Формування партнерств в аграрній галузі України в умовах євроінтеграції
Тип публікації :
Дисертація
Дата випуску :
27 квітня 2026 р.
Автор(и) :
Курінський, Дмитро Олександрович
Науковий(і) керівник(и)/редактор(и) :
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Цитування :
[APA 7] Курінський, Д. О. (2026). Формування партнерств в аграрній галузі України в умовах євроінтеграції [Дис. Доктор філософії, Київський національний університет імені Тараса Шевченка]. eKNUTSHIR. https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/34868
[ДСТУ] Курінський Д. О. Формування партнерств в аграрній галузі України в умовах євроінтеграції : дис. ... д-ра філософії : 073 Менеджмент. Київ, 2026. 266 с.
Курінський Д.О. Формування партнерств в аграрній галузі України в умовах євроінтеграції. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 073 – Менеджмент. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка Міністерства освіти і науки України, Київ, 2026.
Дисертація присвячена удосконаленню теоретичних основ та розробленню науково-прикладних рекомендацій щодо формування партнерств в аграрній галузі України в умовах євроінтеграції.
Метою дослідження є обґрунтування теоретико-методичних положень і розроблення практичних рекомендацій щодо формування партнерств в аграрній галузі на основі кластерного підходу в умовах євроінтеграції України з урахуванням викликів і загроз воєнного стану, а також інституційно-організаційного забезпечення сталого розвитку аграрних підприємств.
Дисертація присвячена удосконаленню теоретичних основ та розробленню науково-прикладних рекомендацій щодо формування партнерств в аграрній галузі України в умовах євроінтеграції.
Метою дослідження є обґрунтування теоретико-методичних положень і розроблення практичних рекомендацій щодо формування партнерств в аграрній галузі на основі кластерного підходу в умовах євроінтеграції України з урахуванням викликів і загроз воєнного стану, а також інституційно-організаційного забезпечення сталого розвитку аграрних підприємств.
Досліджено особливості розвитку аграрної галузі України у контексті євроінтеграції та глобалізації аграрного ринку. Встановлено, що євроінтеграція в аграрному секторі супроводжується посиленням вимог до якості аграрної продукції, стандартів виробництва щодо посилення його екологізації, інноваційного забезпечення сталого розвитку сільських територій, цифровізації управлінських процесів та формування сучасної системи регулювання аграрного ринку. Показано, що виклики та загрози воєнного стану переорієнтували українські аграрні підприємства у сфері рослинництва на досягнення ефективності у короткостроковому періоді за всім виробничо-збутовим ланцюгом. Це об’єктивізує потребу збуту аграрної продукції впродовж одного маркетингового року, насамперед шляхом експорту. За результатами проведеного SWOT-аналізу аграрної галузі встановлено, що переважна більшість українських аграрних підприємств самостійно не здатна реалізувати таке завдання через брак відповідних компетентностей персоналу та обмежені можливості доступу до важливих елементів аграрного виробничо-збутового ланцюга, а саме: якісних послуг зберігання, транспортування та експорту аграрної продукції рослинництва, її страхового та експертного супроводу. Зазначене актуалізує потребу активізації взаємодій аграрних підприємств в їх мікросередовищі не лише з компаніями, що забезпечуватимуть виробничий цикл у рослинництві, здійснюючи постачання добрив та засобів захисту рослин, паливно-мастильних матеріалів, надаючи послуги спеціалізованого обробітку землі (у тому числі з використанням дронів), постачання або ремонту сільськогосподарської техніки. Оскільки ефективність виробничого циклу аграрної продукції визначає збутова складова всього ланцюга, що через виклики і загрози воєнного стану має бути реалізована впродовж одного маркетингового року і на національному, і на міжнародному ринках, то особливої важливості набувають взаємодії аграрних підприємств із суб’єктами господарювання у сфері логістики, елеваторних господарств, експедиторських, страхових, юридичних, трейдингових компаній тощо. Означене об’єктивізує переведення таких взаємодій аграрних підприємств з елементами мікросередовища від випадкових до системних на партнерській основі. Відтак особливої актуальності набувають процеси формування партнерств в аграрній галузі України, що потребують теоретичного осмислення у науковій площині та методичного й інституційно-організаційного забезпечення у практичному контексті.
