативної кореляції ентропії з асиметрією та ексцесом. Крім того, оцінки швидкості розбіжності траєкторій підтверджують парадокс виявлення ознак хаосу у фінансових часових рядах, а також можуть використовуватись центральними банками при аналізі доцільності чи ефективності проведення валютних інтервенцій. Сформульовані висновки засвідчують відносно більшу роль порушення рівноваги національного валютного ринку чи відхилень фундаментальних факторів всередині країни, аніж трансмісійного механізму запозичення валютних ризиків гривні.
Однак, з огляду високого рівня торговельної відкритості, валютні шоки за кордоном можуть здійснювати опосередкований вплив на експортерів, а, відтак, і національну економіку. Зокрема, несприятливі зміни обмінного курсу або криза в країні-імпортері можуть трансформуватись у ризики ліквідності, платоспроможності або порушення фінансової стійкості вітчизняних компаній. Відповідно, держава, в особі уповноважених органів влади, може враховувати отримані результати, як один з численних факторів проведення зваженої макроекономічної політики, в процесі формування торговельної політики або розробки програм сприяння експорту, приміром при географічній диверсифікації експорту.
Наступний етап дослідження був присвячений аналізу експозицій до валютних ризиків діяльності суб’єктів господарювання, які виступають еластичністю ринкової вартості компанії або дохідності її акцій до змін валютних курсів і відрізняються від валютних ризиків своїм апріорним (потенційним) характером. Зважаючи на критичну роль галузі в економіці України та у забезпеченні глобальної продовольчої безпеки, базою для емпіричних розрахунків виступили 11 публічних компаній агропромислового комплексу. Особливістю вибірки виступає здійснення господарської діяльності всередині країни, а фінансової, зокрема емісії акцій, за кордоном, а саме на біржах Варшави, Парижа та Лондона, що стало наслідком відсутності розвиненого внутрішнього фінансового ринку з одного боку та значних перспектив галузі з іншого, реалізація яких вимагала капітальних вкладень.
За результатами імплементації та модифікації методів обчислення експозицій, що апелюють до підходів висвітлених у піонерних працях М.Адлера, Б.Дюма, П.Джоріона було вивчено властивості та характеристики еластичності дохідності акцій до коливань обмінних курсів та запропоновано низку рекомендацій для управління ними. Зокрема, агрохолдинги виявились більш чутливими до, по-перше, змін зваженого індексу гривні та польського злотого (PLN) порівняно із доларом США (USD) та євро (EUR), відкриваючи можливості до урізноманітнення валютної структури розрахунків та транзакцій; по-друге, Bid котирування обмінних курсів, аніж Ask чи Mid, що пояснюється експортною орієнтацію. Цікаво, що більшість компаній продемонстрували економічно та статистично значущі експозиції до курсів валют країн походження основних конкурентів аналогічних товарів, субститутів або комплементів, ідентифікуючи напрями диференціації або диверсифікації товарної структури, в тому числі з наданням пріоритету позиціям з вищою доданою вартістю та унікальними характеристиками, задля перенесення тягарів та ризиків на кінцевих споживачів або імпортерів. За неможливості розвитку такого напряму– агенти можуть реалізовувати вироблену продукцію на ринках розвинених країн з метою максимальної експлуатації переваг девальвуючої гривні.
Окрім розрахунку чутливості дохідності акцій до валютних курсів, дослідження включає аналіз цінових та ринкових ризиків завдяки врахуванню індексів світових цін (або ETF/ETC) на товари, що формують виручку компаній, та індексу глобального фондового ринку. Перевищення значень експозицій до валютних ризиків над систематичними і ціновими (за модулем), підтверджує необхідність управління експозиціями до валютних ризиків, що повинно спиратися на розвинений інструментарій операційного та фінансового хеджування (наприклад, з парою USD/EUR), а уповноваженим органам влади– створення ринку деривативів, що активно застосовується у країнах, ринки яких розвиваються.
