Трансформація системи публічного управління та адміністрування в умовах децентралізації: безпековий аспект
Тип публікації :
Дисертація
Дата випуску :
16 липня 2026 р.
Автор(и) :
Корнійчук, Олександр Олександрович
Науковий(і) керівник(и)/редактор(и) :
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Цитування :
[APA 7] Корнійчук, О. О. (2026). Трансформація системи публічного управління та адміністрування в умовах децентралізації: безпековий аспект [Дис. доктора філософії, Київський національний університет імені Тараса Шевченка]. eKNUTSHIR.
[ДСТУ] Корнійчук О. О. Трансформація системи публічного управління та адміністрування в умовах децентралізації: безпековий аспект : дис. … доктора філософії : 281 Публічне управління та адміністрування. Київ, 2026. 291 с.
Корнійчук О.О. Трансформація системи публічного управління та адміністрування в умовах децентралізації: безпековий аспект.
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії з галузі знань 28 Публічне управління та адміністрування за спеціальністю 281 «Публічне управління та адміністрування». – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2026.
У дисертаційній роботі вирішено актуальне наукове завдання, що полягає в науково-теоретичному обґрунтуванні концептуальних засад виявлення та оцінювання загроз національній безпеці в умовах децентралізації системи публічного управління та адміністрування (система ПУА) та визначенні пріоритетних напрямків підвищення ефективності реагування на вказані загрози.
Наукова новизна роботи конкретизована у наступних наукових положеннях. Уперше обґрунтовано концептуальні засади методики виявлення та оцінювання ризиків і загроз національній безпеці зумовлених децентралізацією системи ПУА. Удосконалено класифікацію небезпек національній безпеці зумовлених децентралізацією та концептуальні засади формування ефективного механізму реагування на ці загрози. Також набули подальшого розвитку: розкриття сутності взаємозв’язку стійкості та безпеки системи ПУА як передумов її розвитку в умовах децентралізації; визначення особливостей формування проблемного поля оцінювання безпекових наслідків децентралізації; розкриття змісту безпекової складової децентралізації; підходи до паспортизації загроз національній безпеці України зумовлених децентралізацією; пропозиції щодо підвищення ефективності вказаних механізмів.
З’ясовано, що при дослідженні безпекових аспектів децентралізації системи ПУА необхідно враховувати низку чинників, зокрема: тенденції розвитку суспільства у контексті євроінтеграційних процесів, єдність онтологічних, гносеологічних, ціннісних та практичних аспектів безпеки, які зумовлюють взаємозв’язок стійкості та безпеки системи та пошук раціональної межі децентралізації, вибір шляхів та методів реагування на загрози національній безпеці при децентралізації у контексті пошуку оптимального балансу в трикутнику: індивід-суспільство-держава шляхом узгодження їх цілей, але за умови неприпустимості зниження рівня захисту прав та свобод людини, обороноздатності та безпеки держави.
Доведено, що передумовою виявлення, з’ясування статистичної пов'язаності та адеватного оцінювання факторів, які зумовлюють безпекові наслідки децентралізації системи ПУА, є розкриття особливостей проблемного поля їх оцінювання та врахування взаємозв’язку проблем онтологічного, гносеологічного, аксіологічного та політико-управлінського характеру, які утворюють вказане поле. Визначено зміст атрибутів цього поля, зокрема: фактори, які зумовлюють безпекові наслідки, є комбінацією результатів функціонування фізичних, біологічних та соціальних систем та ймовірнісна природа системи цих факторів.
Обґрунтована доцільність використання існуючих підходів до класифікації небезпек національній безпеці при децентралізації системи ПУА та запропонована їх ієрархія: потенційний виклик (ризик шкоди національній безпеці не очевидний); реальний виклик (ризик шкоди національній безпеці очевидний); потенційна загроза (ризик шкоди національній безпеці має тенденцію до зростання); реальна загроза (ризик шкоди національній безпеці зростає, але має локальний (галузевий) характер); реальна небезпека (ризик шкоди національній безпеці зростає та набуває комплексного (загальнодержавного) характеру). Ієрархія може бути уточнена з урахуванням, наприклад, таких критеріїв та факторів як: масштаб та сфера прояву небезпек, соціально-економічний дисбаланс регіонів.
Показано, що децентралізація системи ПУА дає можливість реалізувати демократичні засади розвитку суспільства та активізувати пошук оптимального балансу громадянських та політичних прав і свобод людини, При цьому порівняння змісту національних інтересів та передумов досягнення мети децентралізації системи ПУА у контексті змісту поняття «національна безпека» дозволило дійти висновку: певні загрози, які виникають при реалізації цих інтересів та децентралізації значною мірою ідентичні, що дозволило розкрити зміст її безпекової складової. Серед загроз, зокрема: високий рівень корупції, зростання рівня бідності, руйнування соціальної інфраструктури.
