Глобалізований концепт CIVIL SOCIETY в англомовному медіадискурсі: когнітивно-аксіологічний аспект
Тип публікації :
Дисертація
Дата випуску :
16 липня 2026 р.
Автор(и) :
Каптюров, Андрій Андрійович
Науковий(і) керівник(и)/редактор(и) :
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Цитування :
[APA 7] Каптюров, А. А. (2026). Глобалізований концепт CIVIL SOCIETY в англомовному медіадискурсі: когнітивно-аксіологічний аспект [Дис. доктора філософії, Київський національний університет імені Тараса Шевченка]. eKNUTSHIR. https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/34880
[ДСТУ] Каптюров А. А. Глобалізований концепт CIVIL SOCIETY в англомовному медіадискурсі: когнітивно-аксіологічний аспект : дис. … доктора філософії : 035 Філологія. Київ, 2026. 241 с.
Каптюров А.А. Глобалізований концепт CIVIL SOCIETY в англомовному медіадискурсі: когнітивно-аксіологічний аспект. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі знань 03 Гуманітарні науки – 035 Філологія – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Київ, 2026.
Дисертацію присвячено когнітивно-аксіологічному дослідженню механізмів вербалізації концепту CIVIL SOCIETY, який тлумачимо як глобалізоване ментальне утворення, що репрезентує сферу добровільних об'єднань, незалежних від державної або корпоративної влади. Глобалізований концепт, задіяний у цій праці, визначаємо як утворення з інваріантним ядром, центральні компоненти якого (актантна структура та аксіологічні опозиції) залишаються стабільними в медіадискурсі попри ідеологічну варіативність периферії. Іншою ознакою глобалізованого концепту є його мовна наднаціональність, тобто він вербалізується однаково в різних національних варіантах англійської мови, не обмежуючись жодним із них. У сучасному англомовному медіадискурсі як опосередкованій публічній комунікації досліджуваний концепт втілюється як стратегічний дискурсивний феномен, організований навколо моделі актантів, що включає Протагоніста, Антагоніста і Жертву. Медіатизований концепт CIVIL SOCIETY забезпечує розуміння соціальних процесів, дозволяючи простежити, як медіа конструюють і поширюють ідеологічні смисли. Когнітивно-аксіологічний аспект його дослідження дозволяє виявити зв'язок вербалізації концепту з ціннісною оцінкою дій актантів, для яких «справедливість» або «незалежність» стають об’єктами ідеологічної боротьби.
Вивчення вербалізації концепту CIVIL SOCIETY дозволяє виявити, як медіа створюють суспільні наративи, що формують громадську думку і впливають на політичну активність різних соціальних груп. Встановлено, що вибір засобів вербалізації концепту CIVIL SOCIETY у ЗМІ зумовлений двома чинниками: по-перше, ідеологічна позиція медіахолдингу та його власників; по-друге, орієнтація на цільову аудиторію і прагнення задовольнити її інформаційні запити.
Матеріалом дослідження слугують такі провідні англомовні видання: Agence France-Presse (AFP), Associated Press (AP), Australian Associated Press (AAP), BBC, CNN, Fox News, The Guardian та The New York Times.
Теоретико-методологічну основу дослідження становить поєднання інструментарію когнітивної лінгвістики й аксіології. Центральне місце концепту CIVIL SOCIETY в англомовному медіадискурсі доведено трьома взаємодоповнювальними методами: контент-аналізом (зафіксовано високу частотність звернення до цього концепту в ідеологічно різних типах ЗМІ), наративним моделюванням (виявлено універсальну актантну модель) та аксіологічним аналізом (встановлено, що дискурсивне втілення концепту впливає на формування суспільної думки).
До застосованих лінгвістичних методів та прийомів належать: концептуальний аналіз для виявлення структури та змісту концепту; елементи дискурсивно-історичного підходу для аналізу текстів у соціально-ідеологічному контексті; наративний аналіз для моделювання фабул соціального конфліктів; методики кількісного та якісного контент-аналізу для встановлення засобів вербалізації та їхньої частотності; компонентний аналіз лексичних одиниць для виявлення семантичних складників їхніх значень з метою реконструкції когнітивної структури концепту; метод аналізу словникових дефініцій. Залучення цих методів та прийомів дало змогу виокремити тенденцію до ідеологічної поляризації вербалізаторів концепту CIVIL SOCIETY в англомовному медіадискурсі.