Ідентифікація корпоративних причин існування експозицій до валютних ризиків була досягнена за допомогою застосування моделювання структурними рівняннями РLS-SEМ, результати якого дозволили класифікувати компанії на 2 групи залежно від їхньої реакції на зміни обмінних курсів. Зокрема, Kernel, Agrogeneration, Ukrproduct, IMC реагують на волатильність валютних курсів шляхом зростання витрат і зниження доходів, а Astarta, MHP і KSG– посилення боргового тягаря із погіршенням ліквідності.
На нашу думку, застосування РLS-SEМ до вивчення експозицій дозволяє достовірно виявити першоджерела їхньої появи для кожного економічного агента індивідуально і, таким чином, ефективно нівелювати їх, що, до того ж, наскільки відомо автору, було виконано вперше і становить наукову новизну дослідження. Наприклад, агенти можуть оптимізувати витрати на імпортні складові (паливо, насіння, добрива, пакувальні матеріали), трансакційні, збутові, адміністративні та інші витрати шляхом покращення продуктивності, впровадження розумних, зелених технологій, автоматизації та цифровізації бізнес-процесів.
Задля нівеляції боргового навантаження, доцільно розглянути опції генерування валютної виручки від фінансової діяльності, створення внутрішніх валютних центрів (для компаній з виробничими потужностями за кордоном), відкриття кредитних ліній, залучення кредитних ресурсів від міжнародних фінансових організацій або участі у державних програмах пільгового кредитування, формування кредитного портфелю з фіксованими та плаваючими ставками, прив’язаними до міжнародних індексів, конвертацію боргу у власний капітал або випуск конвертованих облігацій тощо. Крім того, РLS-SEМ, представляючи декомпозицію ефектів впливу волатильності обмінних курсів на дохідність акцій, окреслює перспективні шляхи потенційного вирішення аномалії експозицій до валютних ризиків.
Ключові слова: ризик, валютний ризик, управління ризиками (ризик-менеджмент), волатильність, шок, кластерний аналіз, кореляційний аналіз (кореляція), регресійний аналіз (регресія), війна в Україні, повоєнне відновлення, мала відкрита економіка, зовнішня торгівля (експортно-імпортні операції), фінансові ринки, ціна акцій, аграрний сектор.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі знань 05– соціальні та поведінкові науки, за спеціальністю 051– Економіка.– Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Міністерство освіти і науки України, Київ, 2026.
Роботу присвячено комплексному дослідженню теоретичних засад, кількісному оцінюванню та розробці рекомендацій з управління валютними ризиками держави, в особі уповноважених органів влади, в процесі її участі у міжнародній торгівлі, а також експозиціями до валютних ризиків діяльності публічних компаній агропромислового комплексу, що здійснюють господарську діяльність в Україні, а фінансову, в контексті емісії акцій, за кордоном.
Малі відкриті економіки здатні «імпортувати» фінансові шоки екзогенного походження, включно із валютними, завдяки високому рівню взаємопов’язаності з іншими країнами та механізму «зараження», що часто призводить до викликів пов’язаних із непрогнозованою волатильністю валютних курсів. Особливо актуальною ця проблема постає для України, якій притаманний хронічний дефіцит торговельного балансу, недостатній обсяг залучення прямих іноземних інвестицій, сталий девальваційний тренд гривні, значне боргове навантаження, що продовжує зростати задля фінансування, в тому числі військових витрат, та невизначеність протягом воєнного стану та у період післявоєнного відновлення, окреслюючи актуальність представленого дослідження.
З метою всебічного аналізу дуальної сутності валютних курсів, а, відтак, і валютних ризиків, та формулювання рекомендацій для прийняття зважених управлінських рішень, автором було застосовано і модифіковано 4-рівневий спосіб організації економічних досліджень шляхом його інтеграції з методом концептуального моделювання– єдиною фундаментальною онтологією Дж.Гiзарді. Такий підхід забезпечив можливість здійснення вірної ідентифікації, глибинного аналізу, достовірного вимірювання та виявлення шляхів обґрунтованого управління ризиками, що забезпечило формулювання результатів і висновків, які містять наукову новизну теоретичного, практичного та управлінського характеру і апелюють до наступних положень.