Виконаний системний аналіз наявних підходів та методів, які використовують для оцінювання ризиків та загроз національній безпеці, дозволив дійти висновку, що вони, з урахуванням особливостей регіональних відмінностей, специфіки розподілу повноважень та ресурсів між суб’єктами публічної влади та інших чинників, пов’язаних з децентралізацією системи ПУА, можуть бути адаптовані для оцінювання безпекових наслідків децентралізації. Це дозволило обґрунтувати теоретичні засади методики оцінювання ризиків та загроз національній безпеці зумовлених децентралізацією системи ПУА, які ґрунтуються на комплексному підході принциповою відмінністю якого, зокрема є: системне врахування факторів, які утворюють проблемного поле вказаного оцінювання та його атрибутів, а також всіх аспектів забезпечення національної безпеки (політичних, економічних та інших) у контексті досягнення національних стратегічних цілей в умовах децентралізації. Використання методики є передумовою створення ефективної системи оцінювання національної безпеки в умовах децентралізації та інтеграції методів оцінювання її безпекових наслідків у практичні стратегії управління ризиками, які виникають при децентралізації.
Удосконалено концептуальні засади формування ефективного механізму реагування на загрози національній безпеці, зумовлені децентралізацією системи ПУА, який є системою взаємопов’язаних організаційних, правових, фінансових та інших елементів, інструментів і процедур, практичних заходів, способів дій для визначення та залучення ресурсів, необхідних для виявлення, ідентифікації, оцінки та адекватного реагування на фактори, які зумовлюють безпекові наслідки децентралізації у контексті вирішення завдань по забезпеченню національної безпеки України. Належне функціонування механізму має забезпечувати зокрема: безпечні умови життєдіяльності жителів регіонів (громад), суверенітет, територіальну цілісність, стабільність політичної системи, оптимальний баланс повноважень та відповідальності органів публічної влади при вирішенні безпекових питань, пов’язаних із життєдіяльністю вказаних жителів, а його особливістю є поєднання в ньому елементів державної та громадської (недержавної) систем безпеки. Передумовами ефективності механізму зокрема, є: дотримання принципів забезпечення національної безпеки та адаптація системи ПУА до функціонування в умовах кризових ситуацій.
Визначено пріоритетні напрямки підвищення ефективності реагування на загрози національній безпеці України зумовлені децентралізацією системи ПУА: паспортизація загроз національній безпеці України зумовлених децентралізацією, вдосконалення механізмів реагування на вказані загрози та імплементація досвіду інших країн щодо реагування на них. Для оцінювання та адекватного реагування на ці загрози запропоновано оптимальний алгоритм дій із 9-ти етапів, який визначає структуру паспорта загроз національній безпеці, зумовлених децентралізацією, а його ключовим елементом є розділ 3 (реєстр загроз), який враховує сучасну специфіку цих загроз, зокрема: зростання місцевої корупції; використання провладною елітою в особистих цілях наслідків децентралізації. Що підтверджується у соціологічних дослідженнях та аналітичних звітах, зокрема згідно дослідень Центру Разумкова проблема корупції незмінно посідає одне з перших місць серед головних внутрішніх загроз та викликів для стабільності України. При цьому доведено, що пріоритетними завданнями щодо підвищення ефективності вказаних механізмів є оптимізація інституційних засад функціонування, взаємодії основних структурних елементів механізму та системи моніторингу вказаних загроз. Тому запропоновано створити при РНБО України Національний моніторинговий центр загроз національній безпеці, зумовлених децентралізацією системи ПУА та окреслено коло завдань, які доцільно покласти на цей Центр, зокрема: моніторинг ситуації в регіонах для виявлення вказаних загроз, їх системний аналіз та оцінювання можливих наслідків. Для підвищення ефективності вказаних механізмів доцільним є врахування досвіду Італії, Німеччини та Норвегії, у яких децентралізація тісно поєднана з ефективним державним контролем та управлінням щодо забезпечення адекватного реагування на загрози національній безпеці, а також Китаю та США щодо розробки та впровадження технологій ШІ у сфері оборони та безпеки.
Ключові слова: система публічного управління та адміністрування, механізми державного управління, децентралізація, місцеве самоврядування, органи публічної влади, інновації, безпека та стійкість соціальних систем, програми розвитку, національна безпека, ризики та загрози національній безпеці, безпекові наслідки децентралізації, класифікація загроз зумовлених децентралізацією, механізми реагування на загрози національній безпеці, паспорт загроз національній безпеці.