У роботі розкрито економічну сутність партнерств як важливого інструменту підвищення конкурентоспроможності аграрних підприємств та розвитку аграрної галузі України загалом. Доведено, що специфічні особливості функціонування аграрної галузі, зокрема сезонність виробництва, тривалість аграрних виробничо-збутових ланцюгів, залежність від природно-кліматичних умов, нерівномірність грошових потоків, а також деструктивний вплив воєнної агресії на аграрне виробництво та експорт аграрної продукції, зумовлюють необхідність формування ефективних партнерських взаємодій у межах аграрних виробничо-збутових ланцюгів. Обґрунтовано, що партнерства в аграрній галузі постають важливим механізмом зниження транзакційних витрат, посилення стратегічного потенціалу підприємств, підвищення ефективності використання ресурсів агровиробництва та забезпечення стабільності функціонування аграрних підприємств.
У дисертації розроблено методику оцінювання партнерської взаємодії в аграрній галузі на основі кластерного підходу з використанням економіко-статистичного інструментарію. Запропоновано систему показників для комплексної оцінки розвитку аграрних підприємств, яка враховує ресурсний потенціал, виробничі можливості, інноваційний розвиток, рівень цифровізації, а також структурні особливості функціонування аграрного ринку. Для ідентифікації однорідних мікросередовищ застосовано метод самоорганізаційних карт Кохонена, що уможливлюють генерування управлінської інформації через машинну інтерпретацію різновимірних кількісних даних у багатовимірному просторі з переведенням їх у двовимірну площину та відповідною кластеризацію областей України за системою обраних показників.
У результаті дослідження сформовано сім аграрних кластерів, які відображають особливості функціонування аграрних підприємств у різних областях України. Визначено структурні відмінності між аграрними кластерами за рівнем ресурсного забезпечення, інфраструктурного розвитку, логістичних можливостей, виробничого потенціалу та рівнем інтеграції до міжнародних ринків. На основі проведеного аналізу запропоновано методичний підхід до формування партнерств в аграрній галузі, що передбачає використання методів структурної комплементарності, солідарної консолідації та інтеграційної взаємодії підприємств.
Проведено комплексний аналіз структурно-динамічних характеристик аграрної галузі України та її ролі у формуванні глобальної конкурентоспроможності національної економіки. Встановлено, що аграрна галузь є одним із ключових драйверів національної економіки, формує експортний потенціал держави, забезпечує стабільність внутрішнього ринку, продовольчу безпеку та розвиток сільських територій. Проаналізовано вплив імпорту та експорту аграрної продукції на формування конкурентних позицій українських підприємств на світових ринках, а також визначено ключові фактори розвитку аграрного ринку в умовах воєнного стану, серед яких – формування партнерств в аграрній галузі.
Проаналізовано європейські партнерські практики в аграрній сфері, що дало змогу розробити інституційно-організаційний механізм формування партнерств в аграрній галузі України, який передбачає трирівневу систему координації партнерських взаємодій з охопленням державного, кластерного та регіонального рівнів управління. Обґрунтовано роль державного регулювання у розвитку партнерських взаємодій, підтримці інновацій, цифровізації аграрного виробництва та стимулюванні розвитку аграрних кластерів в Україні.
Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості використання запропонованих методичних підходів та інструментів оцінювання під час розроблення стратегій розвитку аграрних підприємств, формування програм підтримки партнерських взаємодій, удосконалення механізмів державного регулювання аграрного сектору та підвищення конкурентоспроможності аграрної продукції на міжнародних ринках. Запропоновані рекомендації сприятимуть розвитку аграрних виробничо-збутових ланцюгів, посиленню експортної конкурентоспроможності аграрних підприємств, забезпеченню сталого розвитку аграрної галузі та євроінтеграції України.
Ключові слова: аграрні підприємства, аграрні виробничо-збутові ланцюги, експорт аграрної продукції, партнерства в аграрній галузі України, кластерний підхід, аграрні кластери, виклики і загрози воєнного стану, євроінтеграція, стратегічний потенціал, механізм формування партнерств, європейські партнерські практики, сталий розвиток, інституційно-організаційне забезпечення, конкурентоспроможність підприємств аграрної галузі, методичний підхід до формування партнерств в аграрній галузі.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 073 – Менеджмент. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка Міністерства освіти і науки України, Київ, 2026.