Наукова новизна полягає в тому, що в роботі вперше здійснено когнітивно-аксіологічний аналіз втілення глобалізованого концепту CIVIL SOCIETY в англомовному медіадискурсі. Цей концепт в медіадискурсі представляє конфлікт між певними учасниками, спрямований на мобілізацію або демобілізацію аудиторії, і реалізується не в окремому тексті, а в сукупності медійних повідомлень, що утворюють єдиний ідеологічний наратив. Новим є застосування моделі драматичного трикутника для аналізу взаємодії суспільно-громадянських актантів у медійних текстах; виокремлення та детальний опис компонентної структури концепту через вербалізацію діяльності його учасників та їхніх цілей. Вперше обґрунтовано тезу про внутрішню конфліктність концепту, що лінгвально реалізується через бінарні опозиції, префікси-антоніми (pro-/anti-) та стратегії реномінації, які медіа використовують для легітимації власної ідеологічної позиції. У роботі вперше встановлено жанрову специфіку наративного моделювання: «колапсовий наратив» у репортажах (заголовок як мікронаратив) та «фрактальну структуру» в аналітичних статтях (відтворення конфлікту на різних рівнях: від особистісного до глобального). Вперше розроблено модель аксіологічного комплексу, що інтегрує стратегії реномінації («боротьба ярликів»), метафоричної драматизації (на основі концептуальних метафор із джерельними сферами ВІЙНИ та ВОГНЮ, що моделюють конфлікт і діяльність громадянського суспільства) та мнемічної легітимації через апеляцію до прецедентних феноменів як інструментів «політики памʼяті».
Практична значущість роботи полягає в можливості використання її результатів у викладанні курсів зі стилістики та інтерпретації тексту, медіалінгвістики, політичної лінгвістики, когнітивної лінгвістики, а також у розробці тренінгів з медіаграмотності, спрямованих на розвиток навичок критичного аналізу інформації та протидії маніпуляціям у ЗМІ.
У першому розділі «Теоретичні та методологічні засади дослідження концепту в медіадискурсі» досліджуваний різновид дискурсу визначається як опосередкований технічними засобами масової інформації тип комунікації, спрямований на конструювання соціальної реальності та програмування реакції масової аудиторії. Розкрито сутність концепту як ключової одиниці когнітивної лінгвістики. Проведено аналіз формування поняття громадянського суспільства у філософії і політології від античності до сьогодення. За результатами цього аналізу сформульовано визначення концепту CIVIL SOCIETY та виокремлено три основні моделі його організації: опозиційну, метафоричну та екземпліфікаційну.
У другому розділі «Концепт CIVIL SOCIETY в англомовному медіадискурсі: когнітивний вимір», що ґрунтується на аналізі емпіричного матеріалу, реконструйовано способи вербалізації цього концепту в медіадискурсі на основі «драматичного трикутника» С. Карпмана в ракурсі Переслідувача (Антагоніста), Жертви та Рятівника (Протагоніста). Продемонстровано, що ЗМІ зображають громадянське суспільство як учасника соціального конфлікту з трьома актантами: Протагоніст (громадянське суспільство), Антагоніст (держава, бізнес, еліти) та Жертва (соціальні групи, права яких порушуються). Кількісний аналіз вербалізаторів взаємодії актантів підтверджує, що відносини між цими учасниками є переважно конфронтаційними. Детально проаналізовано вербалізацію кожного актанта, зокрема індивідуалізацію протагоніста шляхом переведення концепту з абстрактного на конкретний рівень соціальних субʼєктів, представлених лексемами на кшталт activist, student, youth. Виявлено мовні засоби на позначення внутрішньої структури концепту CIVIL SOCIETY, що складається з компонентів ACTION та PURPOSE.
У третьому розділі «Концепт CIVIL SOCIETY в англомовному медіадискурсі: жанровий та аксіологічний виміри» досліджуваний концепт аналізується як утворення, що набуває в медіадискурсі стратегічного ідеологічного забарвлення й актуалізується через специфічні наративні конструкції. Встановлено особливості наративного моделювання концепту CIVIL SOCIETY в медіатекстах різних жанрів: у новинах наратив переважно організовано від результату події до її причини і контексту, тобто від актуальних до попередніх подій, тоді як в аналітичних статтях концепт розгортається через інтеграцію оцінних суджень і аргументативних стратегій, спрямованих на переконання аудиторії. Виявлено, що аксіологічний вимір медіадискурсу створюється лексичними засобами («битва ярликів»), метафорами та зверненнями до прецедентних текстів і конотонімів, що слугують інструментом «політики пам’яті» та формують ставлення аудиторії до персонажів та їхніх дій.
