СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ АНАЛІЗ ТРАНСФОРМАЦІЙ ҐЕНДЕРНОЇ СТРУКТУРИ ВІЙСЬКОВОЇ СФЕРИ: ВІТЧИЗНЯНИЙ ТА ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД

Германенко, Л., Шинкаренко, О. (2024). SOCIO-CULTURAL ANALYSIS OF TRANSFORMATIONS OF THE GENDER STRUCTURE OF THE MILITARY SPHERE: DOMESTIC AND FOREIGN EXPERIENCE. Збірник наукових праць Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка(83), 122–133. https://doi.org/10.17721/2519-481X/2024/83-11

В статті розглядається проблематика ґендерної інтеграції як у сфері національної безпеки і оборони, так і її загальносвітові тенденції розвитку, що залежать від традицій, культури та політичних пріоритетів кожної держави. Реалізація принципу ґендерної рівності та механізму його забезпечення в українському війську потребує врахування не лише світового досвіду військової фемінізації, але й можливості його практичного застосування з урахуванням реалій сучасної війни. Соціокультурний підхід до реалізації ґендерної політики у військовій сфері передбачає досягнення ґендерної паритетності відповідно до існуючих у суспільстві соціокультурних орієнтирів з метою забезпечення рівних умов для реалізації прав та можливостей для збройного захисту держави представниками обох статей без обмежень, пов’язаних із жорстко закріпленими ґендерними ролями. Рівність між жінками та чоловіками розглядається як питання прав людини та як необхідна умова повноцінного членства України в Альянсі, що не може бути досягнута без належного представництва різних соціальних та ґендерних груп у силових структурах. За результатами проведеного дослідження з’ясовано, що за час військових дій з 2014 року ґендерний склад українського війська суттєво змінився – кількість жінок в армії зросла майже втричі, і вона продовжує збільшуватися. Спостерігається також позитивна тенденція подолання ґендерних стереотипів у суспільстві, підвищення рівня соціальної свідомості та ґендерної компетентності військовослужбовців. Аналіз вимог нормативно-правових актів засвідчив, що жінки в Україні мають відносно однакові права та обов’язки, але при цьому в армії зберігаються певні ознаки ґендерного дисбалансу, притаманні в цілому українському суспільству. У зв’язку з цим зусилля уряду і суспільства щодо формування ефективної ґендерної політики у військовій сфері мають бути спрямовані на мінімізацію проявів дискримінації за ознакою статі в українському війську, створення сприятливих умов для професійної реалізації жінок в армії, зміцнення відповідних інституційних механізмів з урахуванням міжнародних правових норм з метою скорочення розриву між декларативним та реальним впровадженням ґендерної рівності та її адаптації відповідно до конкретних потреб оборонного сектору.