Рекомендації та планування поствоєнного відновлення громади
Тип публікації :
Магістерська робота
Дата випуску :
2026
Автор(и) :
Штупун, Іван
Науковий(і) керівник(и)/редактор(и) :
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Цитування :
[APA 7] Штупун, І. (2026). Рекомендації та планування поствоєнного відновлення громади [Магістерська робота, Київський національний університет імені Тараса Шевченка]. eKNUTSHIR.
[ДСТУ] Штупун І. Рекомендації та планування поствоєнного відновлення громади : кваліфікаційна робота магістра : G Інженерія, виробництво та будівництво / наук. кер. М. В. Дубницька. Київ, 2026. 90 с.
Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню практик поствоєнного відновлення на прикладі Чернігівської міської територіальної громади та розробці науково обґрунтованих рекомендацій щодо планування відновлювальних процесів.
Робота виконана в контексті спеціальності «Геодезія та землеустрій» та поєднує аналіз земельних ресурсів, просторового планування й містобудівної документації із завданнями поствоєнної відбудови.
Актуальність дослідження зумовлена безпрецедентним масштабом руйнувань, завданих Чернігівській громаді внаслідок повномасштабної збройної агресії Російської Федерації. Місто Чернігів протягом більш ніж місяця перебувало в зоні активних бойових дій. За оцінкою RDNA3, прямі збитки Чернігівської області становлять 5,5 млрд дол. США, потреба у відновленні – 15 млрд дол. Загальна вартість
125 проєктів Плану відновлення громади складає 20,7 млрд грн, з яких 13,1 млрд грн має надійти від міжнародних донорів. За цих умов наукове обґрунтування пріоритетів, етапності та механізмів відбудови є першочерговим завданням.
Результати дослідження. У теоретичній частині роботи систематизовано вплив збройних конфліктів на довкілля та економіку, узагальнено міжнародний досвід поствоєнного відновлення міських громад (від Плану Маршалла до відновлення країн Балканського півострова, Японії та Хорватії) та проаналізовано нормативно-правову базу регулювання відновлення в Україні. Встановлено, що чинне законодавство має фрагментарний характер і потребує прийняття єдиного рамкового закону «Про відновлення територій».
В аналітичній частині надано комплексну характеристику Чернігівської громади та проведено оцінку збитків у розрізі житлового фонду, соціальної інфраструктури, економіки та демографії. Встановлено, що пошкоджено 998 багатоквартирних та 3443 приватних будинки, 154 заклади освіти, 76 медичних об'єктів, понад 1100 км доріг. Промисловість скоротилася на 25,8%, експорт - на 39,7%, аграрне виробництво - на 20,8%. Населення зменшилося з 282,7 до 274,3 тис. осіб, народжуваність впала на 41%. Порівняльний аналіз стану громади «до/після» виявив парадокс ринку праці - одночасне зменшення безробітних та зростання вакансій, що пояснюється масовим виїздом працездатного населення.
У рекомендаційній частині розроблено комплекс заходів за чотирма напрямами. SWOT-аналіз інфраструктурної сфери обґрунтував трифазну модель відбудови з пріоритизацією від критичної інфраструктури водопостачання до модернізації міського середовища. PEST-аналіз зовнішнього середовища визначив п'ять напрямів стимулювання економіки: відновлення промисловості, підтримка
МСП, формування будівельного кластеру, розмінування 20465 га аграрних земель та створення індустріального парку. Ідентифіковано шість механізмів залучення міжнародного фінансування. Обґрунтовано переробку 72 тис. тонн відходів руйнацій із досягненням 65% вторинного використання та впровадження енергоефективних технологій з потенціалом економії 40–70%.
Наукова новизна полягає у застосуванні комплексного підходу до аналізу поствоєнного відновлення конкретної громади, що поєднує теоретичне узагальнення, кількісну оцінку збитків, порівняльний аналіз «до/після» та розробку практичних рекомендацій із використанням інструментів SWOT- та PEST-аналізу. Вперше для Чернігівської громади здійснено систематизацію масштабів руйнувань з прив'язкою
до просторового планування та землеустрою. Виявлено парадокс ринку праці як індикатор прихованих демографічних втрат.
Практичне значення роботи полягає в тому, що її результати можуть бути використані органами місцевого самоврядування Чернігівської громади при реалізації Плану відновлення та оновленні містобудівної документації, обласною військовою адміністрацією при координації відновлювальних робіт, міжнародними організаціями при визначенні пріоритетів фінансування. Розроблена трифазна модель відновлення, аналітичні інструменти та рекомендації можуть бути адаптовані для інших постраждалих громад України.
Особистий внесок полягає у самостійному зборі, систематизації та аналізі даних щодо стану Чернігівської громади до та після вторгнення; проведенні порівняльного аналізу з побудовою таблиць, графіків та діаграм; розробці SWOT- та PEST-аналізів; формуванні авторських рекомендацій щодо поетапного відновлення, стимулювання економіки, залучення міжнародної підтримки та екологічної модернізації.
