Психосемантичнi особливостi сприймання молоддю наративу декомунізацiї у сучасному українському мистецтвi

Соснюк О. П., Лягутко Д. О. (2018). Психосемантичнi особливостi сприймання молоддю наративу декомунізацiї у сучасному українському мистецтвi. Український психологічний журнал(3(9)), 136–154.

Стаття присвячена аналізу результатів емпіричного дослідження особливостей процесу сприймання наративу декомунізації у сучасному українському мистецтві. Виявлено особливості ставлення молоді до мистецьких творів з провідним наративом декомунізації. Авторами виокремлено чотири фактори («Простота та актуальність», «Ексцентричність та неоднозначність», «Різкість і тиск», «Суперечливість та зацікавлення»), які проявляються в процесі сприймання молоддю сучасного мистецтва із наративом декомунізації та визначають ставлення до нього. Авторами встановлено, що: перші два фактори зумовлюють ідентифікацію молоді із арт-об’єктами; третій фактор сприяє розумінню даної тематики, але не провокує молодь до нових роздумів та дій; четвертий фактор відображає загальну зацікавленість молоді при сприйманні арт-об’єктів за рахунок форми вираження без розуміння ідей митців. Авторами наведено класифікацію мистецьких творів з наративом декомунізації, яка налічує 3 кластери («Провокативні», «Суперечливі», «Індиферентні»). Було встановлено, що найбільше находять відгук у молоді, запам’ятовуються, вражають твори із кластерів «Провокативні» та «Суперечливі». Твори такого типу спонукають молодь до роздумів та дій, хоча часто викликають негативні емоції та відчуття тиску. Твори з кластеру «Індиферентні» сприймаються молоддю як привабливі та красиві, однак викликають мінімальну реакцію щодо наративу декомунізації. Спираючись на результати дослідження, авторами розроблено методичні рекомендації для мистецької та освітньої практики. У освітній практиці рекомендовано використовувати стратегії, які перш за все включають боротьбу з існуючими стереотипами щодо сприймання мистецтва та проведення тренінгів, спрямованих на розвиток аналітичного та критичного мислення молоді за допомогою мистецтва. У мистецькій практиці рекомендується стратегія побудови наративу декомунізації на базі дискурсу про героїчне минуле України, фальшивість та абсурдність радянської ідеології, можливостей розвитку країни в майбутньому.