Дисертація присвячена удосконаленню теоретичних основ та розробленню науково-прикладних рекомендацій щодо формування партнерств в аграрній галузі України в умовах євроінтеграції.
Метою дослідження є обґрунтування теоретико-методичних положень і розроблення практичних рекомендацій щодо формування партнерств в аграрній галузі на основі кластерного підходу в умовах євроінтеграції України з урахуванням викликів і загроз воєнного стану, а також інституційно-організаційного забезпечення сталого розвитку аграрних підприємств.
Дисертація присвячена удосконаленню теоретичних основ та розробленню науково-прикладних рекомендацій щодо формування партнерств в аграрній галузі України в умовах євроінтеграції.
Метою дослідження є обґрунтування теоретико-методичних положень і розроблення практичних рекомендацій щодо формування партнерств в аграрній галузі на основі кластерного підходу в умовах євроінтеграції України з урахуванням викликів і загроз воєнного стану, а також інституційно-організаційного забезпечення сталого розвитку аграрних підприємств.
Досліджено особливості розвитку аграрної галузі України у контексті євроінтеграції та глобалізації аграрного ринку. Встановлено, що євроінтеграція в аграрному секторі супроводжується посиленням вимог до якості аграрної продукції, стандартів виробництва щодо посилення його екологізації, інноваційного забезпечення сталого розвитку сільських територій, цифровізації управлінських процесів та формування сучасної системи регулювання аграрного ринку. Показано, що виклики та загрози воєнного стану переорієнтували українські аграрні підприємства у сфері рослинництва на досягнення ефективності у короткостроковому періоді за всім виробничо-збутовим ланцюгом. Це об’єктивізує потребу збуту аграрної продукції впродовж одного маркетингового року, насамперед шляхом експорту. За результатами проведеного SWOT-аналізу аграрної галузі встановлено, що переважна більшість українських аграрних підприємств самостійно не здатна реалізувати таке завдання через брак відповідних компетентностей персоналу та обмежені можливості доступу до важливих елементів аграрного виробничо-збутового ланцюга, а саме: якісних послуг зберігання, транспортування та експорту аграрної продукції рослинництва, її страхового та експертного супроводу. Зазначене актуалізує потребу активізації взаємодій аграрних підприємств в їх мікросередовищі не лише з компаніями, що забезпечуватимуть виробничий цикл у рослинництві, здійснюючи постачання добрив та засобів захисту рослин, паливно-мастильних матеріалів, надаючи послуги спеціалізованого обробітку землі (у тому числі з використанням дронів), постачання або ремонту сільськогосподарської техніки. Оскільки ефективність виробничого циклу аграрної продукції визначає збутова складова всього ланцюга, що через виклики і загрози воєнного стану має бути реалізована впродовж одного маркетингового року і на національному, і на міжнародному ринках, то особливої важливості набувають взаємодії аграрних підприємств із суб’єктами господарювання у сфері логістики, елеваторних господарств, експедиторських, страхових, юридичних, трейдингових компаній тощо. Означене об’єктивізує переведення таких взаємодій аграрних підприємств з елементами мікросередовища від випадкових до системних на партнерській основі. Відтак особливої актуальності набувають процеси формування партнерств в аграрній галузі України, що потребують теоретичного осмислення у науковій площині та методичного й інституційно-організаційного забезпечення у практичному контексті.
У роботі розкрито економічну сутність партнерств як важливого інструменту підвищення конкурентоспроможності аграрних підприємств та розвитку аграрної галузі України загалом. Доведено, що специфічні особливості функціонування аграрної галузі, зокрема сезонність виробництва, тривалість аграрних виробничо-збутових ланцюгів, залежність від природно-кліматичних умов, нерівномірність грошових потоків, а також деструктивний вплив воєнної агресії на аграрне виробництво та експорт аграрної продукції, зумовлюють необхідність формування ефективних партнерських взаємодій у межах аграрних виробничо-збутових ланцюгів. Обґрунтовано, що партнерства в аграрній галузі постають важливим механізмом зниження транзакційних витрат, посилення стратегічного потенціалу підприємств, підвищення ефективності використання ресурсів агровиробництва та забезпечення стабільності функціонування аграрних підприємств.
