Параметри
Форми і наслідки московського мовного імперіялізму в українському словникарстві XX століття (за даними лінгвостатистичного експерименту)
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
31 травня 2026 р.
Автор(и) :
Кривенок, Владислав
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Випуск :
2
ISSN :
2709-8494
Початкова сторінка :
48
Кінцева сторінка :
58
Цитування :
Зубань, О., Кривенок, В. (2026). Forms And Consequences of Moscow Language Imperialism in the Ukrainian Vocabulary of the 20th Century (Based on Linguistic Statistical Experiment Data). Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика(2), 48–58. https://doi.org/10.17721/1728-2659.2026.40.7
Вступ. Українську лексикографію ХХ ст. досліджували переважно в аспекті якісно-структурних змін, що відбулися під впливом мовної політики 30-х рр., тоді як статистичне вимірювання асиміляційних лексикографічних тенденцій не стало предметом лінгвістичного дослідження, що визначає актуальність наукової розвідки, яка ставить за мету статистично об'єктивувати асиміляційні тенденції в перекладних словниках на основі статистичного дослідження вибірок лексичних реєстрів двох московсько-українських словників, до і після 1933 р., що зумовлено політикою московського мовного імперіялізму, спрямованою на примусову асиміляційну кодифікацію писемної форми української мови.
Методи. Використано методи: статистичного та контрастивного аналізу, методику фонетичного, морфемного та словотвірного аналізу, методику графічного унаочнення статистичних даних.
Результати. Дослідження лексичних реєстрів двох перекладних московсько-українських словників засвідчило, що словникові статті мають низку асиміляційних відмінностей у формуванні українськомовної частини словникової статті. Методом контрастивного аналізу було зіставлено ліву (московську) та праву (українську) частини 942 словникових статей, спільних для обох словників, і сформовано вибірку словникових статей із морфо-фонетичними лексичними дублетами – українськими словами, що характеризуються різним ступенем формальної подібності до реєстрової московської лексеми (без урахування етимології). На базі лексикографічних вибірок обчислено два індекси – індекс семантико-стилістичної близькости та індекс кодифікації морфо-фонетичної асимільованости словника, які формують модель статистичної параметризації асиміляційних процесів, що стали наслідком московського мовного імперіалізму ХХ ст.
Висновки. Отримані значення статистичних індексів засвідчують, що словник 1969 р. має набагато вищий ступінь лексикографічно кодифікованої асимільованости, ніж словник 1918 р. Обґрунтована в дослідженні статистична методика та її апробація на репрезентативному лексикографічному матеріалі з високим ступенем вірогідности дає змогу оцінити всю генеральну сукупність – повний лексичний реєстр досліджуваних словників. Запропонований індекс кодифікації морфо-фонетичної асимільованости словника не претендує на вичерпний статистичний опис усіх типів примусової інтерференції як наслідку політики московського мовного імперіалізму, проте кількісно об’єктивує системну тенденцію до формально-структурної уніфікації лексики, а розроблена методика релевантна для зіставного аналізу перекладних словників різних періодів.
Методи. Використано методи: статистичного та контрастивного аналізу, методику фонетичного, морфемного та словотвірного аналізу, методику графічного унаочнення статистичних даних.
Результати. Дослідження лексичних реєстрів двох перекладних московсько-українських словників засвідчило, що словникові статті мають низку асиміляційних відмінностей у формуванні українськомовної частини словникової статті. Методом контрастивного аналізу було зіставлено ліву (московську) та праву (українську) частини 942 словникових статей, спільних для обох словників, і сформовано вибірку словникових статей із морфо-фонетичними лексичними дублетами – українськими словами, що характеризуються різним ступенем формальної подібності до реєстрової московської лексеми (без урахування етимології). На базі лексикографічних вибірок обчислено два індекси – індекс семантико-стилістичної близькости та індекс кодифікації морфо-фонетичної асимільованости словника, які формують модель статистичної параметризації асиміляційних процесів, що стали наслідком московського мовного імперіалізму ХХ ст.
Висновки. Отримані значення статистичних індексів засвідчують, що словник 1969 р. має набагато вищий ступінь лексикографічно кодифікованої асимільованости, ніж словник 1918 р. Обґрунтована в дослідженні статистична методика та її апробація на репрезентативному лексикографічному матеріалі з високим ступенем вірогідности дає змогу оцінити всю генеральну сукупність – повний лексичний реєстр досліджуваних словників. Запропонований індекс кодифікації морфо-фонетичної асимільованости словника не претендує на вичерпний статистичний опис усіх типів примусової інтерференції як наслідку політики московського мовного імперіалізму, проте кількісно об’єктивує системну тенденцію до формально-структурної уніфікації лексики, а розроблена методика релевантна для зіставного аналізу перекладних словників різних періодів.
Тип зібрання :
Publication
Файл(и) :
Ескіз недоступний
Формат
Adobe PDF
Розмір :
649.43 KB
Контрольна сума:
(MD5):f85abd09cf66ee1cec4a8b0e7ed21596
Ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons CC BY
10.17721/1728-2659.2026.40.7