Параметри
Психологія втрати, віктимність та чинник вуличної злочинності
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2018
Автор(и) :
Богучарова, О. І.
Луганський державний університет внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Журнал :
Випуск :
4(10)
ISSN :
2520-6265
Початкова сторінка :
19
Кінцева сторінка :
32
Цитування :
Богучарова, О. І. (2018). Психологія втрати, віктимність та чинник вуличної злочинності. Український психологічний журнал, 4(10), 19–32.
Проаналізовано проблему ставлення суб’єкта до речі як переживання втрати високозначущого предмету, зокрема на прикладі економічного злочину викрадення транспортного засобу (автомобіля). Вибірку склали 52 дорослі особи, усі чоловіки. Додатково було опитано 35 поліцейських. За допомогою медіанного розщеплення вибірку було поділено згідно показників емоційного інтелекту на дві групи, які порівнювались за критеріями Пірсона та Стьюдента. Продемонстровано прямий кореляційний зв’язок між показниками емоційного, загального, соціального інтелекту (EI, IQ, SI) та проблемно- і емоційно-фокусованими копiнговими стратегіями. Встановлено вплив цієї кореляції на вибір копінгів, способів когнітивної регуляції емоцій і типи віктимної поведінки, а також рівень реалізованої віктимності, який істотно зростає при низьких індексах емоційного інтелекту і сімейної згуртованості постраждалих водіїв. Підтверджено, що при високих показниках інтелекту найбільш затребуваними є копінгові стратегії «робота з проблемою», а низьких – «емоційне ставлення до проблеми». Встановлено, що високоінтелектуальні чоловіки-водії частіше використовують адаптивні, продуктивні, активно проблемно-орієнтовані копінг-стратегії або успішне стресоподолання, яке позитивним чином впливає на їх особистість. Як наслідок, водії не мають високих індексів схильності до віктимної поведінки та є психічно зрілі і оптимістичні. Тим часом, низькоінтелектуальні досліджувані не мають позитивних результатів стресового досвіду. Ось чому вони застосовують менш адаптивні стратегії когнітивної регуляції емоцій та, окрім всього, стратегію «дистанціювання» як форму «маскулінного протесту» (А. Адлер). Ця самозахисна стратегія допомагає їм залишатися в умовах кримінального злочину компетентним суб’єктом, однак, в перспективі цей тип поведінки є неуспішний, неадаптивний, віктимогенний.
Ключові слова :
Галузі знань та спеціальності :
05 Соціальні та поведінкові науки
Галузі науки і техніки (FOS) :
Соціальні науки
Тип зібрання :
Publication
Файл(и) :
Ескіз недоступний
Формат
Adobe PDF
Розмір :
257.62 KB
Контрольна сума:
(MD5):2fa9a16d939fb382eda1e2d672e21a6b
Ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons CC BY