Визначено, що валютні ризики на макрорiвнi зароджуються в результаті участі країни у системі міжнародних економічних відносин, насамперед, міжнародній торгівлі або міжнародному русі капіталу, що окреслює можливий трансфер валютних шоків від держав-партнерів, наприклад, членів інтеграційних об’єднань, провідних донорів капіталу або країн-ринків збуту продукції, обумовлюючи необхідність врахування коливань їхніх обмінних курсів при аналізі ризиків національної валюти. Саме тому статистична вибірка валютних курсів, окрім дохідності гривні та ключових резервних валют– долара США та євро, була доповнена грошовими одиницями 23 країн-імпортерів, на які припадає близько 64,5% продажів українських товарів за кордон протягом останніх 10 років.
Для кількісного вимірювання ризиків був застосований набір статистичних (традиційних) та альтернативних показників оцінювання варіації, запозичених з теорії нелінійних динамічних систем, що розкривають нові якості та закономірності аналізованого об’єкту– ентропію, що віддзеркалює ступінь невизначеності та зрілості валютного ринку, та показник чутливості до початкових умов, що вказує на рівень складності системи та визначає горизонт прогнозування обмінного курсу.
Результати застосування кластерного аналізу для інтеграції традиційних та альтернативних показників органічно доповнюють існуючий масив праць, присвяченого пошуку новітніх способів оцінювання волатильності фінансових часових рядів, оскільки забезпечують точніші оцінки ризиків нелінійних процесів, проявляючись у позитивному зв'язку стандартного відхилення з індикатором хаотичності, за негативної кореляції ентропії з асиметрією та ексцесом. Крім того, оцінки швидкості розбіжності траєкторій підтверджують парадокс виявлення ознак хаосу у фінансових часових рядах, а також можуть використовуватись центральними банками при аналізі доцільності чи ефективності проведення валютних інтервенцій. Сформульовані висновки засвідчують відносно більшу роль порушення рівноваги національного валютного ринку чи відхилень фундаментальних факторів всередині країни, аніж трансмісійного механізму запозичення валютних ризиків гривні.
Однак, з огляду високого рівня торговельної відкритості, валютні шоки за кордоном можуть здійснювати опосередкований вплив на експортерів, а, відтак, і національну економіку. Зокрема, несприятливі зміни обмінного курсу або криза в країні-імпортері можуть трансформуватись у ризики ліквідності, платоспроможності або порушення фінансової стійкості вітчизняних компаній. Відповідно, держава, в особі уповноважених органів влади, може враховувати отримані результати, як один з численних факторів проведення зваженої макроекономічної політики, в процесі формування торговельної політики або розробки програм сприяння експорту, приміром при географічній диверсифікації експорту.
Наступний етап дослідження був присвячений аналізу експозицій до валютних ризиків діяльності суб’єктів господарювання, які виступають еластичністю ринкової вартості компанії або дохідності її акцій до змін валютних курсів і відрізняються від валютних ризиків своїм апріорним (потенційним) характером. Зважаючи на критичну роль галузі в економіці України та у забезпеченні глобальної продовольчої безпеки, базою для емпіричних розрахунків виступили 11 публічних компаній агропромислового комплексу. Особливістю вибірки виступає здійснення господарської діяльності всередині країни, а фінансової, зокрема емісії акцій, за кордоном, а саме на біржах Варшави, Парижа та Лондона, що стало наслідком відсутності розвиненого внутрішнього фінансового ринку з одного боку та значних перспектив галузі з іншого, реалізація яких вимагала капітальних вкладень.
За результатами імплементації та модифікації методів обчислення експозицій, що апелюють до підходів висвітлених у піонерних працях М.Адлера, Б.Дюма, П.Джоріона було вивчено властивості та характеристики еластичності дохідності акцій до коливань обмінних курсів та запропоновано низку рекомендацій для управління ними. Зокрема, агрохолдинги виявились більш чутливими до, по-перше, змін зваженого індексу гривні та польського злотого (PLN) порівняно із доларом США (USD) та євро (EUR), відкриваючи можливості до урізноманітнення валютної структури розрахунків та транзакцій; по-друге, Bid котирування обмінних курсів, аніж Ask чи Mid, що пояснюється експортною орієнтацію. Цікаво, що більшість компаній продемонстрували економічно та статистично значущі експозиції до курсів валют країн походження основних конкурентів аналогічних товарів, субститутів або комплементів, ідентифікуючи напрями диференціації або диверсифікації товарної структури, в тому числі з наданням пріоритету позиціям з вищою доданою вартістю та унікальними характеристиками, задля перенесення тягарів та ризиків на кінцевих споживачів або імпортерів. За неможливості розвитку такого напряму– агенти можуть реалізовувати вироблену продукцію на ринках розвинених країн з метою максимальної експлуатації переваг девальвуючої гривні.
