Правове регулювання працевлаштування та оформлення трудового договору

Дисертація присвячена проблемам правового регулювання працевлаштування та оформлення трудових правовідносин в умовах ринкової економіки в Україні. Метою дослідження є розробка теоретико-практичних пропозицій та рекомендацій щодо вирішення проблем правового регулювання працевлаштування та оформлення трудового договору, що сприятиме створенню найбільш ефективної та прийнятної для сучасної ситуації в Україні системи працевлаштування.
У дисертації визначено зміст поняття «працевлаштування» та його особливості. З’ясовано, що працевлаштування включає всі процеси, які передують укладенню трудового договору, включаючи індивідуальний пошук роботи громадянами та пошук працівників роботодавцями (посередниками). При цьому особлива увага приділяється працевлаштуванню за участю державних посередницьких органів, оскільки саме за їх участю працевлаштування стає реальною гарантією реалізації прав громадян у сфері праці.
Встановлено, що відносини з працевлаштування є комплексними правовідносинами, що охоплюють відносини між органом служби зайнятості та особою, яка шукає роботу, між органом служби зайнятості та організацією-роботодавцем, а також між громадянином, направленим органом служби зайнятості, та роботодавцем. Ключовими суб’єктами цих
правовідносин є працездатні особи, роботодавці та посередники з питань працевлаштування.
Принципи правового регулювання працевлаштування визначаються як фундаментальні керівні ідеї, які спрямовують процес створення, інтерпретації та застосування правових норм у цій сфері. До основних принципів відносяться добровільність вступу громадян у правовідносини з працевлаштування, здійснення працевлаштування спеціально уповноваженими органами, надання підтримки особам, які потребують підвищеного соціального захисту, та поєднання інтересів громадян, роботодавців і держави.
Проаналізовано стан правового регулювання працевлаштування в Україні, представлений нормативно-правовими актами різного рівня, включаючи Конституцію України, міжнародно-правові джерела, Кодекс законів про працю України та Закон України «Про зайнятість населення». Основними напрямками правового регулювання є створення сприятливого режиму для громадян України, закріплення ролі працевлаштування як гарантії реалізації прав громадян, встановлення компетенції органів, що здійснюють посередництво у працевлаштуванні, диференціація в правовому регулюванні видів працевлаштування та надання заохочень роботодавцям.
Сформульовано поняття та елементи правового механізму регулювання працевлаштування та оформлення трудових правовідносин, який включає юридичні норми, правові відносини та акти реалізації прав та обов’язків. Особлива увага приділена гарантіям у сприянні працевлаштуванню, серед яких вільний вибір місця праці, отримання заробітної плати, професійна орієнтація, професійне навчання, соціальний захист у разі безробіття та захист від дискримінації.
Розглянуто основні форми оформлення правовідносин з працевлаштування, включаючи працевлаштування за загальними підставами та за участю посередницьких органів. Визначено стадії оформлення трудового договору при працевлаштуванні за загальними правилами, такі як
поширення інформації, відбір майбутнього працівника та роботодавця, укладення трудового договору та супутні дії.
Запропоновано підвищення юридичної відповідальності роботодавців за неправильне або несвоєчасне оформлення трудового договору шляхом внесення змін у чинне законодавство. Окрему увагу приділено проблемам правового регулювання працевлаштування в умовах ринкової економіки, включаючи зростаюче безробіття та необхідність державного регулювання процесів на ринку праці. Відзначено необхідність створення більш детальної системи юридичних гарантій реалізації права громадян на працю, розвитку різних форм зайнятості та вивчення передового досвіду європейських країн.
У дисертації також міститься аналіз проблем неефективного правового регулювання працевлаштування та оформлення трудових правовідносин, а також пропонуються комплексні заходи щодо нормативно-правового та інституційного забезпечення дії трудо-правового режиму гідної зайнятості та праці, стимулювання заінтересованості роботодавців у створенні нових робочих місць, забезпечення гідних умов праці та детінізації зайнятості населення, а також збалансування попиту та пропозиції на ринку праці з метою посилення соціальної безпеки суб’єктів сфери зайнятості населення України. У зв’язку із цим, дисертаційне дослідження сприяє розробці ефективної системи правового регулювання працевлаштування в Україні, що забезпечить соціальну стабільність та економічний розвиток країни.

Лець О.В. Правове регулювання працевлаштування та оформлення трудового договору : дис. д-ра філософії : 081 Право / наук. кер. В. І. Щербина. Київ, 2024. 247.