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії з галузі знань 28 Публічне управління та адміністрування за спеціальністю 281 «Публічне управління та адміністрування». – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2026.
У дисертаційній роботі вирішено актуальне наукове завдання, що полягає в науково-теоретичному обґрунтуванні концептуальних засад виявлення та оцінювання загроз національній безпеці в умовах децентралізації системи публічного управління та адміністрування (система ПУА) та визначенні пріоритетних напрямків підвищення ефективності реагування на вказані загрози.
Наукова новизна роботи конкретизована у наступних наукових положеннях. Уперше обґрунтовано концептуальні засади методики виявлення та оцінювання ризиків і загроз національній безпеці зумовлених децентралізацією системи ПУА. Удосконалено класифікацію небезпек національній безпеці зумовлених децентралізацією та концептуальні засади формування ефективного механізму реагування на ці загрози. Також набули подальшого розвитку: розкриття сутності взаємозв’язку стійкості та безпеки системи ПУА як передумов її розвитку в умовах децентралізації; визначення особливостей формування проблемного поля оцінювання безпекових наслідків децентралізації; розкриття змісту безпекової складової децентралізації; підходи до паспортизації загроз національній безпеці України зумовлених децентралізацією; пропозиції щодо підвищення ефективності вказаних механізмів.
З’ясовано, що при дослідженні безпекових аспектів децентралізації системи ПУА необхідно враховувати низку чинників, зокрема: тенденції розвитку суспільства у контексті євроінтеграційних процесів, єдність онтологічних, гносеологічних, ціннісних та практичних аспектів безпеки, які зумовлюють взаємозв’язок стійкості та безпеки системи та пошук раціональної межі децентралізації, вибір шляхів та методів реагування на загрози національній безпеці при децентралізації у контексті пошуку оптимального балансу в трикутнику: індивід-суспільство-держава шляхом узгодження їх цілей, але за умови неприпустимості зниження рівня захисту прав та свобод людини, обороноздатності та безпеки держави.
Доведено, що передумовою виявлення, з’ясування статистичної пов'язаності та адеватного оцінювання факторів, які зумовлюють безпекові наслідки децентралізації системи ПУА, є розкриття особливостей проблемного поля їх оцінювання та врахування взаємозв’язку проблем онтологічного, гносеологічного, аксіологічного та політико-управлінського характеру, які утворюють вказане поле. Визначено зміст атрибутів цього поля, зокрема: фактори, які зумовлюють безпекові наслідки, є комбінацією результатів функціонування фізичних, біологічних та соціальних систем та ймовірнісна природа системи цих факторів.
Обґрунтована доцільність використання існуючих підходів до класифікації небезпек національній безпеці при децентралізації системи ПУА та запропонована їх ієрархія: потенційний виклик (ризик шкоди національній безпеці не очевидний); реальний виклик (ризик шкоди національній безпеці очевидний); потенційна загроза (ризик шкоди національній безпеці має тенденцію до зростання); реальна загроза (ризик шкоди національній безпеці зростає, але має локальний (галузевий) характер); реальна небезпека (ризик шкоди національній безпеці зростає та набуває комплексного (загальнодержавного) характеру). Ієрархія може бути уточнена з урахуванням, наприклад, таких критеріїв та факторів як: масштаб та сфера прояву небезпек, соціально-економічний дисбаланс регіонів.
Показано, що децентралізація системи ПУА дає можливість реалізувати демократичні засади розвитку суспільства та активізувати пошук оптимального балансу громадянських та політичних прав і свобод людини, При цьому порівняння змісту національних інтересів та передумов досягнення мети децентралізації системи ПУА у контексті змісту поняття «національна безпека» дозволило дійти висновку: певні загрози, які виникають при реалізації цих інтересів та децентралізації значною мірою ідентичні, що дозволило розкрити зміст її безпекової складової. Серед загроз, зокрема: високий рівень корупції, зростання рівня бідності, руйнування соціальної інфраструктури.
Виконаний системний аналіз наявних підходів та методів, які використовують для оцінювання ризиків та загроз національній безпеці, дозволив дійти висновку, що вони, з урахуванням особливостей регіональних відмінностей, специфіки розподілу повноважень та ресурсів між суб’єктами публічної влади та інших чинників, пов’язаних з децентралізацією системи ПУА, можуть бути адаптовані для оцінювання безпекових наслідків децентралізації. Це дозволило обґрунтувати теоретичні засади методики оцінювання ризиків та загроз національній безпеці зумовлених децентралізацією системи ПУА, які ґрунтуються на комплексному підході принциповою відмінністю якого, зокрема є: системне врахування факторів, які утворюють проблемного поле вказаного оцінювання та його атрибутів, а також всіх аспектів забезпечення національної безпеки (політичних, економічних та інших) у контексті досягнення національних стратегічних цілей в умовах децентралізації. Використання методики є передумовою створення ефективної системи оцінювання національної безпеки в умовах децентралізації та інтеграції методів оцінювання її безпекових наслідків у практичні стратегії управління ризиками, які виникають при децентралізації.
