Апологія класики крізь призму сучасності в ліриці Максима Рильського

Ковалів, Ю. (2025). Apology of classics through the prism of modernity in the poetry of Maksym Rylsky. Літературознавчі студії, 1(68), 56–66. https://doi.org/10.17721/2520-6346.1(68).56-67

Вступ. У статті висвітлено проблему взаємозв'язку класики й сучасності на прикладі лірики Максима Рильського, його "неокласичних" переконань.
Методи. Методика дослідження полягає в адекватному декодуванні тексту М. Рильського, йдучи від нього, а не від сторонніх літературно-критичних матриць.
Результати. Неполемічний за вдачею поет змушений був дискутувати з опонентами так званої "пролетлітератури", доводити власною творчістю самоочевидні речі, що антична література й культура не суперечать новітній Добі, навпаки - збагачує її, що без знання культурної минувшини неможлива повноцінна культура сьогодення й майбутнього.
Висновки. Лірика Максима Рильського засвідчила тонке чуття життєвих, часто драматичних й трагічних процесів початку ХХ ст., навіть передбачала ймовірні катастрофи при втраті чуття морального імперативу, занурювалася в динаміку урбаністичного побуту, переймалася натурфілософськими візіями природного довкілля, репрезентувала аполлонійську настанову "неокласики" при збереженні й дисциплінуванні кардіоцентризму української поезії, репрезентувала високу культуру художнього мислення й експериментування, поставала активним перехрестям традиції й новаторства.