Особливості міжнародного політичного конфлікту між Грецією та Туреччиною

Nathanailidis S. M. Features of the International Political Conflict between Greece and Turkey : dissertation of Doctor of Philosophy : 052 Political Science. Kyiv, 2026. 220 p.

Сампсон М. Натанаілідіс. «Особливості міжнародного політичного конфлікту між Грецією та Туреччиною». – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії у галузі соціальних та поведінкових наук за спеціальністю «052 – Політологія» – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2025.

Актуальність теми дослідження обумовлена необхідністю теоретичного осмислення особливостей міжнародного політичного конфлікту між Грецією та Туреччиною та необхідністю пошуку ефективної моделі запобігання політичним конфліктам ще до їх виникнення.
Дисертація є першим комплексним політологічним дослідженням чинників міжнародно-політичного конфлікту між Грецією та Туреччиною, оскільки в ній досліджуються фактори впливу колективного почуття власності (приналежність) та національної ідентичності в процесі ескалації протистояння в контексті загострення конфлікту національних інтересів та розкривається роль колективного почуття власності (приналежність) та національної ідентичності як чинника єдності, національної згуртованості та консолідуючого матеріалу в ході міжнародних конфронтацій.
Дисертаційне дослідження є одним з небагатьох наукових проєктів, який аналізує концепції та механізми міжнародного політичного конфлікту з акцентом на вивченні колективного почуття власності (приналежності) та ідентичності. Робота робить інноваційний внесок у розуміння ключової ролі міжнародного політичного конфлікту, представляючи нові підходи до визначення та розуміння його сутності та значення в сучасному політичному контексті. Дослідження висвітлює розвиток міжнародного політичного конфлікту та його роль у сучасному політичному діалозі, вказуючи на новітні механізми, особливості суспільства, в якому він відбувається, ролі, причини виникнення, управління конфліктними ситуаціями, прогнозування наслідків (як каталізатора політичних змін, як засобу, що сприяє здійсненню дій зі зміни стратегії, можливості опонентів визначитися з власними позиціями, об'єднанню всередині держави, появі нових лідерів).
Аналіз наукової літератури, нормативно-правової бази та сучасних тенденцій розвитку безпекового середовища обумовлюють нагальну необхідність теоретичного осмислення меж міжнародного політичного конфлікту. У дослідженні визначені фактори, які впливають на виникнення політичного конфлікту; розбіжність політичних ідеалів, ціннісних орієнтацій; процес ідентифікації, усвідомлення своєї приналежності та причетності до політичних, соціальних, релігійних, субкультурних спільнот; політична система з певною організацією влади. Таке формулювання визначає важливість врегулювання міжнародного політичного конфлікту, спрямованого на досягнення консенсусу з політичних питань.
Для реалізації визначеної мети було використано сукупність загальнонаукових і спеціальних методів політології, які відповідають меті та завданням дисертаційної роботи. Серед них: системний, порівняльний, структурно-функціональний, історичний, соціологічний, герменевтичний методи.
Результати дослідження мають наукову новизну, яка конкретизується у таких положеннях:
Вперше:
- обґрунтовано цілісну теоретико-концептуальну модель аналізу міжнародно-політичного конфлікту між Грецією та Туреччиною, яка синтезує підходи політичного реалізму, конструктивізму та конфліктології з урахуванням категорій почуття власності (на територію, історію, культурну спадщину) та національної ідентичності. У межах цієї моделі показано, як уявлення про «свою територію» та «історичну справедливість» структурують сприйняття загроз і визначають логіку дій обох держав;
- розроблено методологічну рамку політологічного аналізу греко-турецького конфлікту, у якій почуття колективної психологічної власності (приналежності) та національна ідентичність операціоналізовані як окремі аналітичні змінні. Запропоновано систему індикаторів (дискурсивних, інституційних та поведінкових), що дозволяє емпірично досліджувати вплив уявлень про належність територій, історико-культурних об’єктів та символічного простору на формування зовнішньополітичних позицій Афін і Анкари.
Набуло подальшого розвитку:
- теоретичні уявлення про роль внутрішньополітичних чинників у трансформації міжнародно-політичних конфліктів: на конкретному прикладі Греції та Туреччини показано, як націоналістичні наративи, політика пам’яті та ідентифікаційні практики держави відтворюють “почуття власності” на спірні території (Кіпр, Егейське море, питання меншин) та конструюють образ “іншого” як історичного суперника й конкурента за ресурси, легітимність і статус;
- наукові підходи до розуміння впливу зовнішніх акторів на динаміку затяжних міжнародно-політичних конфліктів. На матеріалі греко-турецьких відносин деталізовано механізми, за допомогою яких міжнародні організації (ЄС, НАТО, ООН) та провідні держави (США, Велика Британія) модифікують баланс між прагненням сторін до самоствердження, заснованого на історичному почутті власності, та потребою у регіональній стабільності й безпеці (зокрема енергетичній).
Уточнено:
- зміст та класифікацію стратегій мирного врегулювання греко-турецького конфлікту шляхом виокремлення їх культурно-ідентифікаційного виміру. Систематизовано підходи до використання міжкультурного діалогу, освітніх і гуманітарних програм, політики історичного примирення та заходів зі зниження символічної ворожості як інструментів пом’якшення почуття взаємної загроженості й трансформації конфліктної взаємодії у напрямі взаємного визнання та співжиття;
- роль європейської інтеграції, міждержавної дипломатії та “м’якої сили” як комплексного інструментарію трансформації конфлікту між Грецією та Туреччиною з позицій історичної пам’яті та почуття власності на спірні території. Показано, за яких умов європейські норми, інститути та практики співпраці здатні не лише обмежувати ескалацію, а й поступово переводити історико-політичні суперечності у формат партнерства, спільної відповідальності та взаємовигідної регіональної взаємодії.
Ключові слова: колективне психологічне почуття власності (приналежності), етнонаціональна ідентичність, міжнародний політичний конфлікт, шляхи розв’язання конфліктів, війна, інформаційна війна, інформаційна безпека, греко-турецькі відносини, міжнародні відносини, політичні комунікації, етнічна напруженість, насильство, НАТО, ЄС, геополітика.