Маркери системного запалення та енергетичного балансу у крові комбатантів після бойової травми опорно-рухового апарату

[APA 7] Дворщенко, К. О., Юет, А. С., & Бородін, С. (2026). Маркери системного запалення та енергетичного балансу у крові комбатантів після бойової травми опорно-рухового апарату. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Біологія, 105(2), 16–20. https://doi.org/10.17721/1728.2748.2026.105.16-20

[ДСТУ] Дворщенко К. О., Юет А. С., Бородін С. Маркери системного запалення та енергетичного балансу у крові комбатантів після бойової травми опорно-рухового апарату. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Біологія. 2026. Т. 105, № 2. С. 16—20. DOI: 10.17721/1728.2748.2026.105.16-20 (дата звернення: 10.09.2026).

Вступ. Сучасна бойова травма опорно-рухового апарату, спричинена застосуванням високотехнологічного озброєння, характеризується багатокомпонентністю уражень і високим ризиком розвитку тяжких системних ускладнень. Ключовим патогенетичним фактором посттравматичного періоду є поєднання системної запальної відповіді та вираженого метаболічного дисбалансу, зумовленого ішемічно-реперфузійним ушкодженням тканин. Швидкість одужання комбатантів залежить від ефективності координації імунної відповіді та здатності організму підтримувати енергетичний гомеостаз в умовах гіпоксії. Метою роботи було визначити певні показники запалення та енергетичного балансу у крові комбатантів після бойової травми опорно-рухового апарату.

Методи. Дослідження проведено за участю двох груп осіб. Перша група (n = 10) – умовно здорові особи (контроль). Друга група (n = 14) – пацієнти з бойовою травмою опорно-рухового апарату. У плазмі крові визначали концентрації С-реактивного білка, лактату, глюкози й активність лактатдегідрогенази стандартними біохімічними методами. Рівень експресії генів NFKB1 та PTGS2 оцінювали за допомогою кількісної ПЛР у реальному часі. Статистичну обробку результатів проводили методами варіаційної статистики.

Результати. Аналіз плазми крові пацієнтів із бойовою травмою виявив розвиток гострої фази запалення, що підтверджується зростанням концентрації С-реактивного білка. Установлено значні порушення енергетичного обміну: збільшення активності лактатдегідрогенази та накопичення лактату на тлі зниження концентрації глюкози, що свідчить про інтенсифікацію анаеробного гліколізу. На молекулярно-генетичному рівні зафіксовано суттєве посилення експресії регуляторних генів – NFKB1, що кодує центральний транскрипційний фактор запалення, та ефекторного гена PTGS2 (циклооксигеназа-2). Синхронна активація цих генетичних маркерів на тлі метаболічного дефіциту вказує на формування стійкого прозапального статусу.

Висновки. Результати дослідження демонструють спряженість процесів системного запалення та метаболічної декомпенсації, що веде до прогресуючого дефіциту енергетичних резервів у комбатантів із вогнепальними пораненнями.

Ключові слова :

бойова травма опорно-руховий апарат кров запалення гіпоксія експресія генів combat trauma musculoskeletal system blood inflammation hypoxia gene expression

Галузі знань та спеціальності :

E Природничі науки, математика та статистика::E1 Біологічні науки

Галузі науки і техніки (FOS) :

Біологічні науки

Файл(и) :

Завантажити

Формат :

Adobe PDF

Розмір :

491.92 KB

Контрольна сума :

(MD5):4842434315f15099242bb4fe7d22bf71

Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Attribution 4.0 International