Методи дослідження: аналіз і синтез, порівняльний метод, статистичний метод, SWOT-аналіз, PEST-аналіз. Інформаційною базою стали офіційні дані Плану відновлення Чернігівської громади, Програми комплексного відновлення Чернігівської області, звіту RDNA3 Світового банку, Профілю громади UNDP/EU, Стратегії «Чернігівщина: від відновлення до розвитку», нормативно-правових актів України та наукових публікацій вітчизняних і зарубіжних дослідників.
Робота виконана в контексті спеціальності «Геодезія та землеустрій» та поєднує аналіз земельних ресурсів, просторового планування й містобудівної документації із завданнями поствоєнної відбудови.
Актуальність дослідження зумовлена безпрецедентним масштабом руйнувань, завданих Чернігівській громаді внаслідок повномасштабної збройної агресії Російської Федерації. Місто Чернігів протягом більш ніж місяця перебувало в зоні активних бойових дій. За оцінкою RDNA3, прямі збитки Чернігівської області становлять 5,5 млрд дол. США, потреба у відновленні – 15 млрд дол. Загальна вартість
125 проєктів Плану відновлення громади складає 20,7 млрд грн, з яких 13,1 млрд грн має надійти від міжнародних донорів. За цих умов наукове обґрунтування пріоритетів, етапності та механізмів відбудови є першочерговим завданням.
Результати дослідження. У теоретичній частині роботи систематизовано вплив збройних конфліктів на довкілля та економіку, узагальнено міжнародний досвід поствоєнного відновлення міських громад (від Плану Маршалла до відновлення країн Балканського півострова, Японії та Хорватії) та проаналізовано нормативно-правову базу регулювання відновлення в Україні. Встановлено, що чинне законодавство має фрагментарний характер і потребує прийняття єдиного рамкового закону «Про відновлення територій».
В аналітичній частині надано комплексну характеристику Чернігівської громади та проведено оцінку збитків у розрізі житлового фонду, соціальної інфраструктури, економіки та демографії. Встановлено, що пошкоджено 998 багатоквартирних та 3443 приватних будинки, 154 заклади освіти, 76 медичних об'єктів, понад 1100 км доріг. Промисловість скоротилася на 25,8%, експорт - на 39,7%, аграрне виробництво - на 20,8%. Населення зменшилося з 282,7 до 274,3 тис. осіб, народжуваність впала на 41%. Порівняльний аналіз стану громади «до/після» виявив парадокс ринку праці - одночасне зменшення безробітних та зростання вакансій, що пояснюється масовим виїздом працездатного населення.
У рекомендаційній частині розроблено комплекс заходів за чотирма напрямами. SWOT-аналіз інфраструктурної сфери обґрунтував трифазну модель відбудови з пріоритизацією від критичної інфраструктури водопостачання до модернізації міського середовища. PEST-аналіз зовнішнього середовища визначив п'ять напрямів стимулювання економіки: відновлення промисловості, підтримка
МСП, формування будівельного кластеру, розмінування 20465 га аграрних земель та створення індустріального парку. Ідентифіковано шість механізмів залучення міжнародного фінансування. Обґрунтовано переробку 72 тис. тонн відходів руйнацій із досягненням 65% вторинного використання та впровадження енергоефективних технологій з потенціалом економії 40–70%.
Наукова новизна полягає у застосуванні комплексного підходу до аналізу поствоєнного відновлення конкретної громади, що поєднує теоретичне узагальнення, кількісну оцінку збитків, порівняльний аналіз «до/після» та розробку практичних рекомендацій із використанням інструментів SWOT- та PEST-аналізу. Вперше для Чернігівської громади здійснено систематизацію масштабів руйнувань з прив'язкою
до просторового планування та землеустрою. Виявлено парадокс ринку праці як індикатор прихованих демографічних втрат.
Практичне значення роботи полягає в тому, що її результати можуть бути використані органами місцевого самоврядування Чернігівської громади при реалізації Плану відновлення та оновленні містобудівної документації, обласною військовою адміністрацією при координації відновлювальних робіт, міжнародними організаціями при визначенні пріоритетів фінансування. Розроблена трифазна модель відновлення, аналітичні інструменти та рекомендації можуть бути адаптовані для інших постраждалих громад України.
Особистий внесок полягає у самостійному зборі, систематизації та аналізі даних щодо стану Чернігівської громади до та після вторгнення; проведенні порівняльного аналізу з побудовою таблиць, графіків та діаграм; розробці SWOT- та PEST-аналізів; формуванні авторських рекомендацій щодо поетапного відновлення, стимулювання економіки, залучення міжнародної підтримки та екологічної модернізації.
Методи дослідження: аналіз і синтез, порівняльний метод, статистичний метод, SWOT-аналіз, PEST-аналіз. Інформаційною базою стали офіційні дані Плану відновлення Чернігівської громади, Програми комплексного відновлення Чернігівської області, звіту RDNA3 Світового банку, Профілю громади UNDP/EU, Стратегії «Чернігівщина: від відновлення до розвитку», нормативно-правових актів України та наукових публікацій вітчизняних і зарубіжних дослідників.
Галузі знань та спеціальності :
G Інженерія, виробництво та будівництво
Галузі науки і техніки (FOS) :
Інженерія та технології
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
820.49 KB
Контрольна сума :
(MD5):e88a163daff027d7adc017932b0b51c2
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International