Специфіка вербалізації концепту ЄВРОПА в мовній картині світу Г. Сковороди

Богомолець-Бараш, О. (2021). Специфіка вербалізації концепту ЄВРОПА в мовній картині світу Г. Сковороди. Studia Linguistica, (18), 39-54. https://doi.org/10.17721/StudLing2021.18.39-54

У статті розглянуто особливості вербалізації концепту ЄВРОПА в мовній картині світу Г. С. Сковороди. З цією метою в текстах видатного філософа виокремлено лексичні репрезентанти названого концепту: Європа, європейський, європеєць; численні назви європейських країн, міст, їхніх мешканців; назви на позначення інших географічних явищ Європи. Здебільшого вказані лексеми засвідчено у філософських діалогах автора. У ході дискусії їхні учасники виявляють обізнаність із тогочасними реаліями Європи, особливостями її державного устрою, місцевими звичаями; історією, географією, природничими науками – ці фрагменти знання становлять концептуальну картину світу Г. Сковороди й ширше – освічених українців XVIII ст. У зазначених онімах вербалізуються структурні компоненти концепту ЄВРОПА: його поняттєвий, оцінний, образний, національно-культурний, символьний та ідейний складники. Часто вказані назви виступають у складі порівнянь – це численна група іменників у місцевому відмінку: в Европѣ, во Англіи, в Гунгаріи, в Норвегїи, во Францїи, в Римѣ, в Венецїи, в Парижѣ, в Флоренцїи, за допомогою яких, з одного боку, українці актуалізують свої знання про Європу, а з іншого, – зіставляють життя «тут» і «там» (парадигма актуальна й дотепер).