ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ ОПЕРАТИВНОРОЗШУКОВОЇ ТАКТИКИ У ПРОТИДІЇ ОРГАНІЗОВАНІЙ ЗЛОЧИННОСТІ В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ КРИМІНАЛЬНОГО СУДОЧИНСТВА
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2023
Автор(и) :
Павленко, С. О.
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Журнал :
Випуск :
3
Цитування :
[APA 7] Павленко, С. О. (2023). ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ ОПЕРАТИВНОРОЗШУКОВОЇ ТАКТИКИ У ПРОТИДІЇ ОРГАНІЗОВАНІЙ ЗЛОЧИННОСТІ В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ КРИМІНАЛЬНОГО СУДОЧИНСТВА. Вісник кримінального судочинства, (3). https://doi.org/10.17721/2413-5372.2023.3-4/59-68
[ДСТУ] Павленко С. О. ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ ОПЕРАТИВНОРОЗШУКОВОЇ ТАКТИКИ У ПРОТИДІЇ ОРГАНІЗОВАНІЙ ЗЛОЧИННОСТІ В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ КРИМІНАЛЬНОГО СУДОЧИНСТВА. Вісник кримінального судочинства. 2023. № 3. DOI: 10.17721/2413-5372.2023.3-4/59-68 (дата звернення: 26.07.2026).
Анотація. Аргументовано, що оперативно-розшукова тактика – ефективний інструментарій протидії злочинам, що ґрунтується на узагальненні наукових положень теорії оперативно-розшукової діяльності й багаторічного досвіду роботи оперативних підрозділів різних поколінь. Разом з тим, в умовах стрімкого розвитку організованої злочинності та з появою її нових форм теорія і практика оперативно-розшукової тактики потребують якісного оновлення, що обумовлює актуальність цього дослідження.
Метою статті є спроба схарактеризувати (виокремити) основні проблеми і визначити пріоритетні напрями удосконалення оперативно-розшукової тактики в протидії організованій злочинності.
В умовах зміни парадигми кримінального провадження, правового статусу його учасників, форм досудового розслідування та правосуддя загалом застосування суто «традиційних» тактичних прийомів виявлення та документування найбільш небезпечних виявів організованої та професійної злочинності є недостатнім. На рівні та якості функціонування підрозділів кримінальної поліції за сучасних умов, на думку опитаних практиків, з-поміж іншого, позначаються: перехід від «силових» способів учинення злочинів до «інтелектуальних» з використанням злочинними угрупованнями сучасних досягнень науки й техніки (78 %); приховування діяльності організованих груп і злочинних організацій корумпованим чиновництвом різних гілок влади (72 %); поширення зв’язків організованої злочинної діяльності на міжрегіональному й міжнародному рівнях (69 %) та інші об’єктивні чинники. Констатовано, що недооцінка проблем оперативно-розшукової тактики або їх ігнорування на практиці призводить до нівелювання реалізації наступальності як одного з найважливіших спеціальних принципів оперативно-розшукової діяльності (підтвердили 80 % опитаних).
Акцентовано на тому, що необхідною (оптимальною) умовою підвищення ефективності протидії організованій злочинності й загалом вирішення завдань кримінального провадження (стаття 2 КПК України) та завдань оперативно-розшукової діяльності (стаття 1 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність») є поєднання повноважень слідчого та оперативного працівника. Наголошено, що, що поєднання процесуальних та оперативно-розшукових функцій є характерним для країн з англосаксонською (англо-американською) системою права.
Сформульовано висновок про те, що об’єктивно проблема вдосконалення оперативно-розшукової тактики в протидії організованій злочинності потребує невідкладного врахування цілого комплексу правових, кадрових, організаційних та науково-методичних напрямів оперативно-розшукової діяльності.
Метою статті є спроба схарактеризувати (виокремити) основні проблеми і визначити пріоритетні напрями удосконалення оперативно-розшукової тактики в протидії організованій злочинності.
В умовах зміни парадигми кримінального провадження, правового статусу його учасників, форм досудового розслідування та правосуддя загалом застосування суто «традиційних» тактичних прийомів виявлення та документування найбільш небезпечних виявів організованої та професійної злочинності є недостатнім. На рівні та якості функціонування підрозділів кримінальної поліції за сучасних умов, на думку опитаних практиків, з-поміж іншого, позначаються: перехід від «силових» способів учинення злочинів до «інтелектуальних» з використанням злочинними угрупованнями сучасних досягнень науки й техніки (78 %); приховування діяльності організованих груп і злочинних організацій корумпованим чиновництвом різних гілок влади (72 %); поширення зв’язків організованої злочинної діяльності на міжрегіональному й міжнародному рівнях (69 %) та інші об’єктивні чинники. Констатовано, що недооцінка проблем оперативно-розшукової тактики або їх ігнорування на практиці призводить до нівелювання реалізації наступальності як одного з найважливіших спеціальних принципів оперативно-розшукової діяльності (підтвердили 80 % опитаних).
Акцентовано на тому, що необхідною (оптимальною) умовою підвищення ефективності протидії організованій злочинності й загалом вирішення завдань кримінального провадження (стаття 2 КПК України) та завдань оперативно-розшукової діяльності (стаття 1 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність») є поєднання повноважень слідчого та оперативного працівника. Наголошено, що, що поєднання процесуальних та оперативно-розшукових функцій є характерним для країн з англосаксонською (англо-американською) системою права.
Сформульовано висновок про те, що об’єктивно проблема вдосконалення оперативно-розшукової тактики в протидії організованій злочинності потребує невідкладного врахування цілого комплексу правових, кадрових, організаційних та науково-методичних напрямів оперативно-розшукової діяльності.
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
588.33 KB
Контрольна сума :
(MD5):a0a92f9c6218fa867e361d3a923362f0
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International