Ключові слова: концепт CIVIL SOCIETY, глобалізований концепт, дискурс, англомовний медіадискурс, суспільний наратив, аксіологія, когнітивна лінгвістика, стратегія, вербалізація, драматичний трикутник.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі знань 03 Гуманітарні науки – 035 Філологія – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Київ, 2026.
Дисертацію присвячено когнітивно-аксіологічному дослідженню механізмів вербалізації концепту CIVIL SOCIETY, який тлумачимо як глобалізоване ментальне утворення, що репрезентує сферу добровільних об'єднань, незалежних від державної або корпоративної влади. Глобалізований концепт, задіяний у цій праці, визначаємо як утворення з інваріантним ядром, центральні компоненти якого (актантна структура та аксіологічні опозиції) залишаються стабільними в медіадискурсі попри ідеологічну варіативність периферії. Іншою ознакою глобалізованого концепту є його мовна наднаціональність, тобто він вербалізується однаково в різних національних варіантах англійської мови, не обмежуючись жодним із них. У сучасному англомовному медіадискурсі як опосередкованій публічній комунікації досліджуваний концепт втілюється як стратегічний дискурсивний феномен, організований навколо моделі актантів, що включає Протагоніста, Антагоніста і Жертву. Медіатизований концепт CIVIL SOCIETY забезпечує розуміння соціальних процесів, дозволяючи простежити, як медіа конструюють і поширюють ідеологічні смисли. Когнітивно-аксіологічний аспект його дослідження дозволяє виявити зв'язок вербалізації концепту з ціннісною оцінкою дій актантів, для яких «справедливість» або «незалежність» стають об’єктами ідеологічної боротьби.
Вивчення вербалізації концепту CIVIL SOCIETY дозволяє виявити, як медіа створюють суспільні наративи, що формують громадську думку і впливають на політичну активність різних соціальних груп. Встановлено, що вибір засобів вербалізації концепту CIVIL SOCIETY у ЗМІ зумовлений двома чинниками: по-перше, ідеологічна позиція медіахолдингу та його власників; по-друге, орієнтація на цільову аудиторію і прагнення задовольнити її інформаційні запити.
Матеріалом дослідження слугують такі провідні англомовні видання: Agence France-Presse (AFP), Associated Press (AP), Australian Associated Press (AAP), BBC, CNN, Fox News, The Guardian та The New York Times.
Теоретико-методологічну основу дослідження становить поєднання інструментарію когнітивної лінгвістики й аксіології. Центральне місце концепту CIVIL SOCIETY в англомовному медіадискурсі доведено трьома взаємодоповнювальними методами: контент-аналізом (зафіксовано високу частотність звернення до цього концепту в ідеологічно різних типах ЗМІ), наративним моделюванням (виявлено універсальну актантну модель) та аксіологічним аналізом (встановлено, що дискурсивне втілення концепту впливає на формування суспільної думки).
До застосованих лінгвістичних методів та прийомів належать: концептуальний аналіз для виявлення структури та змісту концепту; елементи дискурсивно-історичного підходу для аналізу текстів у соціально-ідеологічному контексті; наративний аналіз для моделювання фабул соціального конфліктів; методики кількісного та якісного контент-аналізу для встановлення засобів вербалізації та їхньої частотності; компонентний аналіз лексичних одиниць для виявлення семантичних складників їхніх значень з метою реконструкції когнітивної структури концепту; метод аналізу словникових дефініцій. Залучення цих методів та прийомів дало змогу виокремити тенденцію до ідеологічної поляризації вербалізаторів концепту CIVIL SOCIETY в англомовному медіадискурсі.
Наукова новизна полягає в тому, що в роботі вперше здійснено когнітивно-аксіологічний аналіз втілення глобалізованого концепту CIVIL SOCIETY в англомовному медіадискурсі. Цей концепт в медіадискурсі представляє конфлікт між певними учасниками, спрямований на мобілізацію або демобілізацію аудиторії, і реалізується не в окремому тексті, а в сукупності медійних повідомлень, що утворюють єдиний ідеологічний наратив. Новим є застосування моделі драматичного трикутника для аналізу взаємодії суспільно-громадянських актантів у медійних текстах; виокремлення та детальний опис компонентної структури концепту через вербалізацію діяльності його учасників та їхніх цілей. Вперше обґрунтовано тезу про внутрішню конфліктність концепту, що лінгвально реалізується через бінарні опозиції, префікси-антоніми (pro-/anti-) та стратегії реномінації, які медіа використовують для легітимації власної ідеологічної позиції. У роботі вперше встановлено жанрову специфіку наративного моделювання: «колапсовий наратив» у репортажах (заголовок як мікронаратив) та «фрактальну структуру» в аналітичних статтях (відтворення конфлікту на різних рівнях: від особистісного до глобального). Вперше розроблено модель аксіологічного комплексу, що інтегрує стратегії реномінації («боротьба ярликів»), метафоричної драматизації (на основі концептуальних метафор із джерельними сферами ВІЙНИ та ВОГНЮ, що моделюють конфлікт і діяльність громадянського суспільства) та мнемічної легітимації через апеляцію до прецедентних феноменів як інструментів «політики памʼяті».