У дисертації розроблено методику оцінювання партнерської взаємодії в аграрній галузі на основі кластерного підходу з використанням економіко-статистичного інструментарію. Запропоновано систему показників для комплексної оцінки розвитку аграрних підприємств, яка враховує ресурсний потенціал, виробничі можливості, інноваційний розвиток, рівень цифровізації, а також структурні особливості функціонування аграрного ринку. Для ідентифікації однорідних мікросередовищ застосовано метод самоорганізаційних карт Кохонена, що уможливлюють генерування управлінської інформації через машинну інтерпретацію різновимірних кількісних даних у багатовимірному просторі з переведенням їх у двовимірну площину та відповідною кластеризацію областей України за системою обраних показників.
У результаті дослідження сформовано сім аграрних кластерів, які відображають особливості функціонування аграрних підприємств у різних областях України. Визначено структурні відмінності між аграрними кластерами за рівнем ресурсного забезпечення, інфраструктурного розвитку, логістичних можливостей, виробничого потенціалу та рівнем інтеграції до міжнародних ринків. На основі проведеного аналізу запропоновано методичний підхід до формування партнерств в аграрній галузі, що передбачає використання методів структурної комплементарності, солідарної консолідації та інтеграційної взаємодії підприємств.
Проведено комплексний аналіз структурно-динамічних характеристик аграрної галузі України та її ролі у формуванні глобальної конкурентоспроможності національної економіки. Встановлено, що аграрна галузь є одним із ключових драйверів національної економіки, формує експортний потенціал держави, забезпечує стабільність внутрішнього ринку, продовольчу безпеку та розвиток сільських територій. Проаналізовано вплив імпорту та експорту аграрної продукції на формування конкурентних позицій українських підприємств на світових ринках, а також визначено ключові фактори розвитку аграрного ринку в умовах воєнного стану, серед яких – формування партнерств в аграрній галузі.
Проаналізовано європейські партнерські практики в аграрній сфері, що дало змогу розробити інституційно-організаційний механізм формування партнерств в аграрній галузі України, який передбачає трирівневу систему координації партнерських взаємодій з охопленням державного, кластерного та регіонального рівнів управління. Обґрунтовано роль державного регулювання у розвитку партнерських взаємодій, підтримці інновацій, цифровізації аграрного виробництва та стимулюванні розвитку аграрних кластерів в Україні.
Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості використання запропонованих методичних підходів та інструментів оцінювання під час розроблення стратегій розвитку аграрних підприємств, формування програм підтримки партнерських взаємодій, удосконалення механізмів державного регулювання аграрного сектору та підвищення конкурентоспроможності аграрної продукції на міжнародних ринках. Запропоновані рекомендації сприятимуть розвитку аграрних виробничо-збутових ланцюгів, посиленню експортної конкурентоспроможності аграрних підприємств, забезпеченню сталого розвитку аграрної галузі та євроінтеграції України.
Ключові слова: аграрні підприємства, аграрні виробничо-збутові ланцюги, експорт аграрної продукції, партнерства в аграрній галузі України, кластерний підхід, аграрні кластери, виклики і загрози воєнного стану, євроінтеграція, стратегічний потенціал, механізм формування партнерств, європейські партнерські практики, сталий розвиток, інституційно-організаційне забезпечення, конкурентоспроможність підприємств аграрної галузі, методичний підхід до формування партнерств в аграрній галузі.
Ключові слова :
аграрні підприємства аграрні виробничо-збутові ланцюги експорт аграрної продукції партнерства в аграрній галузі України кластерний підхід аграрні кластери виклики і загрози воєнного стану євроінтеграція стратегічний потенціал механізм формування партнерств європейські партнерські практики сталий розвиток інституційно-організаційне забезпечення конкурентоспроможність підприємств аграрної галузі методичний підхід до формування партнерств в аграрній галузі. agricultural enterprises agricultural production and marketing chains exports of agricultural products partnerships in the agricultural sector of Ukraine cluster approach agricultural clusters challenges and threats of martial law European integration strategic potential mechanism of partnership formation European partnership practices sustainable development institutional and organisational support competitiveness of agricultural enterprises methodological approach to partnership formation in the agricultural sector.
Галузі знань та спеціальності :
D3 Менеджмент
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
3.34 MB
Контрольна сума :
(MD5):857953f5c15404e19e4bb410cb02cafe
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International