Забезпечення ефективності кримінального провадження як один із аспектів функціонального призначення предмета відання

Городецька, М. (2020). ENSURING THE EFFECTIVENESS OF CRIMINAL PROCEEDINGS AS ONE ASPECT OF THE FUNCTIONAL PURPOSE OF THE SUBJECT MATTER. Вісник кримінального судочинства(1), 8–15.

У статті розглядається один із аспектів функціонального призначення предмета відання, який полягає у забезпеченні ефективності кримінального провадження. Звертається увага на те, що дослідженню підлягають шляхи забезпечення ефективності кримінального провадження, пов’язані з розподілом предмета відання суб’єктів кримінально- го процесу.
З урахуванням зазначеного за мету статті поставлено дослідження забезпечення ефективності кримінального провадження як одного із аспектів функціонального призначення предмета відання за рахунок проведення аналізу теоретичних поглядів щодо функціонального призначення предмета відання; визначення шляхів забезпечення ефективності кримінального провадження, пов’язаних з розподілом предмета відання суб’єктів кримінального процесу.
На підставі аналізу різних теоретичних позицій учених зроблено висновок, що спільним у функціональному призначенні предмета відання суб’єктів кримінального процесу є забезпечення ефективності провадження, прав учасників, законності тощо. Висловлено припущення, що місце суб’єкта вищого компетенційного рівня має посідати більш освічений та більш кваліфікований юрист. Серед суб’єктів сторони обвинувачення можна відмітити, що прокурор займає керівну позицію відносно слідчого, відповідно здійснює більш кваліфіковану та більш відповідальну працю відносно останнього. Прокурор є суб’єктом вищого компетенційного рівня відносно слідчого, а тому логічним буде пред’явити до кандидатів на здійснення цієї функції вищі кваліфікаційні вимоги.
Робиться висновок, що забезпечення ефективності кримінального провадження у зв’язку з розподілом предмета відання відбувається шляхом: 1) розподілу праці між суб’єктами одного рівня, що сприяє підвищенню їх кваліфікації та більш організованому виробничому процесу; 2) розподілу праці між суб’єктами-виконавцями та владними суб’єктами, що сприяє організації кримінальної процесуальної діяльності; 3) розподілу контролю та оцінки результатів діяльності суб’єктів кримінального провадження за визначеними предметами відання.