Формування інвестиційного потенціалу підприємств агросектору України в умовах воєнного стану (на прикладі компанії «Кернел»)

Мартинюк, Л.А., & Кінах, А.А. (2023). Формування інвестиційного потенціалу підприємств агросектору України в умовах воєнного стану (на прикладі компанії «Кернел»). Теоретичні та прикладні питання економіки, (46), 91–103. https://doi.org/https://doi.org/10.17721/tppe.2023.46.8

Визначено сутність поняття «інвестиційний потенціал», його роль та значення в процесі мобілізації внутрішніх та зовнішніх інвестиційних ресурсів для успішного функціонування та розвитку підприємства. Розкрито ключові чинники впливу на формування інвестиційного потенціалу підприємств агросектору України в умовах воєнного стану.
Провадження діяльності в умовах війни спричинило зменшення обсягів капітальних інвестицій агропідприємствами на 27 % порівняно з 2021 р. Аграрний бізнес зазнав чи не найбільших втрат серед усіх галузей економіки, що безперечно позначилась на можливостях акумулювання ресурсів для здійснення інвестиційної діяльності.
Проаналізовано особливості формування інвестиційного потенціалу на прикладі компанії «Кернел», яка є провідним виробником та найбільшим експортером соняшникової олії в Україні. На основі аналізу фінансової звітності встановлено, що у 2022 фінансовому році компанія отримала значні збитки через неможливість експортувати продукцію звичними логістичними маршрутами. Зазначено, що при формуванні інвестиційного потенціалу компанія використовує як внутрішні ресурси (нерозподілений прибуток), так і – зовнішні (кредити та ресурси зовнішніх інвесторів).
З метою оцінювання інвестиційного потенціалу компанії використано метод розрахунку інтегрального показника та здійснено його порівняння з еталонним значенням. Методика розрахунку базується на застосуванні різних груп показників оцінки фінансового стану. Отримане значення розрахованого показника за 2022 р. значно гірше еталонного (за 2021 р). Основними причинами цього є значні ризики та проблеми, що перешкоджають нормальному функціонуванню компанії, а саме: логістичні проблеми, втрата критичної інфраструктури, виробничих запасів, погіршення їх якісних параметрів, кредитні ризики та ризики контрагентів. На основі застосування скоринг-аналізу визначено основні напрями мінімізації ризиків.