Соціальна та етнічна ідетничність іммігрантів підліткового та юнацького віку в Україну з країн середнього сходу

Коваленко, А. Б. & Безверха, К. С. (2018). Соціальна та етнічна ідетничність іммігрантів підліткового та юнацького віку в Україну з країн середнього сходу. Український психологічний журнал, 2(8), 59–73.

У статті представлено дослідження соціальної та етнічної ідентичностей підлітків та юнаків, що іммігрували з різних причин до України із країн Середнього Сходу. Описано рівні соціальної та етнічної ідентичності, їх взаємодію та взаємозв’язки. Результати дослідження показали, що соціальна ідентичність має середній рівень прояву, позитивну оцінку етнічної ідентичності, хоча у значної кількості досліджуваних етнічна ідентичність невизначена. За типом етнічної ідентичності переважають етнічна індиферентність та нормальна етнічна ідентичність. Дослідження підтвердило, що сім’я відіграє важливу роль в підтримці соціальної та етнічної ідентичності на нормальних рівнях, також підтримуючи стосунки як з представниками власного етносу, так і з корінним населенням. Спираючись на сімейні цінності, підтримку сім’ї, людина здатна бути відкритию новому досвіду в іншому соціумі; з віком зростає відкритість до нових культурних цінностей, звичаїв, а також ставлення до своєї культури, і до інших; тривалість знаходження у новому середовищі сприяє адаптації шляхом нових знайомств, участі в різних заходах. У випадку високої комунікабельності та соціальної активності людини, наявності високого рівня соціальної ідентичності можливі прояви етнічної індиферентності або етнофанатизму, що свідчить про появу негативного ставлення, спричиненого спілкуванням з корінним населенням. Тісні та близькі стосунки допомагають людині підтримувати неактуальність етнічності, невизначеність етнічної ідентичності і високий рівень соціальної ідентичності, зберігаючи свої традиції, звичаї та спілкуючись із представниками свого етносу, вона намагається асимілюватися у нове суспільство, створюючи нові комунікативні зв’язки та вивчаючи мову. Тривалість перебування в умовах іншого культурного середовища негативно пов’язана з бажанням дотримуватися власних культурних цінностей та традицій. При аналізі результатів слід також враховувати вік досліджуваних, які часто виявляють негативізм та категоричність у ставленнях.