ІМІДЖ-БІЛДИНГ УКРАЇНИ: ЛІНГВІСТИЧНИЙ АСПЕКТ

ПЛЯСУН, О. (2021). IMAGE-BUILDING OF UKRAINE: LINGUISTIC ASPECT. Folia Philologica(1), 55–61. https://doi.org/10.17721/folia.philologica/2021/1/6

Моделювання державного іміджу є актуальною проблемою сучасної гуманітаристики. У статті аналізу- ється імідж-білдинг України в межах лінгвістичної іміджелогії – лінгвістичного неонапряму, що спрямований на аналіз мовних особливостей конструювання іміджу. Метою статті є лінгвістичний аналіз імідж-білдингу України з проєкцією на актуальні іміджеві публікації про Україну в сучасному медіапросторі. Реалізація поставленої мети передбачає вирішення низки завдань, зокре- ма: 1) визначення екстра- та інтралінгвальних факторів, що забезпечують конструювання в масовій свідомості реципієнтів позитивного образу нашої держави; 2) медіамоніторинг актуальних іміджевих публікацій про Україну у вітчизняних та зарубіжних засобах масової інформації, які безпосередньо впливають на формування іміджу Укра- їни; 3) з’ясування основних лінгвістичних маркерів моделювання позитивного іміджу України в таких публікаціях. Наукова новизна. У статті моделювання державного іміджу розглядається в контексті медіалінгвоімідже- логії – новітнього напряму сучасної лінгвістики, зосередженому на пошуках лінгвістичних домінант творення імі- джу у засобах масової інформації. Автор наголошує на важливості врахування комплексу мовних та позамовних критеріїв державного іміджетворення, до яких, зокрема, належать: широке поінформування української та зару- біжної масової аудиторії про основні перемоги, досягнення країни в різних суспільних сферах, чим сьогодні займа- ються провідні державні установи та організації (Український інститут, «Агенція іміджу України», Український кризовий медіа-центр та ін.), використання спеціальних іміджеформувальних маркерів, які моделюють у масо- вій свідомості реципієнтів позитивне сприйняття України, таких як емоційно-оцінні епітетні, перифрастичні, метафоричні конструкції, фразеологічні трансформації з експресивним компонентом та ін. У статті аналізу- ються актуальні іміджеві публікації про Україну, що з’являються в медіа у зв’язку з виходом української збірної з футболу в ¼ фіналу Євро-2020 та перемогами українських спортсменів в Олімпійських іграх у Токіо-2021. Як висновок, у статті наголошується, що проблема державного імідж-білдингу надзвичайно актуальна для лінгвістики, де пріоритетним завданням є аналіз мовних особливостей іміджетворення. На думку автора, у цьо- му контексті завдання медіалінгвіста полягає в з’ясуванні ефективних лінгвістичних інструментів моделювання позитивного іміджу України на текстовому рівні та виявленні результативних мовних засобів, які допоможуть покращити та «відреставрувати» державний імідж у глобалізованому медійному просторі.