Способи картографічного зображення на інтерактивних картах

Бондаренко, Е., & Шорохова, Р. (2017). Способи картографічного зображення на інтерактивних картах. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Географія, (66-67), 121–127. http://doi.org/10.17721/1728-2721.2017.66.20

Стаття присвячена розгляду питань застосування способів картографічного зображення об’єктів, явищ і процесів на інтерактивних картах – електронних динамічних картографічних моделях, які обертаються виключно в комп’ютерному середовищі. Систематизовано існуючі знання щодо способів картографування, які у практиці створення електронних карт уже використовуються через реалізовані прийоми в програмному забезпеченні автоматизації картографічних робіт. Такими прийомами є: інтервали значень, лінійні геометричні фігури, структурні геометричні фігури, градуйовані фігури, густота точок, окремі значення, “поверхня”. Авторами здійснено удосконалення існуючої моделі порівняння прийомів комп’ютерного картографування, що застосовуються на електронних картах (їх графічних копіях у вигляді комп’ютерних карт) зі способами картографічного зображення класичної картографії (для статичних карт) з приведенням її до сучасного стану, який виявляється через найновіші реалізації функціональних можливостей відповідних груп програмного забезпечення. Вказано на головну особливість інтерактивних карт, що полягає у можливості та доцільності використання для картографічного відображення об’єктів картографування на основі статичних і динамічних графічних змінних, які за запитами користувача в сеансі роботи з картою формують зображувальними засобами показники по певних одиницях картографування через відповідні способи. Це, зокрема, стало підґрунтям розробки удосконаленого переліку способів картографічного зображення для них. Сформульовано визначення уточненої назви та змісту способу значків, який на інтерактивних картах може застосовуватись як за точковими (відповідає класичному розумінню змісту способу), так і лінійними одиницями картографування. Тобто, це спосіб картографічного зображення, за допомогою якого відбувається показ об’єктів, локалізованих в пунктах (точках) або на лініях та зазвичай таких, які не виражаються в масштабі карти з представленням якісних та/або кількісних особливостей об’єктів, їхньої внутрішньої структури та використанням різних зображувальних засобів (геометричних фігур, літер алфавіту, побудов, які нагадують наочні зображення об’єктів). Запропоновано дві модифікації способу значків: локалізованих (статичних) і динамічних (рухомих). Для коректного використання всіх прийомів картографування на інтерактивних картах розроблено модель, що показує чітку та однозначну взаємодію способів: класичних з уточненнями в назвах або модифікаціями; реалізованих у геоінформаційних системах з використанням статичних графічних змінних; задіяних у різнофункціональному програмному забезпеченні (з динамічними графічними змінними та мультимедійними ефектами).