Практична значущість роботи полягає в можливості використання її результатів у викладанні курсів зі стилістики та інтерпретації тексту, медіалінгвістики, політичної лінгвістики, когнітивної лінгвістики, а також у розробці тренінгів з медіаграмотності, спрямованих на розвиток навичок критичного аналізу інформації та протидії маніпуляціям у ЗМІ.
У першому розділі «Теоретичні та методологічні засади дослідження концепту в медіадискурсі» досліджуваний різновид дискурсу визначається як опосередкований технічними засобами масової інформації тип комунікації, спрямований на конструювання соціальної реальності та програмування реакції масової аудиторії. Розкрито сутність концепту як ключової одиниці когнітивної лінгвістики. Проведено аналіз формування поняття громадянського суспільства у філософії і політології від античності до сьогодення. За результатами цього аналізу сформульовано визначення концепту CIVIL SOCIETY та виокремлено три основні моделі його організації: опозиційну, метафоричну та екземпліфікаційну.
У другому розділі «Концепт CIVIL SOCIETY в англомовному медіадискурсі: когнітивний вимір», що ґрунтується на аналізі емпіричного матеріалу, реконструйовано способи вербалізації цього концепту в медіадискурсі на основі «драматичного трикутника» С. Карпмана в ракурсі Переслідувача (Антагоніста), Жертви та Рятівника (Протагоніста). Продемонстровано, що ЗМІ зображають громадянське суспільство як учасника соціального конфлікту з трьома актантами: Протагоніст (громадянське суспільство), Антагоніст (держава, бізнес, еліти) та Жертва (соціальні групи, права яких порушуються). Кількісний аналіз вербалізаторів взаємодії актантів підтверджує, що відносини між цими учасниками є переважно конфронтаційними. Детально проаналізовано вербалізацію кожного актанта, зокрема індивідуалізацію протагоніста шляхом переведення концепту з абстрактного на конкретний рівень соціальних субʼєктів, представлених лексемами на кшталт activist, student, youth. Виявлено мовні засоби на позначення внутрішньої структури концепту CIVIL SOCIETY, що складається з компонентів ACTION та PURPOSE.
У третьому розділі «Концепт CIVIL SOCIETY в англомовному медіадискурсі: жанровий та аксіологічний виміри» досліджуваний концепт аналізується як утворення, що набуває в медіадискурсі стратегічного ідеологічного забарвлення й актуалізується через специфічні наративні конструкції. Встановлено особливості наративного моделювання концепту CIVIL SOCIETY в медіатекстах різних жанрів: у новинах наратив переважно організовано від результату події до її причини і контексту, тобто від актуальних до попередніх подій, тоді як в аналітичних статтях концепт розгортається через інтеграцію оцінних суджень і аргументативних стратегій, спрямованих на переконання аудиторії. Виявлено, що аксіологічний вимір медіадискурсу створюється лексичними засобами («битва ярликів»), метафорами та зверненнями до прецедентних текстів і конотонімів, що слугують інструментом «політики пам’яті» та формують ставлення аудиторії до персонажів та їхніх дій.
Ключові слова: концепт CIVIL SOCIETY, глобалізований концепт, дискурс, англомовний медіадискурс, суспільний наратив, аксіологія, когнітивна лінгвістика, стратегія, вербалізація, драматичний трикутник.
Ключові слова :
концепт CIVIL SOCIETY глобалізований концепт дискурс англомовний медіадискурс суспільний наратив аксіологія когнітивна лінгвістика стратегія вербалізація драматичний трикутник. CIVIL SOCIETY concept globalized concept discourse English-language media discourse public narrative axiology cognitive linguistics strategy verbalization drama triangle.
Галузі знань та спеціальності :
B11 Філологія (за спеціалізаціями)
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
3.33 MB
Контрольна сума :
(MD5):c4e03714044e7153ab8c6d9bc95da303
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International