Окрім розрахунку чутливості дохідності акцій до валютних курсів, дослідження включає аналіз цінових та ринкових ризиків завдяки врахуванню індексів світових цін (або ETF/ETC) на товари, що формують виручку компаній, та індексу глобального фондового ринку. Перевищення значень експозицій до валютних ризиків над систематичними і ціновими (за модулем), підтверджує необхідність управління експозиціями до валютних ризиків, що повинно спиратися на розвинений інструментарій операційного та фінансового хеджування (наприклад, з парою USD/EUR), а уповноваженим органам влади– створення ринку деривативів, що активно застосовується у країнах, ринки яких розвиваються.
Ідентифікація корпоративних причин існування експозицій до валютних ризиків була досягнена за допомогою застосування моделювання структурними рівняннями РLS-SEМ, результати якого дозволили класифікувати компанії на 2 групи залежно від їхньої реакції на зміни обмінних курсів. Зокрема, Kernel, Agrogeneration, Ukrproduct, IMC реагують на волатильність валютних курсів шляхом зростання витрат і зниження доходів, а Astarta, MHP і KSG– посилення боргового тягаря із погіршенням ліквідності.
На нашу думку, застосування РLS-SEМ до вивчення експозицій дозволяє достовірно виявити першоджерела їхньої появи для кожного економічного агента індивідуально і, таким чином, ефективно нівелювати їх, що, до того ж, наскільки відомо автору, було виконано вперше і становить наукову новизну дослідження. Наприклад, агенти можуть оптимізувати витрати на імпортні складові (паливо, насіння, добрива, пакувальні матеріали), трансакційні, збутові, адміністративні та інші витрати шляхом покращення продуктивності, впровадження розумних, зелених технологій, автоматизації та цифровізації бізнес-процесів.
Задля нівеляції боргового навантаження, доцільно розглянути опції генерування валютної виручки від фінансової діяльності, створення внутрішніх валютних центрів (для компаній з виробничими потужностями за кордоном), відкриття кредитних ліній, залучення кредитних ресурсів від міжнародних фінансових організацій або участі у державних програмах пільгового кредитування, формування кредитного портфелю з фіксованими та плаваючими ставками, прив’язаними до міжнародних індексів, конвертацію боргу у власний капітал або випуск конвертованих облігацій тощо. Крім того, РLS-SEМ, представляючи декомпозицію ефектів впливу волатильності обмінних курсів на дохідність акцій, окреслює перспективні шляхи потенційного вирішення аномалії експозицій до валютних ризиків.
Ключові слова: ризик, валютний ризик, управління ризиками (ризик-менеджмент), волатильність, шок, кластерний аналіз, кореляційний аналіз (кореляція), регресійний аналіз (регресія), війна в Україні, повоєнне відновлення, мала відкрита економіка, зовнішня торгівля (експортно-імпортні операції), фінансові ринки, ціна акцій, аграрний сектор.
Ключові слова :
ризик валютний ризик управління ризиками (ризик-менеджмент) волатильність шок кластерний аналіз кореляційний аналіз (кореляція) регресійний аналіз (регресія) війна в Україні повоєнне відновлення мала відкрита економіка зовнішня торгівля (експортно-імпортні операції) фінансові ринки ціна акцій аграрний сектор. risk currency risk risk management volatility shock cluster analysis correlation analysis (correlation) regression analysis (regression) the war in Ukraine post-war recovery small open economy foreign trade (export and import operations) financial markets stock prices agricultural sector.
Галузі знань та спеціальності :
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International