Удосконалено концептуальні засади формування ефективного механізму реагування на загрози національній безпеці, зумовлені децентралізацією системи ПУА, який є системою взаємопов’язаних організаційних, правових, фінансових та інших елементів, інструментів і процедур, практичних заходів, способів дій для визначення та залучення ресурсів, необхідних для виявлення, ідентифікації, оцінки та адекватного реагування на фактори, які зумовлюють безпекові наслідки децентралізації у контексті вирішення завдань по забезпеченню національної безпеки України. Належне функціонування механізму має забезпечувати зокрема: безпечні умови життєдіяльності жителів регіонів (громад), суверенітет, територіальну цілісність, стабільність політичної системи, оптимальний баланс повноважень та відповідальності органів публічної влади при вирішенні безпекових питань, пов’язаних із життєдіяльністю вказаних жителів, а його особливістю є поєднання в ньому елементів державної та громадської (недержавної) систем безпеки. Передумовами ефективності механізму зокрема, є: дотримання принципів забезпечення національної безпеки та адаптація системи ПУА до функціонування в умовах кризових ситуацій.
Визначено пріоритетні напрямки підвищення ефективності реагування на загрози національній безпеці України зумовлені децентралізацією системи ПУА: паспортизація загроз національній безпеці України зумовлених децентралізацією, вдосконалення механізмів реагування на вказані загрози та імплементація досвіду інших країн щодо реагування на них. Для оцінювання та адекватного реагування на ці загрози запропоновано оптимальний алгоритм дій із 9-ти етапів, який визначає структуру паспорта загроз національній безпеці, зумовлених децентралізацією, а його ключовим елементом є розділ 3 (реєстр загроз), який враховує сучасну специфіку цих загроз, зокрема: зростання місцевої корупції; використання провладною елітою в особистих цілях наслідків децентралізації. Що підтверджується у соціологічних дослідженнях та аналітичних звітах, зокрема згідно дослідень Центру Разумкова проблема корупції незмінно посідає одне з перших місць серед головних внутрішніх загроз та викликів для стабільності України. При цьому доведено, що пріоритетними завданнями щодо підвищення ефективності вказаних механізмів є оптимізація інституційних засад функціонування, взаємодії основних структурних елементів механізму та системи моніторингу вказаних загроз. Тому запропоновано створити при РНБО України Національний моніторинговий центр загроз національній безпеці, зумовлених децентралізацією системи ПУА та окреслено коло завдань, які доцільно покласти на цей Центр, зокрема: моніторинг ситуації в регіонах для виявлення вказаних загроз, їх системний аналіз та оцінювання можливих наслідків. Для підвищення ефективності вказаних механізмів доцільним є врахування досвіду Італії, Німеччини та Норвегії, у яких децентралізація тісно поєднана з ефективним державним контролем та управлінням щодо забезпечення адекватного реагування на загрози національній безпеці, а також Китаю та США щодо розробки та впровадження технологій ШІ у сфері оборони та безпеки.
Ключові слова: система публічного управління та адміністрування, механізми державного управління, децентралізація, місцеве самоврядування, органи публічної влади, інновації, безпека та стійкість соціальних систем, програми розвитку, національна безпека, ризики та загрози національній безпеці, безпекові наслідки децентралізації, класифікація загроз зумовлених децентралізацією, механізми реагування на загрози національній безпеці, паспорт загроз національній безпеці.
Ключові слова :
система публічного управління та адміністрування механізми державного управління децентралізація місцеве самоврядування органи публічної влади інновації безпека та стійкість соціальних систем програми розвитку національна безпека ризики та загрози національній безпеці безпекові наслідки децентралізації класифікація загроз зумовлених децентралізацією механізми реагування на загрози національній безпеці паспорт загроз національній безпеці. Public management and administration system public administration mechanisms decentralization local self-government public authorities innovations security and sustainability of social systems development programs national security risks and threats to national security security consequences of decentralization classification of threats caused by decentralization mechanisms for responding to threats to national security passport of threats to national security.
Галузі знань та спеціальності :
D4 Публічне управління та адміністрування
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
3.7 MB
Контрольна сума :
(MD5):7897af183adaa7ac425ab2fd47010dfb
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International